01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.12.2009 № 30/338
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Ковальчук О.М.
від відповідача - 1 Васютович О.В.
від відповідача - 2 Васютович О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 22.09.2009
у справі № 30/338 (суддя
за позовом Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток"
Товариство з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток"
про стягнення 3000000,00 грн. штрафу та зобов"язання вчинити дії
Постанова була прийнята з перервами в судовому засіданні 15.12.2009 року у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Позивач, ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „Восток” та ТОВ „УТН-Восток” про стягнення штрафу в розмірі 3000000 грн.
Під час розгляду судом першої інстанції даного спору представником позивача було подано клопотання про забезпечення позову шляхом зобов'язання ТОВ „УТН-Восток” допустити представників ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта” для здійснення контролю якості товарів та послуг на територію автомобільних заправних станцій, зазначених у заяві; заборони ТОВ „УТН-Восток” здійснювати продаж пального та товарів, надавати послуги на території автомобільних заправних станцій, які працюють з використанням належних ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта” знаків для товарів і послуг на підставі ліцензійного договору №1243/12/2107 від 01.06.2005 року, укладеного між ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта” та ТОВ „УТН-Восток” з перерахуванням переліку АЗС.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 року у справі № 30/338 клопотання було задоволено частково. Було заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток” здійснювати продаж пального та товарів, надавати послуги на території автомобільних заправних станцій, з перерахуванням переліку АЗС, які працюють з використанням належних Закритому акціонерному товариству „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” знаків для товарів і послуг на підставі ліцензійного договору №1243/12/2107 від 01.06.2005 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” та Товариством з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток”
В іншій частині клопотання було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу суду в частині забезпечення позову та прийняти нову ухвалу, якою відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову повністю.
Представником позивача суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якій вказав, що ухвала суду стосовно забезпечення позову є законною та обґрунтованою, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Представником відповідача в судовому засідання при розгляді апеляційної скарги було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі.
Відповідач обґрунтував своє клопотання тим, що ТОВ „Восток” 15.12.2009 року до Господарського суду міста Києва була подана позовна заява до ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта” про визнання недійсним свідоцтва на торговий знак „Укртатнафти”, і рішення по вказаному позову, в разі його задоволення, суттєво вплине на розгляд даної справи.
Представник позивача заперечував проти задоволення даного клопотання.
Колегія суддів відмовила представнику відповідача у задоволені клопотання, оскільки позовна заява 15.12.2009 року лише подана до Господарського суду, представником відповідача не надано суду доказів про винесення суддом ухвали про прийняття позову до провадження, а тому на даний час відсутні підстави для зупинення провадження по даному спору.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу, заборони останньому вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожана сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з позовної заяви, ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта” просить зобов'язати відповідача - 2 допустити представників позивача для здійснення контролю якості товарів та послуг на територію автозаправних станцій відповідно до умов ліцензійного договору №1243/12/2107 від 01.06.2005 року. Позивач зазначає, що працюючи під торговими знаками ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта” та надаючи неякісні послуги, відпускаючи неякісні нафтопродукти відповідач - 2 завдає значної шкоди діловій репутації позивача та порушує умови ліцензійного договору. Позивач вказує на те що, випадки неналежного виконання умов ліцензійного договору з боку відповідача - 2 мають системний характер.
Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує попередженням в подальшому тих негативних наслідків, які можуть виникнути для нього внаслідок продовження продажі неякісних товарів та послуг під торговим знаком !Укртатнафта”.
Оскільки дія ліцензійного договору не припинена, відповідач - 2 має змогу продовжувати недобросовісно здійснювати господарську діяльність під торговим знаком позивача, чим може завдати значної шкоди діловій репутації останнього.
В разі незастосування відповідних заходів забезпечення позову відновлення порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до господарського суду, буде значно утруднене.
З огляду на викладене, суд обґрунтовано, з метою недопущення порушення прав позивача в подальшому, вжив такий захід, як заборона ТОВ „УТН-Восток” здійснювати продаж пального, товарів та надавати послуги на території автозаправних станцій, які працюють з використанням належного позивачу торгового знаку.
Доводи відповідача стосовно його наміру розірвати ліцензійний договір не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки питання добросовісного або недобросовісного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором не може бути розглянуто на стадії апеляційного перегляду ухвали про забезпечення позову.
Колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для вжиття заходу забезпечення позову шляхом допущення представників позивача для здійснення контролю якості товарів та послуг на територію автомобільних заправних станцій, оскільки така вимога є тотожною позовній вимозі, а її вирішення на даній стадії не допускається.
Таким чином, враховуючи суть спору, зміст позовних вимог ЗАТ ТФПНК „Укртатнафта”, у суду були належні та вагомі підстави вважати, що не забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток” здійснювати продаж пального та товарів, надавати послуги на території автомобільних заправних станцій, з перерахуванням переліку АЗС, які працюють з використанням належних Закритому акціонерному товариству „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” знаків для товарів і послуг на підставі ліцензійного договору №1243/12/2107 від 01.06.2005 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” та Товариством з обмеженою відповідальністю „УТН-Восток”, в подальшому в разі задоволення позову може унеможливити виконання такого рішення суду, а тому заходи забезпечення позову були вжиті правомірно та на законних підставах.
На підставі вище викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток” не підлягає задоволенню, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 року у справі № 30/338 відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 року у справі № 30/338 - без змін.
2. Матеріали справи № 30/338 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді