01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.12.2009 № 2/391
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради: Лут Є.О. - юрист
від позивача : не з»явився
від відповідача1: не з»явився
від відповідача2: не з»явився
від 3-ої особи ТОВ «Сувеніри України»: не з»явився
від 3-ої особи Мілоченко Т.С.: не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.11.2008
у справі № 2/391 (суддя
за позовом ЗАТ "Мервей"
до Шевченківська районна у м. Києві рада
Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
третя особа позивача ТОВ "Сувеніри України", Мілоченко Тетяна Степанівна
третя особа відповідача
про визнання права власності
Рішенням Господарського суду м.Києва від 11.11.2008 року у справі № 2/391 позов задоволено повністю, визнано за Закритим акціонерним товариством «Мервей» право власності на нежилі приміщення № 1,2 (групи приміщень № 23) (в літ. А) загальною площею 36,6 кв.м., що знаходиться в будинку № 10 по вул. Ярославів Вал, що в Шевченківському районі м.Києва. Зобов»язано Комунальне підприємство «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності на нежилі приміщення №№ 1,2 ( групи приміщень № 23) (в літ.А) загальною площею 36,6, кв.м., що знаходиться в будинку № 10 по вул. Ярославів Вал, що в Шевченківському районі м.Києва за Закритим акціонерним товариством «Мервей».
Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а також у зв»язку з недоведеністю обставини, що мають значення для справи, які місцевим судом визнано встановленими.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим судом не визначеного належного відповідача у справі, оскільки Шевченківська районна у м.Києві рада є колегіальним органом, яка приймає рішення щодо майна, яке є власністю територіальної громади Шевченківського району м.Києва. Управління майном, яке знаходиться у власності територіальної громади здійснюється Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради.
Шевченківською районною радою 19.06.2008р. було прийнято рішення № 471, яким було затверджено перелік об»єктів комунальної власності, які підлягають продажу на аукціоні, серед яких було приміщення другого поверху в будинку № 10 по вул. Ярославів Вал у м.Києві загальною площею 41,7 кв. м. (корисна площа 36,6.кв.м.).
08.12.2008р. рішення Шевченківської районної у м.Києві ради про продаж комунального майна шляхом проведення аукціону було виконано, переможцем щодо купівлі спірного майна, а саме групи нежитлових приміщень № 23, які знаходяться на другому поверсі будинку № 10 по вул. Ярославів Вал у м.Києві, визнано ТОВ «Сувеніри України», з яким 15.12.2008р. було укладено договір купівлі-продажу комунального майна. На момент продажу майно належало територіальній громаді Шевченківського району м.Києва, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на відчужений об»єкт, видане Головним управлінням комунального майна м.Києва, серія ЯЯЯ 802386 від 26.09.2006р.
Апелянт вважає, що судом не встановлено, на підставі яких документів ЗАТ «Мервей» добросовісно користується спірним приміщенням, якщо 13.04.07р. він був повідомлений апелянтом про закінчення терміну оренди та відмові у продовженні договору.
В судове засідання представники позивача, відповідачів, третіх осіб не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, по причину неявки суд не повідомлено. Вислухавши думку представника апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представників позивача, відповідачів, третіх осіб, оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду її по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.
Закрите акціонерне товариство «Мервей» на підставі Договорів купівлі-продажу від 29.04.2005р та 06.04.2007р., укладених з Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради, є власником нежилих приміщень першого поверху загальною площею 47,2 кв.м та 20, 0 кв.м. в будинку № 10 (літ.А) по вул. Ярославів Вал, що в Шевченківському районі м.Києва.
У зв'язку із значними дефектами та пошкодженням конструкцій нежитлових приміщень, які належать на праві приватної власності, позивач здійснив обстеження технічних конструкцій всього будинку № 10 по вул. Ярославів Вал.
