Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" грудня 2009 р. Справа № 45/299-09
вх. № 8271/5-45
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Персидський В.Ю., доручення від 09.09.2009 р.
відповідач: не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Дергачівське заводоуправління", м. Дергачі
до ТОВ "Ферромет", м. Харків
про стягнення 63242,00 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 63242 грн. боргу, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати, мотивуючи не оплатою із боку відповідача товару, який позивач передав відповідачу.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2009 року порушено провадження у справі № 45/299-09 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 листопада 2009 року о 10:30.
В засіданні суду 09 листопада 2009 року позивач позов підтримує. Відповідач в засідання суду 09 листопада 2009 року не з'явився, відзив на позов та витребувані судом докази суду не надав. Враховуючи нез'явлення відповідача в засідання суду, а також необхідність надання сторонами витребуваних судом доказів, розгляд справи було відкладено на 07 грудня 2009 р. о 10:30.
До матеріалів справи 27 листопада та 04 грудня 2009 р. позивач двічі надав клопотання, в якому виправив технічну помилку в тексті позовної заяві щодо адреси позивача.
В засіданні суду 07 грудня 2009 року позивач просить суд врахувати клопотання позивача при винесенні рішення, позов підтримує повністю. Відповідач в призначене засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 09 листопада 2009 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача господарським судом встановлено, що за накладною № 569 від 01 жовтня 2007 року позивачем було передано товар відповідачу на загальну суму 63242 грн. Товар було одержано відповідачем за дорученнями серія ЯНУ № 339279 від 22.09.07р.
Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.
Підтвердженням укладання договору між позивачем та відповідачем є накладна, виписана позивачем, що містить найменування товару, його кількість і ціну, а також реквізити позивача (оферта), та довіреність, що були виписана відповідачем своєму представнику на отримання саме того товару і в тій кількості, що був визначений позивачем в накладній, а також містить реквізити відповідача (акцепт).
Відповідач вартість поставленого товару не оплатив.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем були надані суду докази його звернення до відповідача 21.09.2009 року та 22.09.2009 року з вимогами про сплату товару в розмірі 63242 грн. Такі вимоги були направлені відповідачу 21.09.2009 р. та 22.09.2009 р., про що свідчать поштові описи за вказані дати, проте по строку 30.09.2009 року (строк вказаний у вимогах) відповідач не виконав свого обов'язку по оплаті.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена, відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов'язань, та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 632,42 гривень, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, ч.1 ст. 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВ "Ферромет", 61091, м. Харків, вул. Харківських дивізій, 11/2, кв. 107 (в тому числі з п/р 26005300000682 в ХФ АКБ "Форум", МФО 350772, код ЗКПО 32238306) на користь ТОВ "Дергачівське Заводоуправління", 62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Центральна, 1А (п/р 26007012327 в філії № 6 банку "Грант" с. Солоніцевка, МФО 350459, код ЗКПО 05520655) 63242 грн. боргу, 632,42 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписано 08 грудня 2009 року
справа № 45/299-09