01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.12.2009 № 38/114
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Колобродова О.В. - дов. №2/09 від 02.02.2009р.
від відповідача - Ковальчук-Відьмук В.М. - дов. б/н від 16.12.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Інвікта-Маяк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.10.2009
у справі № 38/114 (суддя
за позовом Приватне підприємство фірма "Єврофойл"
до Закрите акціонерне товариство "Інвікта-Маяк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 233832,97 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.10.2009р. у справі №38/114 позов задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Інвікта-Маяк” на користь Приватного підприємства Фірма „Єврофойл” основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 132841,60 грн., пеню в сумі 28809,09 грн., витрати на правову допомогу в сумі 19528,58 грн., державне мито в сумі 1616,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 81,57 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2009р. у справі №38/114, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Інвікта-Маяк” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №38/114 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені у апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
05.19.2007р. між Позивачем та Відповідачем був укладений контракт №11/10, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу фольгу алюмінієву в асортименті у відповідності до додатків №1, 2, …, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до п.2.3. контракту об'єм та дата поставки необхідної партії товару попередньо узгоджується додатками до контракту. Відповідно до п.3.1. контракту загальна вартість контракту складає 1500000,00 грн.
Згідно з п.3.3. контракту Відповідач проводить оплату за кожну партію товару в строк, узгоджений та вказаний у додатку, але не пізніше 30 календарних днів з дати отримання товару.
Відповідно до п.6.3. контракту у випадку прострочки поставки продукції, або її оплати, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочки від вартості недопоставленого товару.
Відповідно до п.6.4. контракту строк дії даного контракту до 31.12.2008р.
12.10.2007р. сторони підписали додаток №1, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу товар - фольгу алюмінієву на суму 303073,28 грн.
16.10.2007р. Позивач поставив Відповідачу товар згідно додатку №1, що підтверджується накладною від 12.10.2007р. та довіреністю Відповідача від 16.10.2007р., які підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб. При цьому з урахування знижки, наданої Позивачем вартість товару склала 294730,99 грн.
27.05.2008р. сторони підписали додаток №2, відповідно до якої Позивач зобов'язався поставити товар на суму 62170,07 грн.
29.05.2008р. Позивач поставив Відповідачу товар згідно додатку №2, що підтверджується накладною №54 від 27.05.2008р. та довіреністю Відповідача від 29.05.2008р., які підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб.
09.06.2008р. сторони підписали додаток №3, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу товар на суму 115815,31 грн.
11.06.2008р. Позивач поставив Відповідачу товар згідно додатку №3, що підтверджується накладною №56 від 09.06.2008р. та довіреністю Відповідача від 11.06.2008р., які підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково та несвоєчасно в загальній сумі 393969,72 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку та іншими матеріалами справи.
Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений товар на час вирішення спору складає 78746,64 грн.
15.04.2008р. Позивач звертався до Відповідача з претензією №24 щодо сплати суми заборгованості. Проте Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав та не виконав її.
31.07.2008р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 78746,64 грн.
Спір виник з причини того, що Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлений товар у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між Позивачем та Відповідачем був укладений контракт №11/10, відповідно до якого Позивач поставив Відповідачу фольгу алюмінієву в асортименті у відповідності до додатків №1, 2, 3 на загальну суму 472716,37 грн. за яку Відповідач розрахувався частково та несвоєчасно в сумі 393969,72 грн.
На час вирішення спору борг Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складає 78746,64 грн.
Вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 78746,64 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд вірно не врахував доводи Відповідача, що поставка за двома накладними здійснювалась поза контрактом, оскільки як вбачається з матеріалів справи всі три поставки були здійснені відповідно до додатків до укладеного сторонами контракту.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків місцевий господарський суд не перевірив правильність розрахунку позивача та не дослідив порядок розрахунків за поставлений товар.
Відповідач ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції не надав контр-розрахунок суми боргу.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду перевіривши правильність розрахунку, вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 132841,60 грн.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.6.3. контракту у випадку прострочки поставки продукції, або її оплати, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочки від вартості недопоставленого товару.
За вказаних обставин вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 28809,01 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволені позову всі витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на Відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем за договором про надання юридичних послуг були понесені витрати за надання юридичних послуг ПП „Юридична фірма „Протекторат” в сумі 28248,72 грн., що підтверджується платіжними дорученням.
Дані витрати є судовими витратами та підлягають покладенню на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 19528,58 грн.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2009р. у справі №38/114 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Інвікта-Маяк” на рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2009р. у справі №38/114 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 15.10.2009р. у справі №38/114 залишити без змін.
Справу №38/114 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
21.12.09 (відправлено)