донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.12.2009 р. справа №21/193
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача:Швидка Ю.В. за дов. від 26.10.09р. № Н-01/3590
Лещенко О.І. за дов. від 11.08.09р. №воН-01/2670
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від20.10.2009р.
у справі№ 21/193 (суддя Матюхін В.І.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»м. Алчевськ Луганської області
доДержавного підприємства «Донецька залізниця»м.Донецьк
простягнення 8 394грн. 57коп.
Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»м. Алчевськ Луганської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Донецька залізниця” збитків у сумі 8 394грн. 57коп., заподіяних недостачею продукції, яка надійшла у вагоні № 91208603 за досилочною накладною № 50935566 до основної накладної № 44743583.
Господарський суд Донецької області рішенням від 20.10.2009р. у справі № 21/193 визнав доведеним факт недостачі продукції комерційним актом, та, враховуючи те, що залізниця не довела виникнення недостачі з незалежних від перевізника причин, визнав, що недостача виникла під час перевезення з вини залізниці; посилаючись на ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, суд визначив вартість недостачі продукції з урахуванням норми недостачі -18740кг у сумі 8 394грн. 57коп. та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Державне підприємство «Донецька залізниця»м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2009р. у справі № 21/193 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд не повністю дослідив причини виникнення недостачі, вважає помилковим висновок господарського суду про доведеність позовних вимог даними комерційного акту № БН 681110/47 від 07.06.2009р., оскільки судом не прийнята до уваги можливість виникнення недостачі вантажу через неякісну підготовку вагону вантажовідправником під час завантаження. Вважає, що акт про технічний стан вагону від 07.06.2009р. свідчить про невиконання відправником вимог п.п.5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, що сприяло незабезпеченню збереження вантажу під час перевезення.
В судовому засіданні представники ДП «Донецька залізниця»підтримали вимоги апеляційної скарги.
ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»у судове засідання свого представника не направило, про поважність причин не направлення свого представника суд не повідомило. Згідно поштового повідомлення №12467040, яке знаходиться в матеріалах справи, позивач 11.11.2009р. отримав ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2009р. про порушення апеляційного провадження та про призначення справи № 21/193 до розгляду на 17.12.2009р.
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак не скористався правом захисту своїх прав та інтересів у судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не визнає неявку представника позивача підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату і вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника заявника скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, по залізничній накладній на маршрут або групу вагонів № 44743583 ВАТ «Полтавський ГЗК»на адресу ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»зі станції Золотнішино Південної залізниці відвантажило окатиші залізорудні, із зазначенням у вагоні № 91208603 маси нетто 70 000кг.
На побіжній станції - Красний Лиман Донецької залізниці вагон № 91208603 з вантажем у зв'язку із виявленням заглибини, витікання вантажу та несправності вагону був відчеплений від групи вагонів для перевірки, у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України, про що складені акти загальної форми №№ 92, 106 від 06.06.2009 року.
За результатами перевірки станцією Красний Лиман Донецької залізниці складено комерційний акт № БН 681110/47 від 07.06.2009р., який засвідчив недостачу вантажу 19440кг проти даних залізничної накладної. Комерційний акт підписано заступником начальника станції, двома старшими прийомоздавальниками.
Начальником станції Красний Лиман вагон № 91208603 відправлений за призначенням 09.06.2009 року за досилочною накладною № 50935566 одержувачу - начальнику станції Комунарськ.
Станцією Красний Лиман в цій накладній в графі 5 «Відмітки залізниці»зроблено відмітку про складення 07.06.2009р. комерційного акту на недостачу 19440кг окатишів залізорудних.
При повторній перевірці маси вантажу на станції Комунарськ були підтверджені відомості внесені до комерційного акту № БН 681110/47 від 07.06.2009р., про що у розділ «Ж» даного акту внесений відповідний запис, що відповідає приписам пункту 12 Правил складання актів, та засвідчено підписами начальника станції Комунарськ, приймоздавальниками та вантажоодержувачем, номер комерційного акту доповнено через дріб числом 42.
Позивачем здійснена оплата кількості вантажу вказаного в залізничній накладній на підставі рахунку № 113 від 09.06.2009р. в сумі 1850030грн.20коп.
Позивач, звертаючись до господарського суду з позовною заявою, просив стягнути із залізниці вартість недостачі вантажу у кількості 18740кг (з урахуванням норми недостачі) у сумі 8 394грн. 57коп. (з урахуванням ПДВ).
Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2003р. № 334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Стаття 113 Статуту залізниць України передбачає, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Із комерційного акту № БН 681110/47 від 07.06.2009р. вбачається, що недостача виникла під час перевезення вантажу, оскільки несправність вагону виявлена на побіжній станції Красний Лиман, де і був складений даний акт.
При дослідженні матеріалів справи, наданих залізницею актів загальної форми № №92, 106 від 06.06.2009р., станцією Красний Лиман встановлено, що у вагоні № 91208603 навантаження пагорбоподібне, нижче бортів на 200-1200мм, над 4 карманом справа виявлено заглиблення 3000х2500мм на конус до карману, у місці з'єднання бокової обшивки та торцевого нахилу є щілина довжиною 100мм, шириною 70мм, з правої сторони по ходу потягу в нижній частині; виявлена течія вантажу, яка усунена шляхом затулення щілини паклею, та зроблена відмітка про відчеплення вагону для перевірки ваги після ремонту.
Однак, у відповідній графі № 4 залізничної накладної відсутня відмітка станції Красний Лиман про відчеплення вагону, не зроблена відмітка про складання актів загальної форми № 92 та №106, крім того, зазначення в акті № 106 від 06.06.2009р. у графі: «Описание обстоятельств», про те, що вагон відчеплений по комерційному браку -не підтверджено описом цих обставин.
Такий порядок оформлення транспортних документів не відповідає п.4.2, 4.3, 6.14, 6.15 Правил оформлення перевізних документів.
В комерційному акті № БН 681110/47 від 07.06.2009р. наведено, що з правої сторони у нижній частині у місці зчленування (з'єднання) бокової обшиви і торцевого нахилу щілина 100х70мм, щілина закладена клоччям, витікання вантажу відсутнє; навантаження пагорбоподібне нижче бортів на 200-1200мм; з правої сторони над 4-м кишенею воронкоподібна заглибина розміром: 3000мм х 2500мм на конус до кишені; зважування вагону проводилося на 150 т вагонних терезах два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні; вага нетто зважування вантажу 50560кг (брутто 73800кг, тари з брусу 23240кг), нестача вантажу складає 19440кг проти даних залізничної накладної та зазначено про відправлення вагону за призначенням.
В комерційному акті № БН 681110/47 від 07.06.2009р. на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному стані виявився несправним.
Із акту про технічний стан вагону вбачається, що вагон № 91208603 збудований у 1989році, деповський ремонт здійснено 10.03.2009р., причиною виникнення несправності зазначено: «В процесі експлуатації старого походження, не усунено вантажовідправником. Втрата вантажу можлива».
При наявності встановлених фактичних обставин, відомостей, які зазначені в актах загальної форми, акті про технічний стан вагону, комерційному акті, висновок господарського суду про те, що виявлені на побіжній станції несправність окатишевоза та заглиблення свідчать про те, що недостача вантажу виникла під час перевезення вантажу, а залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі, є правильним, підтвердженим матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів (затв. наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р.) вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2%, 1,5%, 1% чи 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.
Господарський суд правильно застосував при визначенні маси недостачі норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, зазначеної в перевізних документах, та позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 8 394грн. 57коп. задовольнив у повному обсязі.
Доводи заявника скарги про виникнення недостачі вантажу через неякісну підготовку вагону вантажовідправником під час завантаження не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на таке.
Згідно статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Проте, на станції відправлення та ні на одній із проміжних станцій, розташованих перед станцією Красний Лиман, ніяких недоліків, згідно документів наданих до матеріалів справи виявлено не було, крім того, ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2009р. у справі № 21/193 про стягнення збитків від недостачі вантажу у сумі 8394грн. 57коп. з ДП «Донецька залізниця»ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, є таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не є підставою для скасування рішення.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2009р. у справі № 21/193 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС