01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.12.2009 № 35/430
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Деріл"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2009
у справі № 35/430 (суддя
за позовом ТОВ "Деріл"
до Комунальне підприємство "Житлоінвестбуд-УКБ"
ЗАТ "Будівельна компанія "Столиця"
третя особа позивача
третя особа відповідача Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська"
про стягнення 94296,00 грн.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Деріл” до Комунального підприємства “Житлоінвестбуд-УКБ” та Закритого акціонерного товариства “Будівельна компанія “Столиця”, третя особа: Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна контора “Покровська” про стягнення солідарно з відповідачів-1 та -2 на користь позивача збитків в розмірі 94.296,00 грн., з яких 47.840,00 грн. - вартість майна, пошкодженого 22.09.2008 р., 2.500,00 грн. вартість проведення оцінки майна, 43.956,00 грн. - вартість ремонту майна, пошкодженого 20.01.2009р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2009 р. у справі № 35/430 (далі - Рішення суду) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким стягнути солідарно з Комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 42, ЄДРПОУ 31958324) та Закритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Столиця» (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 1/13, ЄДРПОУ 25409492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деріл» (01004, м. Київ, вул. Артема, 68-А, ЄДРПОУ 32961563) збитки в розмірі 94.296,00 грн., з яких 47.840,00 грн. - вартість майна, пошкодженого 22 вересня 2008 року; 2.500,00 грн. - вартість проведення оцінки майна; 43.956,00 грн. - вартість ремонту майна, пошкодженого 20 січня 2009 року.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Скаржник стверджує, що:
- надані позивачем акти комісій КП ЖЕК “Покровська” від 22.09.2008 р. та від 21.01.2009 р. є належними і достатніми доказами у справі, які підтверджують як сам факт залиття, так і вину осіб, з вини яких заподіяно шкоду;
- Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р., не вимагають і не передбачають викладення в актах деталізованої інформації про пошкоджене майно;
- в якості доказів витрат позивача на ремонт приміщення в розмірі 43.956,00 грн. позивачем було надано Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи № 5/03-09 від 23.03.2009 р., довідку про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт від 15.07.2009 р., тобто, роботи з поновлення належного стану приміщення вже виконано і в позивача існують майнові зобов'язання перед підрядною організацією в сумі 43.956,00 грн., які ще не погашені виключно внаслідок складної економічної ситуації.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Деріл” і порушено апеляційне провадження у справі № 35/430, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.15.2009 р.
Представник скаржника у судовому засіданні 15.12.2009 р. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представники відповідачів у судовому засіданні 15.12.2009 р. заперечували проти доводів скаржника, просили суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представником відповідача-2 у судовому засіданні 15.12.2009 р. було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості для ознайомлення з апеляційною скаргою та доданими до неї документами.
Враховуючи невеликий обсяг апеляційної скарги та доданих до неї документів, відповідач-2 ознайомився з даними матеріалами у судовому засідання, в зв'язку з чим необхідність у відкладення розгляду справи відпала, а відповідно відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 08.09.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Деріл” є власником нежитлових приміщень, загальною площею 135,70 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 68 літ. А.
Комунальне підприємство “Житлоінвестбуд-УКБ” (Замовник) та Закрите акціонерне товариство “Будівельна компанія “Столиця” (Генеральний підрядник) проводило будівництво будинку за адресою: м. Київ, вул. Артема, 66-А, що розташоване поруч з приміщенням позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в липні 2008 року у зв'язку з проведенням будівельних робіт по облаштуванню підземного паркінгу відповідачами було порушено захисний шар грунту біля будинку № 68-а, в результаті чого приміщення позивача постійно затоплюється.
Позивач неодноразово звертався до відповідачів з вимогою вжити відповідних заходів щодо усунення причин, які призвели до підтоплення приміщення (лист № 1/19-06 від 19.06.2008 р., лист від 21.08.2008 р. додані до матеріалів справи).
Комісією Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора “Покровська” 22.09.2008 р. проведено обстеження на предмет залиття нежитлового приміщення по вул. Артема, 68-А та складено Акт, в якому встановлено, що відповідач-1 під час проведення будівельних робіт порушив герметизацію примикання стін до нежитлового приміщення на вул. Артема, 68-а, через що відбувається залиття підвального приміщення.
Комісія дійшла висновку, що для приведення нежитлового приміщення на вул. Артема, 68-А в належний санітарно-технічний стан необхідно виконати ремонтні роботи з рахунок коштів КП “Житлоінвестбуд-УКБ”.
На замовлення позивача ТОВ “Будфінанс-Консалт” було складено Звіт про оцінку майна від 22.09.2008 р., відповідно до якого розмір матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття нежитлового підвального приміщення, становить 47.840,00 грн.
Відповідачі не провели жодних робіт як з усунення причин підтоплення підвального приміщення, так і по відновленню пошкодженого приміщення.
Для приведення приміщення в належний санітарно-технічний стан позивач, за його твердженням, змушений був за власні кошти здійснити необхідні ремонтні роботи. Проте будь-яких належних і допустимих доказів здійснення такого ремонту та понесення відповідних йому витрат в сумі 47.840,00 грн., що визначена Звітом про оцінку майна від 22.09.2008 р., позивачем не надано як суду першої, так і суду апеляційної інстанції. На питання суду представник позивача повідомив, що таких доказів у нього немає.
Позивач також стверджує, що підвальне приміщення по вул. Артема, 68-А 20.01.2009 р. знову було затоплено з вини відповідачів у зв'язку з проривом в приміщенні будинку № 66 труби холодного водопостачання, про що комісією КП ЖЕК “Покровська” 21.01.2009 р. складено відповідний Акт обстеження нежитлових приміщень по вул. Артема, 68-А та зазначено, що ремонтні роботи необхідно виконати за рахунок коштів КП “Житлоінвестбуд-УКБ” і Закритого акціонерного товариства “Будівельна компанія “Столиця”.
Згідно з договором підряду на ремонтно-будівельні роботи № 5/03-09 від 23.03.2009р., довідки про вартість виконаних робіт та акту приймання виконаних підрядних робіт від 15.07.2009 р., вартість ремонтних робіт пошкодженого майна позивача становить 43.956,00 грн.
З метою досудового врегулювання питань щодо причин та наслідків залиття приміщення по вул. Артема, 68-А позивач листами № 23/01-09 та № 23/01-09 від 23.01.2009 р. звернувся до відповідачів з проханням направити повноважного представника для зустрічі 27.01.2009 р. в 13.00 за адресою: м. Київ, вул. Артема, 68-А. Однак відповіді на надіслані листи відповідачі не надали, повноважних представників не направили.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на ст.ст.20, 224, 225, 227 Господарського кодекс України, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно збитки в розмірі 94.296,00 грн., з яких: 47.840,00 грн. - вартість майна, пошкодженого 22.09.2008 р.; 2.500,00 грн. вартість проведення оцінки майна; 43.956,00 грн. - вартість ремонту майна, пошкодженого 20.01.2009 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, майнова шкода, завдана майну особи, відшкодовується за умови, що вона завдана цивільним правопорушенням.
Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).
Відсутність причинного зв'язку як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.
Відповідно до п. п. 2, 4 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Колегія суддів враховує, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Між КП «ЖЕК «Покровська» і ТОВ «Деріл» 01.04.2007 р. укладено Договір № Е-243 про відшкодування експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням будинку і при будинкових територій, згідно з п. 2.1.1. якого КП «ЖЕК «Покровська» зобов'язалося утримувати внутрішньо-будинкові мережі тепло-, водо-, енергопостачання та будинок згідно з «Порядком утримання і експлуатації житлового фонду, інженерних систем і обладнання у м. Києві», затвердженим Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 648 від 20.07.1994 р. (далі - «Порядок»).
Згідно з п. 2.5 Порядку загальні, непередбачені і профілактичні огляди проводить комісія у складі головного інженера житлово-експлуатаційної організації (голова комісії), майстра технічної дільниці.
В п. 2.8 Порядку зазначено, що результати оглядів жилої будівлі, а також виявлені несправності та причини, які їх викликали, оформлюються актом комісії.
Відповідно до п 2.9 Порядку непередбачені огляди проводяться комісією або окремими працівниками залежно від обсягу і характеру несправностей, які виникли.
Згідно з Правилами утримання жилих будинків та при будинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р. (далі - «Правила») житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
В п. 2.3.6 Правил вказано, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, зразок якого міститься в додатку 4 до Правил.
Зокрема, згідно з додатком 4 до Правил в акті повинні бути зазначені причини аварії, висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду.
Позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог надано Акти комісій КП ЖЕК “Покровська” від 22.09.2008 р. та від 21.01.2009 р.
Як вбачається з даних актів, останні були складені за відсутності відповідачів (в односторонньому порядку), з яких неможливо дійти достовірного висновку щодо того, що саме з вини відповідачів було здійснено залиття та пошкодження майна позивача. В актах відсутня деталізована інформація щодо пошкодженого майна.
Крім того колегія суддів бере до уваги наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, завдання йому збитків пов'язане з недотриманням правил будівництва відповідачами будинку по вул. Артема, 66-А.
Закон України, від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (діла - Закон) встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.
Відповідно до ст. 1 Закону підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема за такі правопорушення:
виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням;
недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.
Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону встановлено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
Матеріали справи не містять доказів того, що зазначений або інший уповноважений державний контролюючий орган в установлений законодавством спосіб встановлював порушення відповідачами будівельних норм і правил, що призвело до збитків у третіх осіб.
Позивачем не надано і висновку компетентної, належним чином сертифікованої експертної установи про наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідачів та збитками позивача.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано належних доказів на підтвердження факту протиправних дій з боку відповідачів, які стали причиною понесення позивачем збитків. Не є такими доказами і наданий позивачем Звіт про оцінку майна від 22.09.2008 р. та Акт приймання виконаних підрядних робіт 15.07.2009 р.
Крім того позивачем не надано суду відомостей про стан його приміщень до настання вищевказаних випадків залиття, що також унеможливлює встановлення обсягу та переліку збитків.
Колегія суддів враховує, що в якості доказів витрат позивача на ремонт приміщення в розмірі 43.956,00 грн. позивачем було надано Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи № 5/03-09 від 23.03.2009 р., довідку про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт від 15.07.2009 р., тобто, роботи з поновлення належного стану приміщення вже виконано і в позивача існують майнові зобов'язання перед підрядною організацією в сумі 43.956,00 грн., які ще не погашені виключно внаслідок складної економічної ситуації.
Разом з тим апеляційний суд відзначає, що позивачем також не було надано суду належних доказів на підтвердження фактичного понесення останнім витрат на ремонт приміщення в розмірі 43.956,00 грн. (платіжні документи тощо).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, викладених в позові.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів збитків в розмірі 94.296,00 грн. є необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 35/430 від 21.10.2009 р. прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Деріл” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 35/430 від 21.10.2009 р. - без змін.
2. Матеріали справи № 35/430 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді