донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.12.2009 р. справа №28/199
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
Розглянувши апеляційну скаргу Завалішин Д.О., за довіренстю;
Жуйков В.С., за довіреністю;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від23.09.2009 р.
у справі№ 28/199 (суддя Курило Г.Є.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДонстройТрейд", м.Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м.Донецьк
простягнення 16 399,16 грн.
У серпні 2009 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДонстройТрейд", м. Донецьк (позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м. Донецьк (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 16 399,16 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.09.09р. року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі та з відповідача стягнуто 16 399,16 грн.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Крім того від представника відповідача надійшло письмове клопотання №23/11 від 23.11.09 р. про призначення експертизи для перевірки факту отримання товару, в задоволенні якого було відмовлено за недоцільністю.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За твердженням позивача, між позивачем та відповідачем була досягнута усна домовленість про поставку на адресу відповідача товару.
В період з 24.03.2008 р. по 29.08.2008р. позивачем на адресу відповідача згідно накладних №73 від 24.03.2008р., №107 від 25.04.2008р., №161 від 30.06.2008р., №194 від 31.07.2008р., №232 від 29.08.2008р. було поставлено товар на загальну суму 39 506,17 грн.
Зазначені накладні містять підпис представника відповідача, який прийняв товар, що засвідчений печаткою відповідача.
В матеріалах справи є відповідні податкові накладні, де умовою поставки є рахунки №73 від 24.03.2008р., №107 від 25.04.2008р., №161 від 30.06.2008р., №194 від 31.07.2008р., №232 від 29.08.2008р.
Відповідачем отриманий товар оплачений частково, що підтверджується виписками з банківського рахунку та неоплаченими лишились рахунки № 194 від 31.07.08 р. та частково - №232 від 29.08.08 р. та №73 від 24.03.09 р., із загальною сумою заборгованості в розмірі 16 399,16 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли з приводу поставки, що підпадають під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Оскільки відповідачем отриманий товар був сплачений частково, позивач надіслав відповідачу претензію 317 від 16.07.2009р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 16 399,16 грн.
Факт відправки даної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією №4626 від 16.07.2009р. та описом вкладення.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги
Отже є законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що на дату подачі позовної заяви зобов'язання відповідача по оплаті за отриманий по спірним накладним товар є порушеним.
Відповідач протягом розгляду справи, не заперечуючи проти факту отримання товару стверджував про невідповідність спірних накладних вимогам закону, оскільки вони містять підпис невстановлених осіб, які приймали товар.
У зв'язку з цим господарський суд ухвалою від 09.09.2009р. зобов'язував відповідача надати письмові пояснення щодо отримання товару по накладним, наявним в матеріалах справи, та реєстр отриманих податкових накладних від позивача. Відповідачем витребувані документи не надані.
Крім того, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.09р. сторін було зобов'язано надати документи, що підтверджують наявність або відсутність спірної заборгованості в їх бухгалтерському обліку по п'яти спірним накладним за підписом першого керівника, проте відповідачем вимоги ухвали виконані не були, свій варіант акту звірки наданий не був.
Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність довіреностей на представника для отримання матеріальних цінностей, то судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки в накладних, наявних в матеріалах справи, є підпис представника відповідача, скріплений печаткою відповідача. Доказів втрати, викрадання печатки відповідачем суду не надано.
Будь-яких заперечень щодо неотримання спірного товару взагалі та відсутності в бухгалтерському обліку підприємств зазначеної заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до пункту 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17 зі змінами від 7 вересня 2005 року N 755, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.
Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток і штампів робляться відмітки в журналі обліку та видачі печаток і штампів після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації.
Будь-яких відомостей щодо передачі іншій особі, втрати або зникнення печатки з підприємства відповідачем не надано, такі дані в матеріалах справи відсутні.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Отже зазначені доводи апеляційної скарги суперечать зазначеним вимогам закону та розцінюються судовою колегією, як спроба відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті товару.
Крім того, доказів відмови відповідача від отримання продукції, що поставлена згідно вказаних вище накладних, та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання (про що стверджує заявник апеляційної скарги) -суду не представлено.
З огляду на наведене судова колегія вважає висновок господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 16 399,16 грн. законним та обґрунтованим.
Інші вимоги апеляційної скарги також не базуються на вимогах закону.
Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 23.09.09 року у справі №28/199 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, через що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги покладаютья на відповідача по справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м. Донецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 23.09.09 року у справі №28/199 -залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС