"16" грудня 2009 р. Справа № 17/82-1753
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Лучко Р.М.
Розглянув справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства Тернопільського видавничо-поліграфічного комбінату "Збруч" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Тернопіль
до відповідача: Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль
про стягнення 9553,06 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
позивача: Руда Л.В., заступник голови правління, доручення № 46 від 11.03.09р.;
відповідача: ОСОБА_1, підприємець, посвідчення водія № НОМЕР_2 від 20.09.02 р.;
ОСОБА_3, уповноважений, довіреність без номеру від 17.10.09р.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Тернопіль, звернулося 16.09.2009р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, про cтягнення 9013,66 грн. заборгованості по орендній платі, 539,40 грн. витрат на утримання об"єкту оренди та надання комунальних послуг; 279,42 грн. нарахованої пені, посилаючись на умови договору оренди №9 від 03.07.08р.
Позов обґрунтовується копією договору оренди нежитлового приміщення №9 від 03.07.08р.; копією додатку №1 до Договору; копіями актів приймання-передачі нерухомого майна від 03.07.08р. та від 16.07.09р.; копією претензії №147 від 01.09.09р.; рахунками про оплату №296 від 29.07.09р.; №127 від 30.06.09р.; №3Б-0001238 від 25.05.09р.; №3Б-001122 від 30.04.09р.; копією свідоцтва про державну реєстрацію відповідача як суб"єкта підприємницької діяльності; іншими матеріалами.
Судове засідання, призначене вперше на 06.10.2009р., відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 20.10.2009р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.11.2009р. для надання можливості сторонам подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень; пізніше, судове засідання відкладалося на 03.12.2009р. та 16.12.2009р. у зв'язку з хворобою судді Андрусик Н.О.
Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2009р. підтримав позовні вимоги повністю.
У наданих суду 26.10.2009 року запереченнях на відзив зазначив, що орендоване нежитлове приміщення виробничого корпусу літ. "Б" належить позивачу-ВАТ ТВПК "Збруч" на праві приватної власності, що підтверджується витягом №16350752 від 26.09.2007 року, виданого ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації. Вважає, що застосування положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 року № 786 при розрахунку орендної плати та укладенні договору оренди з відповідачем можливе лише у випадку, коли це прямо встановлено в установчих документах ВАТ. Однак, Статут Відкритого акціонерного товариства Тернопільського видавничо-поліграфічного комбінату "Збруч" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" не містить відповідних положень, а тому орендна плата встановлюється за домовленістю сторін та відповідні правовідносини регулюються главою 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу України.
З приводу тверджень відповідача про можливість застосування до даних правовідносин приписів постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 р. "Деякі питання оплати оренди державного майна" та застосування ставок орендної плати у розмірі 45% встановленого обсягу, то на думку позивача, дана постанова застосовується лише для об"єктів державного нерухомого майна.
Відповідач в судових засіданнях заперечив проти задоволення позовних вимог. У відзиві на позов зазначив, що позивачем порушено порядок досудового врегулювання спору, вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати оренди державного майна»№316 від 25.03.2009р. в частині встановлення 45-відсоткового розміру орендної плати за оренду державного майна.
Окрім того, в ході судового розгляду відповідачем було подано заяву про залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ДАК "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" і Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Дане клопотання судом відхилено, як безпідставно заявлене, оскільки відповідачем не доведено, що ухвалене рішення господарського суду по даній справі буде впливати на права та обов'язки відповідних юридичних осіб.
Також, в судовому засіданні 16.12.2009р. відповідачем подано доповнення до пояснення, в якому зазначено про те, що відповідачу завдано збитків зі сторони інших орендарів, з якими позивач уклав договори оренди, що виявилися у перешкоджанні доступу підприємця, його постачальників до складу (орендованого приміщення). Окрім того, відповідач вважає, що позивачем як Орендодавцем виставлялися завищені рахунки за електроенергію, наведено інші доводи щодо надання відповідачу неякісних послуг з оренди нерухомого майна.
Разом з тим, факт отримання рахунків про оплату орендної плати та комунальних послуг відповідачем підтверджено в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши додатково зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.
03 липня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством видавничо-поліграфічним комбінатом "Збруч", як Орендодавцем та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем, був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 9 (далі -Договір), предметом якого є зобов'язання Орендодавця передати, а орендаря -прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 53,3 м2 (перший поверх виробничого корпусу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в м. Тернопіль, оціночною вартістю станом на 30.11.2007р. 130460 грн. з метою розміщення -під склад.
Термін дії договору за згодою сторін встановлено у п. 11.1. договору - до 30.06.2009р. включно.
Розділом ІІІ договору передбачено порядок передачі об'єкта в оренду. Так, згідно п.п. 3.1.-3.2., 3.11. даного договору, орендоване приміщення має бути передане Орендарю і прийняте ним протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного Договору; орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання Сторонами Акту здачі-приймання майна (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору оренди.
Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що базова орендна плата на місяць за орендовані приміщення становить 2558,40 грн. з ПДВ за перший місяць оренди і нараховується з урахуванням індексації та сплачується Орендарем щомісячно з 2 по 4 число поточного місяця оренди шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Орендодавця на підставі наданих рахунків.
Пунктом 4.5 Договору, сторонами передбачено обов"язок Орендаря відшкодовувати Орендодавцю, крім орендної плати, витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, які сплачуються щомісячно не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих Орендодавцем розрахунків (додаток №2 до Договору). Платежі, пов'язані з використанням майна, такі як: опалення, оплата спожитої електроенергії, водопостачання, водовідведення, охорона будинку, плата за користування земельною ділянкою, вивезення побутових відходів, дезінфекція, а також інші експлуатаційні витрати відшкодовуються Орендарем Орендодавцю окремо відповідно до виставленого рахунку на протязі трьох банківських днів після отримання рахунку-фактури (п. 4.12 Договору).
Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору оренди нерухомого майна №9 від 03.07.2008р. передано в орендне строкове платне користування відповідачу у справі нежитлове приміщення, площею 53,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Тернополі, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.07.2008р., складеним повноважними представниками сторін та підписаним ними без зауважень.
У відповідності до п. 5.1.2 Договору відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за користуванням майном та проводити розрахунки з Орендодавцем за інші платежі, передбачені розділом 4 Договору.
Як випливає з матеріалів справи, в період з 03.07.2008р. по 16.07.2009р. відповідач використовував об'єкт оренди, а позивач, на виконання умов договору, направляв Орендарю рахунки на орендну плату та інші платежі згідно договору №9 від 03.07.2008р. (рахунки на оплату №296 від 29.07.09р., №127 від 30.06.09р., №3Б-001238 від 25.05.09р., №3Б-001122 від 30.04.09р.; додатково надіслані рахунки №3Б-001422 від 17.07.09р., №3Б-001308.
Наведені обставини відповідачем не спростовані, навпаки, підтверджені в судовому засіданні.
В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі в силу умов договору оренди, вимог статті 759 ЦК України, виникло зобов'язання, у відповідності до якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно у користування за плату на певний строк та на умовах, визначених договором оренди.
Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 5.1.2. Договору оренди та ст. 762 Цивільного кодексу України, обов'язок орендаря, зокрема, полягає у своєчасній та в повному обсязі сплаті орендної плати за користування майном.
З поданих позивачем матеріалів вбачається, що відповідач своїх основних зобов'язань по внесенню орендної плати у визначені договором оренди строки не виконав, внаслідок чого станом на 25.08.2009 р. його заборгованість згідно Договору №9 від 03.07.08р. за період з 01 квітня 2009 року по 16 липня 2009 р. становить 9553,06 грн. , з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 2000,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №3837 від 20.07.2009р., №3759 від 23.06.2009р. та №3760 від 23.06.2009р. (в тому числі 9013,66 грн. боргу по орендній платі та 539,40 грн. боргу по інших послугах та комунальних платежах, оплата яких визначена п.п. 4.5, 4.12 Договору) і які позивач просить стягнути з Орендаря у примусовому порядку. Сума заборгованості підтверджується представленими довідками-розрахунками, врученими рахунками про оплату за період з квітня по липень 2009 року включно, , котрі підлягали сплаті згідно розділу 4 Договору.
Спір виник між сторонами внаслідок неналежного виконання відповідачем як Орендарем, своїх зобов'язань щодо внесення орендних платежів за користування об'єктом оренди.
Згідно п. 3.9 Договору, його дія припиняється після підписання сторонами акту здачі-приймання орендованого приміщення від Орендаря Орендодавцю.
У зв'язку з порушенням підприємцем передбачених Розділом 4 Договору строків сплати орендної плати та інших платежів, дію договору №9 від 03.07.2008р. припинено, а нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в м. Тернопіль, загальною площею 53,3 м2 (перший поверх виробничого корпусу) повернуто підприємцем Орендодавцю у відповідності до акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.07.2009р.
02.09.2009р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію №147 від 01.09.2009р. на суму 9553,06 грн. боргу з вимогою невідкладно вжити заходів до погашення боргу. Однак, вимога позивача залишена підприємцем ОСОБА_1 без відповіді та задоволення. Акти звіряння розрахунків, які надсилалися товариством відповідачу, залишені останнім без розгляду.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи позивача про те, що орендарем не внесено плати за користування об'єктом оренди у період з 01.04.2009 р. по 16.07.2009 р., відповідач не спростував, належних доказів на заперечення суми заборгованості не подав.
Тому суд вважає доведеним факт порушення відповідачем зобов'язань орендаря в період користування об'єктом оренди, відтак, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму у розмірі 9013,66 грн. боргу по орендній платі та 539,40 грн. боргу по додаткових послугах і комунальних платежах є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.
Згідно ст. 15 ЦК України порушене майнове право Відкритого акціонерного товариства “Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат “Збруч”, м. Тернопіль підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 9553,06 грн.
Окрім того, належне виконання грошових зобов'язань по сплаті орендної плати та додаткових послуг Орендарем за Договором оренди нежитлового приміщення №9 від 03.07.08р. забезпечено згідно п. 9.2.1 Договору, пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми належної до сплати, за кожен день прострочення.
Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, що за твердженням позивача становить 279,42 грн., господарський суд вважає їх такими, що до задоволення не підлягають, оскільки такі вимоги хоч і зазначені в позовній заяві, однак, розмір пені не включений до ціни позову, а тому не розглядається судом по суті.
Разом з тим, з наданої суду 26.10.2009р. довідки-розрахунку боргу по орендній платі вбачається, що пеня в розмірі 192,99 грн., нарахована за період з 01.04.2009р. по 16.07.2009р. віднесена позивачем до заборгованості по додаткових послугах і була включена в рахунки на оплату, котрі надіслано підприємцю для здійснення оплати, а тому ця сума пені як обґрунтована підлягає до стягнення.
Надаючи правову оцінку запереченням відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати оренди державного майна»№316 від 25.03.2009р., щодо встановлення 45-відсоткового розміру орендної плати за оренду державного майна до 01.01.2010 року, господарський суд виходить з такого.
Згідно ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внесок. Аналогічні приписи містяться в ст. 115 ЦК України та в ст. 12 Закону України «Про господарські товариства».
Як вбачається з статуту ВАТ ТВПК „Збруч” корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" в редакції від 14.10.2008р, останнє утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1870 від 26.11.1998р. „Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії „Українське видавничо-поліграфічне об'єднання шляхом перетворення Державного підприємства "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" у відкрите акціонерне товариство в порядку, передбаченому Указом Президента України № 210/93 від 15.06.1993 р. "Про корпоратизацію підприємств" .
Згідно п. 1.2. Статуту позивача засновником корпоративного підприємства є держава в особі Державного комітету телебачення та радіомовлення України.
ВАТ „ТВПК „Збруч”, як юридична особа, характеризується майновою відокремленістю, що робить її рівноправним учасником майнових відносин та не обмежує у праві на участь у цивільному обороті від свого імені, можливості самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями, мати цивільну право-та дієздатність, бути позивачем та відповідачем у суді (п. 2.2. Статуту).
За даних обставин, орендоване відповідачем майно, що передано до статутного фонду засновником є власністю ВАТ ТВПК „Збруч” і відноситься до колективної недержавної власності, (навіть якщо єдиним акціонером є держава), адже майно, що увійшло до статутного фонду і у ДАК залишається власністю акціонерів, а слово "державна" у назві ДАК свідчить лише про контроль держави над акціонерним капіталом завдяки володінню стовідсотковим пакетом акцій. При цьому, володіння акціями не є тотожним володінню майном.
Таким чином, до правовідносин з оренди майна, що ввійшло до статутного фонду позивача в процесі корпоратизації слід застосовувати норми Цивільного кодексу України, в тому числі щодо визначення розміру орендної плати, тобто за домовленістю сторін.
Пунктом 12.2 Договору №9 від 03.07.08р. сторони визначили, що до даного Договору не застосовується Закон України «Про оренду державного та комунального майна».
Однак, наведена обставина не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати та додаткових послуг, виходячи з положень цивільного законодавства, котрі встановлюють належне виконання договірних зобов"язань сторонами.
Суд погоджується з думкою позивача, що положення Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995р. за №786 та Закону України «Про оренду державного та комунального майна»можливо б застосовувати до спірних правовідносин у разі вказівки на це в установчих документах ВАТ та відсутності прямої вказівки у договорі оренди.
Щодо заперечень відповідача та посилання останнього на застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 р. "Деякі питання оплати оренди державного майна" та застосування ставок орендної плати у розмірі 45% встановленого обсягу при визначенні суми заборгованості з орендної плати згідно укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 9 від 03.07.2008р., то суд такі заперечення не бере до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Сторони вільні в укладені договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своїм змістом і правовою природою , укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, в тому числі і по платі за користування приміщенням.
В силу положень ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог статей 525, 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається . Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або Законом.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено статтею 188 Господарського кодексу України, згідно з якою сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Порядок внесення змін та перегляд розміру орендної плати, інших платежів передбачено також сторонами у п.п. 4.6., 4.7. договору оренди.
Зібрані по справі докази та пояснення сторін в судовому засіданні свідчать про те, що відповідач не виявив бажання та не вжив жодних заходів для внесення змін до договору оренди з дотриманням порядку, передбаченого статтею 188 ГК України, як і не звертався до суду про внесення відповідних змін до договору оренди в частині зміни розміру орендної плати (за наявності спору), а тому заперечення відповідача, котрі стосуються зменшення орендної плати не заслуговують на увагу суду.
Даючи правову оцінку наданим відповідачем доповненням до пояснення, згідно яких зазначено, що підприємцю завдано значних матеріальних збитків зі сторони інших орендарів позивача, здійснення завищених розрахунків за електроенергію, тощо, то такі твердження відхиляються судом як не підтверджені документально належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України і не є предметом розгляду даного спору щодо стягнення орендної плати. Разом з тим, такі вимоги можуть бути заявлені відповідачем до суду в окремому позовному провадженні.
Інші доводи, наведені відповідачем суд також не приймає до уваги, оскільки вони є непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими судом обставинами справи.
Відповідно до вимог ст. 4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин справи, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в розмірі 9553,06 грн.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі.
У судовому засіданні 16.12.2009 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
Враховуючи, що згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825, яка набрала чинності 13.08.2009р., внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", у зв'язку з чим з 13.08.2009р. розмір витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу становить 236,00 грн., тому приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду 16 вересня 2009р. та згідно платіжного доручення № 11 від 02.09.2009р., сплатив 315,00 грн. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу, відповідно зайво сплачені кошти в розмірі 79 грн. 00 коп. підлягають поверненню.
Разом з тим, поверненню позивачу підлягає 81,32 грн. зайво сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №10 від 02.09.2009р.
З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 115, 525, 526, 530, 627-629, 759-762 ЦК України, ст. 85, 179, 188, 193, 283 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 32-34, 43, 44, 47, 471, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1, - 9013,66 грн. боргу по орендній платі, 346,61 грн. платежів, пов'язаних з використанням майна, 192,99 грн. пені та 328,36 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Відкритого акціонерного товариства Тернопільського видавничо-поліграфічного комбінату "Збруч" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Тернопіль, АДРЕСА_1, ідент. код 31195796.
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству Тернопільському видавничо-поліграфічному комбінату "Збруч" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Тернопіль, АДРЕСА_1, ідент. код 31195796:
- 81,32 грн. зайво сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №10 від 02.09.2009р.
- 79,00 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 11 від 02.09.2009р.
Наказ та довідки видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання ) „21 ” грудня 2009 року , рішення через місцевий господарський суд.
Суддя