01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.12.2009 № 36/295
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з"явився
від відповідача -Заводський О.В., довіреність № 4426 від 06.11.2009 року,
Іщенко О.В., довіреність № 4528 від 17.11.2009 року
від третьої особи - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.09.2009
у справі № 36/295 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемс"
до Київський міський військовий комісаріат
третя особа позивача
третя особа відповідача Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
про стягнення 2801,78 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМС” (далі по тексту - позивач) до Київського міського військового комісаріату (далі по тексту - відповідач) про стягнення 2 801,78 грн. задоволено частково.
Стягнуто з Київського міського військового комісаріату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМС” 2 200,00 грн. основного боргу, 117 грн. 17 коп. пені, 23 грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита та 260 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київський міський військовий комісаріат звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги від 14.10.2009 року № 4014 та з апеляційною скаргою (вх. № 02-4.1/6845 від 15.10.2009 року), в якій просить суд, прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач зобов'язаний був зробити звіт про оцінку майна відповідно до Інструктивного листа Фонду державного майна України від 26.12.1995 року № 10-20-9281, Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 та Національного стандарту № 2 „Оцінка нерухомого майна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1442 та відповідно до п. 4.2 Договору № 1115-О віл 10.09.2007 року на проведення оцінки майна та надати всю інформацію щодо об'єкта оцінки, яка була зібрана ним в процесі виконання робіт сторонам договору, а замовник (Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)) зобов'язаний підписати акт прийому - передачі робіт по оцінці об'єкта або надати мотивовану відмову від його підписання. Однак, як зазначає скаржник, замовник не підписав акт прийому - передачі робіт по оцінці майна відповідно до п. 4.3 зазначеного договору, а тому інформація щодо дійсно виконаних робіт у Київського міського військового комісаріату відсутня.
Крім того, скаржник відмічає, що протягом 2009 року ТОВ „ЛЕМС” поновило свої претензії стосовно оплати відповідачем ніби - то наданих послуг.
Листом від 28.07.2009 року вих. № 3035 Київський міський військовий комісаріат просив ТОВ „ЛЕМС” надати реальні акти виконаних робіт стосовно предмету спору, однак зазначених документів відповідачем отримано не було.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2009 року об 11 год. 15 хв., про що сторони у справі були повідомлені належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 року у справі № 36/295 було залучено Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до участі у вказаній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яку зобов'язано надати суду письмові пояснення щодо підписання (причин непідписання) акту прийому-передачі робіт, письмові пояснення по суті спору, та відкладено розгляд справи на 08.12.2009 року об 11 год. 00 хв. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.
В судове засідання 08.12.2009 року з'явилися уповноважені представники відповідача, представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови у відповідності до норм чинного законодавства, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 10.09.2007 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕМС”(Виконавець) та Київським міським військовим комісаріатом (Платник) було укладено договір № 1115-О на проведення оцінки майна (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання по проведенню незалежної оцінки майна для розрахунку орендної плати нежилих приміщень, площею 1687,6 кв. м., розташованих за адресою : м. Київ, вул. Щербакова, 54/2, літ. “А”/вул. Салютна (Шевченківський районний у місті Києві військовий комісаріат) (надалі роботи), а Платник зобов'язався своєчасно провести розрахунки за виконані роботи.
Згідно п. 1.2. Договору термін виконання робіт визначено в 10 (десять) календарних днів з дня укладення цього Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору Виконавець зобов'язався виконати роботи станом на 30 листопада 2006 року.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що вартість робіт за даним договором на підставі протоколу комісії по відбору суб'єктів оціночної діяльності від 15.03.2007р. № 25-О складає 2 200 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунок Платником за виконані роботи провадиться не пізніше 5-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі робіт.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що по завершенні робіт Виконавець передає сторонам Звіт про оцінку майна, оформлений у встановленому порядку, по одному примірнику.
Місцевий господарський суд зазначив, що результати оцінки -Звіт про оцінку майна було прийнято Замовником та затверджено Головним управлінням комунальної власності міста Києва 19.02.2008 року, підтвердженням чого є лист Замовника № 042/14/2-2853 від 01.04.2009 року.
Згідно п. 4.2. Договору одночасно з передачею Звіту про оцінку майна Виконавець подає всю інформацію щодо об'єкта оцінки, яка була зібрана ним в процесі виконання робіт та підписаний ним акт прийому-передачі робіт. Замовник зобов'язаний в триденний термін направити Виконавцю підписаний акт прийому-передачі робіт по оцінці об'єкта або мотивовану відмову від його підписання.
Місцевий господарський суд зазначив, що позивач листом від 11.12.2008 року за № 11-А звернувся до відповідача з вимогою про підписання акту прийому-передачі робіт, який з боку відповідача було залишено без реагування.
Оскільки умовами договору визначено, що розрахунок проводиться протягом 5-ти днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі робіт, який сторонами так і не був підписаний, позивач був вимушений звернутись до відповідача з вимогою № 12 від 11.03.2009 року про сплату боргу за виконані роботи в строк до 30.03.2009 року.
Оскільки відповідач розрахунки за виконані роботи у встановлений строк (до 30.03.2009 року) з позивачем не провів, місцевий господарський суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 200,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що при укладанні договору № 1115-О від 10.09.2007 року сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за виконані роботи відповідач не виконав, останньому на суму основного боргу було нараховано пеню відповідно до п. 3 Договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, яку було стягнуто судом першої інстанції в розмірі 117,17 грн.
В решті пені було відмовлено з підстав невірного застосування позивачем періоду її нарахування.
В контексті викладеного, місцевий господарський суд позовні вимоги позивача задовольнив частково.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками господарського суду та вважає помилковими з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню незалежної оцінки майна для розрахунку орендної плати нежилих приміщень, а платник зобов'язується своєчасно провести розрахунки за виконані роботи (п. 1.1), при цьому термін виконання робіт 10 календарних днів з дня укладення цього договору (п. 1.2).
Згідно п. 7.6 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, крім випадку обумовленого у п. 4.3 цього договору.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі відмови від підписання акта прийому - передачі робіт по оцінці майна замовник повертає виконавцю всю інформацію про виконані роботи.
Як вбачається з листа від 01.04.2009 року № 042/14/2-2853 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прорецензовано та затверджено звіт про оцінку майна 19.02.2008 року.
Відповідно до п. 4.1. Договору передбачено, що по завершенні робіт Виконавець передає сторонам Звіт про оцінку майна, оформлений у встановленому порядку, по одному примірнику.
При цьому, одночасно з передачею звіту про оцінку майна виконавець подає всю інформацію щодо об'єкта оцінки, яка була зібрана ним в процесі виконання робіт, та підписаний ним акт прийому - передачі робіт. Замовник зобов'язаний в триденний термін направити виконавцю підписаний акт прийому - передачі робіт по оцінці об'єкта або мотивовану відмову від його підписання (п. 4.2 Договору).
Розрахунок платником за виконані роботи провадиться не пізніше п'яти календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі робіт (п. 2.2 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи позивач надав лист до суду першої інстанції, в якому повідомив, що всі підтверджуючі документи про виконані роботи на предмет спору у справі № 36/295 від 22.07.2009 року були направлені на адресу відповідача разом з позовною заявою.
При цьому, колегія суддів відхиляє твердження позивача про те, що відповідачем безпідставно не підписано акт прийому - передачі робіт та не проведено розрахунки за виконані роботи, в той час як докази виконання робіт та звіти були направлені останньому позивачем своєчасно, як безпідставні з огляду на таке.
З аналізу положень укладеного між сторонами Договору № 1115-0 від 10.09.2007 року вбачається, що обов'язок здійснити розрахунок за виконані роботи покладено на відповідача - Київський міський військовий комісаріат. Втім, такий обов'язок виникає у відповідача з моменту підписання акту прийому - передачі робіт, обов'язок підписання якого покладено Договором саме на позивача та третю особу ( пункти 2.2та 4.2 Договору).
Таким чином, здійсненню відповідачем розрахунку за виконані роботи передують наступні дії позивача та третьої особи:
- направлення позивачем по одному примірнику Звіту про оцінку майна відповідачеві та третій особі;
- направлення позивачем підписаного акту прийому - передачі робіт третій особі та інформації щодо об'єкта оцінки;
- підписання третьою особою акту прийому - передачі робіт або направлення позивачу вмотивованої відмови від його підписання;
- направлення підписаного акту прийому - передачі робіт відповідачеві.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порушення умов договору № 1115-0 від 10.09.2007 року Звіт про оцінку майна та підписаний останнім та третьою особою акт прийому - передачі робіт на адресу відповідача не направлялись. При цьому, з вимогою підписати акт прийому - передачі робіт позивач звернувся до відповідача, в той час як Договором такий обов'язок покладено саме на третю особу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не було надано відповідачеві належних доказів на підтвердження виконання за Договором своїх обов'язків щодо проведення незалежної оцінки майна, Звіту про оцінку майна та акту прийому - передачі робіт, у відповідача були відсутні підстави для здійснення розрахунку за виконані роботи згідно з умовами Договору № 1115-0 від 10.09.2007 року.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене вище та те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт порушення відповідачем договірних зобов'язань, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а його висновки викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 року у справі 36/295- скасувати .
3. Прийняти нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМС” до Київського міського військового комісаріату” про стягнення 2 801,78 грн. відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕМС” (03039, м.Київ, вул. Голосіївська, 7, оф. 270, р/р 26005000563001 ВАТ „КБ „Акордбанк”, МФО 380634, код ЄДРПОУ 34429606 на користь Київського міського військового комісаріату” (м. Київ, вул. Шамрила, 19, код ЄДРПОУ 07774420) 51 грн. (п'ятдесят одну гривню) 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
6. Матеріали справи № 36/295 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
14.12.09 (відправлено)