Постанова від 09.12.2009 по справі 10/74-пд-09

УКРАЇНА
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

09.12.09 Справа №10/74-пд-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М. , Кагітіна Л.П. , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Акімовій Т.М.,

за участю

позивача: ОСОБА_1, паспорт, серія: НОМЕР_1 від 24.09.96;

представника відповідача-1: Мінаєва А.В., довіреність № б/н від 23.04.09;

представника третьої особи: ОСОБА_3, довіреність, серія: ВММ № 043035 від 01.12.09;

відповідача-2 не з'явився;

відповідача-3 не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу ОСОБА_1 (м. Генічеськ Херсонської області)

на рішення господарського суду Херсонської області від 22.09.2009 р. у справі № 10/74-ПД-09

за позовом ОСОБА_1 (м. Генічеськ Херсонської області)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективна виробничо-комерційна фірма «Славутич» (м. Генічеськ Херсонської області)

до відповідача 2: Приватного підприємства «ВКФ «Чайка-2-Азов» (м. Херсон)

до відповідача 3: Приватного підприємтва «Славутич Київ» (м. Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - ОСОБА_4 (с. Щасливцеве, Генічеський район Херсонської області)

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до відповідачів ТОВ «КВКФ «Славутич», ПП «ВКФ «Чайка-2-Азов», ПП «Славутич Київ» про визнання недійсними договри купівлі-продажу: ВКС № 783185 від 13.02.2008 р., ВКС № 783184 від 13.02.2008 р., ВКЕ № 966629 від 06.03.2008 р., ВКІ № 834950 від 28.03.2008 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.09.2009 р. у справі № 10/74-ПД-09 (суддя Чернявський В.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано необгрунтованістю позовних вимог та відсутністю в учасника ТОВ права заертатись до суду за захистом прав та охоронюваних інтересів товариства поза відносинами представництва, що є підставою для відмови учаснику товариства в задоволенні позову про визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та справу направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області, судові витрати віднести на відповідача.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що рішення господарського суду є необґрунтованим та прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує, що відчуження майна товариства було здійснено з порушенням норм законодавства, оскільки повноваження директору на укладення оспорюваних договорів загальними зборами не надавались. Також зазначає, що відчуження майна відбулось із порушенням її переважного права на купівлю частки товариства. Порушення норм процесуального права позивач вбачає у не задоволенні судом клпотпння про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.10.2009 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження, слухання справи призначено на 09.12.2009 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2637 від 08.12.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів: Шевченко Т.М. (головуючий, доповідач), Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.; вказаною колегією справа прийнята до свого провадження.

Позивач в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача-1 та третьої особи, проти доводів заявника заперечили, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі 2 та 3 своїм своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Відповідач-3 надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги та належне повідомлення сторін про слухання справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача 2 та 3.

За заявою присутніх в судовому засіданні представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні 09.12.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційних скарг, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача-1 та третьої особи Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ КВКФ «Славутич» та ПП «Славутич Київ» було укладено договори купівлі-продажу: договір від 13.02.2008 р. (ВКС № 783184) щодо нежитлових будівель лодочного причалу по Фрунзенському спуску, 1 у м. Генічеську Херсонськох області; договір від 13.02.2008 р. (ВКС № 783185) щодо нежитлової будівлі комплексного приймального пункту «Каблучок» по вул. Махарадзе, 64 у м. Генічеську Херсонської області, договір від 06.03.2008 р. (ВКЕ № 966629) щодо нежитлової будівлі (адміністративно-виробничого комплексу) по вул. Миру, 24 у м. Генічеську Херсонської області.

28.03.2008 р. між ТОВ КВКФ «Славутич» та ПП «ВКФ «Чайка-2-Азов» укладено договір купівлі-продажу (ВКІ № 834950) щодо бази відпочинку «Чайка-2», що знаходиться за адресою: Херсонська області, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, 25.

Визнання недійсними вищевказаних договорів стало предметом судового розгляду за позовом учасника ТОВ «КВКФ «СЛАВУТИЧ» - ОСОБА_1, частка якої у статутному капіталі Товариства складає 0,93% .

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 10 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII та статті 116 Цивільного кодексу України акціонер має право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві в порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства, а також можуть мати інші права, передбачені законодавством і установчим документом.

У Рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що: «акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом».

Відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства», статті 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно з п. 8.1 статуту ТОВ КВКФ «Славутич» (в редакції 2007 р. зареєстрованій 08.11.2007 р. - а.с.109, т.1) майно товариства становлять основні фонди та обортні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства. Товариство є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у вланість як вклад (внесок) до статутного фонду (капіталу): <…> (п. 8.2 статуту).

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р. визначено, що акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Згідно з п. 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р. законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до викладених вище законодавчих актів України та правової позиції Верховного Суду України учасник товариства з обмеженою відповідальністю не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства, оскільки таким правом наділено саме товариство в особі відповідних органів управління, а тому спірні угоди не порушують прав і охоронюваних законом інтересів позивача (корпоративних прав), якими він наділений, як учасник товариства із часткою у статутному капіталі, равною 0,93%.

Позивачем не надано доказів його окремого уповноваження за дорученням або іншим способом представляти інтереси ТОВ КВКФ «Славутич» в господарськх судах щодо визнання недійсним оспорюваних договорів купівлі-продаджу, не містить такого права і статут ТОВ КВКФ «Славутич».

Відсутність права на позов у учасника ТОВ КВКФ «Славутич» ОСОБА_1 в даному випадку є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів не досліджує в межах даної справи відповідність спірних договорів законодавчим актам України, тому надання оцінки договорам апеляційною інстанцією не здійснюється.

Посилання заявника скарги на порушення норм процесуального права судом першої інстанції щодо не задоволення клопотань позивача про відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі до уваги не приймаються, через їх безпідставність.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він вправі, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Також, не може бути підставою для скасування судових актів посилання заявника на безпідставне( надумку заявника) відхилення (відмову) судом клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на те, що господарський суд зупиняє провадження справі за наявності передбачених законом підстав, виходячи з обставин справи.

Підставою ж для скасування судового акту, згідно зі ст. 104 ГПК України, є такі порушення норм процесуального, які призвели до прийняття неправильного рішення.

Колегією суддів таких порушень норм процесуального права встановлено не було.

Твердження позивача на порушення спірними угодами його переважного права на придбання частки у статуному капіталі товариства судом до уваги не приймається, як таке, що не засноване на приписах закону. Колегія суддів зауважує з цього приводу, що укладення угод з купівлі-продажу майна товариства і відчуження частки у статутному капиталі товариства не є тотожними поняттями.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом прийнято законне та обгронутоване рішення, підстави для його скасування відсутні. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у апеляційної інстанції відсутні повноваження (ст. 103 ГПК України) щодо направлення справи на новий розгляд, про що просив в апеляційній скарзі заявник (позивач).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги - позивача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (м. Генічеськ Херсонської області) на рішення господарського суду Херсонської області від 22.09.2009 р. у справі № 10/74-ПД-09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.09.2009 р. у справі № 10/74-ПД-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

судді Шевченко Т. М.

Кагітіна Л.П. Кричмаржевський В.А.

Попередній документ
9009642
Наступний документ
9009644
Інформація про рішення:
№ рішення: 9009643
№ справи: 10/74-пд-09
Дата рішення: 09.12.2009
Дата публікації: 22.12.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Запорізький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж; Інший спір про купівлю - продаж