01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.12.2009 № 41/516
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Попейко С.О. (довіреність № 10/14593-577
від 31.12.2008 р.)
від відповідача - Гавага О.С. (довіреність № 07-04/13-Д від 07.04.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.09.2009
у справі № 41/516 (суддя
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"
до Державного підприємства "Вугілля України"
про стягнення 55075,62 грн.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.12.2009 р. до 16.12.2009 р.
Відкрите акціонерне товариство „Дніпроенерго” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства „Вугілля України” (далі - відповідач) про стягнення з останнього 55075,62 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2009 р. у справі № 41/516 позов задоволено повністю.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, „Ставок плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці”, введених в дію розпорядженням Кабінету Міністрів України № 706 від 08.10.2004 р., за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, позивачем була зайво сплачена плата за користування вагонами у сумі 44784,00 грн. Крім того, сума додаткових витрат, пов'язаних з повторним випробуванням якості поставленого вугілля становить 10291,62 грн., що підтверджується калькуляцією вартості витрат по транспортуванню вагонів з вугіллям по території станції і визначення кількості та якості вугілля, яке поступило на Придніпровську ТЕС.
Таким чином, згідно висновків суду першої інстанції, загальна вартість завданих збитків складає 55075,62 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати в частині стягнення з відповідача 10291,62 грн. додаткових витрат, пов'язаних з повторним випробуванням якості поставленого вугілля.
Скаргу мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано ту обставину, що додаткові витрати в розмірі 10291,62 грн. обґрунтовані тільки калькуляцією, складеною позивачем. Однак, калькуляція є тільки внутрішнім документом позивача і не є доказом понесених відповідачем витрат з вини відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - зміні, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що 18.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Дніпроенерго” (далі - покупець) та Державним підприємством „Вугілля України” (далі - постачальник) укладено Договір № 03-ЕН/08 про постачання вугілля (далі - Договір ).
Згідно п. п. 1.1., 1.2. Договору відповідач зобов'язується поставити вугільну продукцію (далі-вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками приведеними в цьому Договорі, а позивач зобов'язується прийняти партію вугілля та оплатити його вартість на умовах, встановлених Договором.
Як вбачається з п. 2.1. Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, вантажною швидкістю на умовах DDР (залізнична станція призначення), згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.
Партія вугілля відправляється постачальником тільки після відбору об'єднаної проби, (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом, згідно з п. 6.4 ДСТУ 4083-2002. За результатами лабораторних випробувань об'єднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії (п. 2.3 Договору).
В силу п. 3.1 Договору, якість вугілля, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати ДСТУ 4083 2002 „Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування”, ДСТУ 3472-96 „Вугілля буре, кам'яне та антрацит”, а також в даному пункті встановлені вимоги, яким повинно відповідати вугілля.
Згідно Додатку № 11/08-П до Договору, укладеного між сторонами по справі 30.10.2008 р. (далі - Додаток), постачальник зобов'язується відвантажити в період з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р. включно, а покупець прийняти в листопаді-грудні 2008 року вугілля вантажовідправників ДП „Ровенькиантрацит” та ДП „Антрацит” в загальній кількості 64,20 тис. тонн, за ціною 527,76 грн. (без ПДВ) за одну тонну вугілля. Загальна вартість вугілля складає 40658630,40 грн. в т.ч. ПДВ 6776438,40 грн.
Приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та від 25.04.1966 р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 “Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству”, ДСТУ 4083-2002 “Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторного випробування, ГТР 34.09.110-2003 “Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить Договору (п. 4.1. Договору).
Як встановлено п. 4.8. Договору, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажоотримувача.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору та Додатку до нього за період з 07.11.2008 р. по 20.11.2008 р. на адресу Придніпровської ТЕС ВАТ „Дніпроенерго” (далі - ТЕС) вантажовідправником ЦЗФ „Нагольчанська” ДП „Антрацит" поставлено вугілля марки АШ збагачений за залізничними накладними, копії яких разом з посвідченнями якості містяться в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що при прийманні спірного вугілля за якістю на Придніпровській ТЕС встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними показниками не співпадає з даними зазначеними у посвідченнях якості на відвантажене вугілля, про що свідчать акти відбору та обробки проб № 4038 від 07.11.2008 р., № 4180 від 18.11.2008 р., № 4177 від 18.11.2008 р., № 4186 від 19.11.2008 р., № 4189 від 19.11.2008 р., № 4187 від 19.11.2008 р., № 4188 від 19.11.2008 р., № 4185 від 19.11.2008 р., № 4184 від 18.11.2008 р., та Акти спільного відбору, обробки проб та приймання вугілля за фактичною якістю № 4196 від 20.11.2008 р., № 4197 від 20.11.2008 р., № 4198 від 20.11.2008 р., підписані уповноваженим представником ДП „Вугілля України”, ДП „Антрацит” ЦЗФ „Нагольчанська” Дробяскіною Л.А., яка діє на підставі доручення № 314 від 05.02.2008 року.
З метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю на Придніпровській ТЕС, вагони з спірним вугіллям були затримані вантажоодержувачем, про що постачальник та вантажовідправник повідомлялись телеграмами, копії яких містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься лист № 12/1559 від 20.11.2008 р., з якого вбачається, що вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля у вищезазначених вагонах за показниками якості, визначеними лабораторією вантажоотримувача.
Як вбачається з Акту звіряння вугілля по кількості та якості № 193/11/04-10 від 30.11.2008 р., вагони з вугільною продукцію прийняті за показниками якості вантажоотримувача в порядку п. 4.8 Договору.
Враховуючи вищевикладені обставиним, приймання вугілля по якості було зупинено та вугілля зберігалось на території Придніпровської ТЕС до прибуття представників постачальника та вантажовідправника.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ України від 06.04.1998 р. № 457, „Ставок плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці”, введених в дію розпорядженням Кабінету Міністрів України № 706 від 08.10.2004 р., за час затримки вагонів в очікуванні постачальника, позивачем була зайво сплачена плата за користування вагонами у сумі 44784,00 грн., що підтверджується посвідченнями якості № 1177, № 1215, № 1216, № 1217, № 1218, № 1219, № 1220, а також відомостями плати за користування вагонами з відмітками залізниці № 12119440, № 24110380, № 24110381.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що за результатами спільного випробування вугілля з якості позивачем виконані додаткові роботи по транспортуванню вагонів до місця визначення якості вугілля.
Згідно калькуляції вартості витрат по транспортуванню вагонів з вугіллям по території станції і визначення кількості та якості вугілля, яке поступило на Придніпровську ТЕС, вартість транспортування одного вагону з вугіллям становить 199,45 грн., без урахування ПДВ.
43 вагони х 199,45 грн. (додаткова вартість транспортування 1-го вагону) = 10291, 62 грн. в т.ч. ПДВ.
Отже, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що загальна сума додаткових витрат, пов'язаних з повторним випробуванням якості поставленого вугілля становить 10291,62 грн., що підтверджується калькуляцією вартості витрат по транспортуванню вагонів з вугіллям по території станції і визначення кількості та якості вугілля, яке поступило на Придніпровську ТЕС.
Згідно висновків суду першої інстанції загальна вартість завданих збитків складає 55075,62 грн. (10291,62 грн. + 44784,00 грн.), що підтверджується розрахунком позивача та наявними в матеріалах справи доказами.
Однак, суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступні обставини.
Дійсно, як вказує відповідач в апеляційній скарзі, калькуляція вартості витрат по транспортуванню вагонів з вугіллям по території станції і визначення кількості та якості вугілля, яке поступило на Придніпровську ТЕС, є тільки внутрішнім документом, який складено позивачем в односторонньому порядку, отже, вказана калькуляція не є підтвердженням того, що відповідачем було завдано позивачу збитків в розмірі 10291,62 грн.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
В силу ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
В обгрунтування витрат, вказаних в калькуляції вартості витрат по транспортуванню вагонів з вугіллям по території станції і визначення кількості та якості вугілля, позивачем надано: на підтвердження заробітної плати персоналу - списки перерахувань в банк заробітної плати № 15, № 29, № 44, № 59, № 67, № 80, № 93, № 104, № 116, № 134, № 150, № 2; на підтвердження нарахувань на заробітну плату - платіжні доручення № 71, № 63, № 99, № 85 від 09.01.2009 р., № 2111, № 2113, № 2108, № 2110, № 2114 від 08.02.2008 р., № 4282, № 4236, № 4280, № 4259, № 4281 від 07.03.2009 р., № 7147, № 7126, № 7149, № 7148, № 7142 від 10.04.2008 р., № 09136, № 09112, № 09132, № 09140, № 09134 від 08.05.2008 р., № 12194, № 12182, № 12196, № 12174, № 12175 від 11.06.2008 р., № 14822, № 14802, № 14818, № 14824, № 14820 від 10.07.2008 р., № 17640, № 17440, № 17457, № 17462, № 17459 від 11.08.2008 р., № 20159, № 20158, № 20157, № 20156, № 20162 від 11.09.2008 р., № 22702, № 22662, № 22700, № 22703, № 22672 від 10.10.2008 р., № 25333, № 25334, № 25349, №25309, № 25348 від 10.11.2008 р., № 27054, № 27053, № 27064, № 27071 від 11.12.2008 р.; на підтвердження амортизації та витрат на ТО - банківські виписки від 13.05.2008 р. на суму 260000,00 грн. та 52000,00 грн., від 27.08.2008 р. на суму 4500,00 грн. та 900,00 грн., від 30.05.2008 р. на суму 276000,00 грн., від 27.01.2009 р. на суму 242092,23 грн. та 48418,45 грн., від 02.02.2009 р. на суму 414594,36 грн. та 82918,87 грн.; на підтвердження витрат на паливно-мастильні матеріали - платіжні доручення № 12016, № 12017 від 09.06.2008 р., № 4845, № 4843 від 14.03.2008 р., № 20050, № 20047 від 10.09.2008 р., № 24338, № 24340 від 27.10.2008 р.; на підтвердження витрат на ремонт - банківські виписки від 27.01.2009 р. на суму 16352,00 грн. та 81760,00 грн., від 30.12.2008 р. на суму 113142,79 грн. та 565713,95 грн., від 13.02.2009 р. на суму 1255329,96 грн. та 251065,99 грн., від 19.09.2008 р. на суму 328282,93 грн. та 65656,59 грн., від 20.10.2008 р. на суму 591772,42 грн. та 118354,48 грн.
Що стосується загальновиробничих витрат в розмірі 2780351,60 грн., позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував понесення ним вказаних витрат.
Отже, виробнича собівартість згідно калькуляції вартості витрат по транспортуванню вагонів з вугіллям по території станції і визначення кількості та якості вугілля, яке поступило на Придніпровську ТЕС становить 3973645,30 грн. (6753996,90 грн. - 2780351,60 грн.)
Враховуючи вищевикладене, вартість транспортування одного вагону з вугіллям становить 3973645,30 грн. : 33863 (кількість вагонів) = 117,34 грн. без урахування ПДВ.
43 вагони х 117,34 грн. (додаткова вартість транспортування 1-го вагону) = 6054,74 грн. в т.ч. ПДВ.
Отже, з огляду на викладене, загальна сума додаткових витрат, пов'язаних з повторним випробуванням якості поставленого вугілля становить 6054,74 грн.
З метою досудового врегулювання питання про відшкодування понесених збитків, 23.02.2009 р. позивач направив відповідачу претензію № 1384/24, яка залишена останнім без задоволення та належного реагування.
Як вбачається з п. 6.4 Договору за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізація вугілля та ін.).
В силу ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення зайво сплаченої плати за користування вагонами у сумі 44784,00 грн., та додаткових витрат, пов'язаних з повторним випробуванням якості поставленого вугілля в розмірі 6054,74 грн., а всього 50838,74 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач частково обгрунтував апеляційну скаргу, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2009 р. - зміні в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків, а саме стягненню підлягають збитки в розмірі 6054,74 грн., а не в розмірі 10291,62 грн. В цій частині в позові повинно бути відмовлено, в решті рішення необхідно залишити без змін.
Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 508 грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 108 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 21 грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст.104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. у справі № 41/516 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
„Стягнути з Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, р/р 260093016513 в АКБ „Промінвестбанк” м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 32709929), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, р/р 26002301000076 у філії ЗОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130872) 50838 (п'ятдесят тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 74 коп. збитків, 508 (п'ятсот вісім) грн. 39 коп. державного мита та 108 (сто вісім) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 21 (двадцять одну) грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.”
В іншій частині в позові відмовити.
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
21.12.09 (відправлено)