Відповідно до технічного висновку Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту у 2005р. про стан частин приміщень першого поверху будинку № 10 по вул. Ярославів Вал визначений незадовільним, а окремих ділянок фундаментів, стін та перемичок - аварійним. Крім того, було встановлено, що реконструкція нежилих приміщень неможлива без зміни або підсилення дерев»яного перекриття над першим поверхом, розбирання балкону на другому поверсі, який знаходиться в аварійному стані.
Вищезазначеним технічним висновком встановлено, що повна реконструкція нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 47,2 кв.м. та 20,0 кв.м. неможлива без реконструкції приміщення другого поверху площею 41,7 кв.м. (корисною - 36,6), яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
За заявою ЗАТ «Мервей» 20.04.2006р. Шевченківською районною у м. Києві радою було видано розпорядження № 146 про надання в орендне користування нежилого приміщення, загальною площею 41,7 кв.м. по вул. Ярославів Вал, 10, що в м. Києві. Зазначене розпорядження є чинним та ніким не скасовано.
28.04.2006р. між Шевченківською районною у м. Києві радою та Закритим акціонерним товариством „Мервей" був укладений договір оренди №1559/1 нежилих приміщень, загальною площею 41,7 кв.м. в будинку №10 (літера А) по вул. Ярославів Вал, що в Шевченківському районі м. Києва, з метою використання під офіс.
З матеріалів справи вбачається, що позивач безперервно та добросовісно користується нежилим приміщенням другого поверху площею 41,7 кв.м. (корисною - 36,6 кв.м.) в будинку №10 по вул. Ярославів Вал, щомісячно сплачує на рахунок Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради орендну плату та вживає відповідних заходів по його утриманню, що підтверджується доданими до позову копіями платіжних доручень.
На підставі здійснених обстежень технічного стану та з метою проведення реконструкції нежилих приміщень, розташованих в будинку №10, по вул. Ярославів Вал, позивач звернувся до Київської міської державної адміністрації з відповідною заявою про надання завдання на проектування, архітектурно-планувального завдання, технічних умов, в тому числі на підключення до інженерних мереж, дозволу на розробку проекту та здійснення будівельно-монтажних робіт.
Київська міська державна адміністрація листом від 19.08.2005р. №002-798 надала дозвіл на здійснення розробки проектної документації, архітектурного завдання, технічних умов та дозвіл на реконструкцію нежилих приміщень під магазин-кафетерій з влаштуванням окремого входу по вул. Ярославів Вал, 10, що у Шевченківському районі м. Києва.
Договором оренди №1559/1 нежилих приміщень передбачено, що перепланування, переобладнання, реконструкція, капітальний ремонт об'єкту оренди та інші його поліпшення, здійснюються орендарем за рішенням органу, уповноваженого управляти майном та з письмового дозволу орендодавця і в залежності від видів робіт -на підставі проектно-кошторисної документації та кошторису витрат на їх проведення.
Позивач звернувся до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на реконструкцію нежилого приміщення на вул. Ярославів Вал, 10, з влаштуванням окремого входу.
Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація листом від 19.05.2006р. №01/37-3409 повідомила ЗАТ „Мервей" про те, що не заперечує проти реконструкції вказаного нежилого приміщення за умови розробки проектної документації на реконструкцію нежилих приміщень, погодження з наглядовими органами та виготовлення проектної документації.
ЖЕК №1002 КПУЖГ Шевченківського району листом від 06.07.2006р. не заперечував проти проведення реконструкції приміщень та місць загального користування будинку №10 на вул. Ярославів Вал, при умові надання проектно-технічної документації.
Таким чином, позивачем виконано і погоджено генеральний план об'єкта проектування в Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, отримано згоду співвласників будинку на розміщення об'єкту, погоджено проектну документацію з відповідними уповноваженими органами (копії висновків додаються), розроблено план благоустрою прилеглої території та замовлено технічні умови на водопостачання, каналізування, приєднання об'єкта до електричних мереж та інше, що підтверджується наданими суду висновками.
Крім того, відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003р. №271/431 „Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" позивачем сплачено пайову участь, а саме, внесено кошти в розмірі 55,48 тис. грн., на соціально-економічний розвиток міста.
Враховуючи отримання позивачем необхідних документів та погоджень для виконання проектних, вишукувальних, будівельно-монтажних та інших робіт по ремонту та реконструкції нежилих приміщень, ЗАТ „Мервей" було укладено відповідні договори, а саме: договір на виконання проектно-вишукувальної документації від 22.01.2007р. №01/07-ПР; договір підряду від 06.06.2007р. №06-06-07; договір від 14.06.2007р. №140607/1 на здійснення поставки обладнання та виконання монтажу вентиляції; договір від 17.11.2007р. №82 про надання послуг та інші.
На виконання вищезазначених договорів будівельні та проектні організації здійснили комплекс робіт по проектуванню, ремонту та реконструкції нежилих приміщень першого та другого поверхів будинку № 10 (літера А) по вул. Ярославів Вал, що в м. Києві.
ЗАТ «Мервей» здійснило фінансування та оплату вказаних вище послуг, кошторис на вартість робіт по реконструкції нежилих приміщень будинку №10 (літера А) по вул. Ярославів Вал, становить близько 200000,00тис. грн.
Здійснена позивачем реконструкція нежилих приміщень першого та другого поверхів не призвела до порушень прав інших власників (що підтверджується актами обстежень стану квартир будинку №10 по вул. Ярославів Вал).
Таким чином, позивач за рахунок власних коштів здійснив фінансування по реконструкції та поліпшенню вказаних вище приміщень і є правомірним володільцем майна.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 4 ст. 778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Таким чином, діючі нормативні акти під реконструкцією розуміють перебудову, тобто переробку речі, в результаті якої створюється нова річ.
Стаття 332 ЦК України визначає переробку речі в якості підстави набуття права власності. Згідно із ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.
Отже, здійснивши за відповідної згоди орендодавця за власний рахунок реконструкцію нерухомого майна, яке є новоствореним об'єктом права власності, ЗАТ «Мервей» стало власником даного новоствореного об'єкту нерухомого майна в силу Закону.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ч. 1 ст. 144 ГК України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що державна реєстрація це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, юридичних осіб, а саме: право власності на нерухоме майно.
Частиною 1 статті 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно із пунктом 5 статті 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ст. 391 ЦК України та власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 вищезазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, юридичних осіб, а саме: право власності на нерухоме майно.
Як зазначається у п. 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. N 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" названі у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.
Відповідно до положень статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
На даний час порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентується Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (далі у тексті - Тимчасове положення).
Пунктом 1.3. Тимчасового положення встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Нормою пункту 1.5. Тимчасового положення визначено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Положеннями пункту 1.6. Тимчасового положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Відповідно до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є, зокрема:
- договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
- рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
З урахуванням викладеного, колегія приходить до висновку про набуття ЗАТ «Мервей» права власності на новостворене нерухоме майно на підставі закону та відповідно про наявність права на проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно - нежилі приміщення №№ 1,2 (групи приміщень № 23) (в літ.А) загальною площею 36,6 кв.м., що знаходяться в будинку № 10 по вул.. Ярославів Вал, що в Шевченківському районі м.Києва.
Доводи апеляційної скарги колегією не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Колегія не приймає до уваги посилання апелянта на безпідставність визнання судом першої інстанції права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, оскільки оформлення права власності здійснюється уповноваженими органами державної влади, а саме Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, а також на те, що Бюро здійснює лише реєстрацію такого права власності на підставі правовстановлюючих документів, колегія відзначає, що відповідно до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), правовстановлювальним документом є зокрема рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що обов'язок БТІ зареєструвати за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна виникає у даному випадку на підставі оскаржуваного рішення суду про визнання права власності позивача на новостворене нерухоме майно, а не на підставі свідоцтва про право власності, що видається Головним управлінням комунальної власності м. Києва.
Доводи апеляційної скарги колегією не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради на рішення Господарського суду м.Києва № 2/391 від 11.11.2008р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2008 року у справі № 2/391 залишити без змін.
Матеріали справи № 2/391 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді