"17" грудня 2009 р.Справа № 17/86-1806
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Панчук М.В.
Розглянув справу
за позовом Приватного науково-виробничого підприємства “ЯР-СТЕП”, м. Львів
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер”, с. Тростянці Монастириського району Тернопільської області
про стягнення 16710,37 грн. заборгованості та 350,00 грн. правової допомоги
за участю представників від:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився
За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Позивач: Приватне науково-виробниче підприємство “ЯР-СТЕП”, м. Львів, звернувся 24.09.09р. (згідно штампу пошти на конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер”, с. Тростянці Монастириського району Тернопільської області, про стягнення 11742,00 грн. основного боргу, 1345,16 грн. нарахованої пені, 2777,24 грн. інфляційних нарахувань, 845,97 грн. -3 % річних та 350,00 грн. витрат на правову допомогу, посилаючись на умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 29/08 від 20.05.2008 року.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору купівлі-продажу № 29/08 від 20.05.2008 року; копію претензії №27/13-10від 27.10.08р.; копію листа №06/08-09 від 27.08.09р.; копію накладної №56/08 від 17.06.08р.; копію довіреності на отримання ТМЦ серії ЯОР №705019 від 17.06.08р.; розрахунок суми боргу; інші матеріали.
В судовому засіданні, призначеному на 13.10.09р. представник позивача позовні вимоги підтримав та повідомив, що підприємством частково погашено борг в розмірі 11720,00 грн., що підтверджується випискою Першої Львівської філії ВАТ «Кредобанк»по рахунку позивача за 09.10.2009р.
Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку ст. 77 ГПК України, востаннє до 17.12.2009р. у зв'язку з витребуванням необхідних для розгляду справи документів та через хворобу судді Андрусик Н.О.
Відповідач відзиву на позов не подав, представники сторін в судове засідання 17.12.2009р. не з'явилися, , клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2565227, №256219, 259748, 2597498, №2607892, №2607884, №262232, 262284).
За таких обставин, враховуючи що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши додатково представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
20 травня 2008 року між Приватним науково-виробничим підприємством “ЯР-СТЕП”, як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дністер”, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу №29/08 (далі Договір), згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця Товар (ворошилку роторну SPIDER 350, граблі роторні STAR 330 та косарку роторну ROTO 185G), на загальну суму 63742,00 грн., а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти вказаний Товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками Покупця і Продавця.
Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору ним згідно накладної №56/08 від 17.06.2008р. передано, а відповідачем через свого представника Тримбалюка В.В., який діяв на підставі довіреності серії ЯОР №705019 від 17.06.08р., отримано зазначений у Договорі товар на загальну суму 63742,00 грн. (з ПДВ). Факт отримання товару підтверджується підписом відповідальної особи відповідача на накладній, котрий засвідчено відтиском печатки Товариства та копією довіреності на отримання ТМЦ серії ЯОР №705019 від 17.06.08р., належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Також, умовами укладеного договору (розділ 4) сторони визначили порядок проведення розрахунків за отриманий товар. Так, у відповідності до п. 4.1 Договору, оплата товару Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в формі: 60% як передоплата та 40% після отримання товару протягом п'яти робочих днів.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як стверджує позивач, і такі твердження не заперечуються відповідачем, Приватне науково-виробниче підприємство “ЯР-СТЕП” свої зобов'язання по Договору виконало в повній мірі, однак відповідач порушив договірні зобов'язання, внаслідок чого станом на 14.09.2009р. заборгованість відповідача за отриманий згідно Договору купівлі-продажу №29/08 від 20.05.2008р. Товар становила 11742,00 грн. (з урахуванням часткової сплати у вересні 2008р. та протягом листопада-грудня 2008р. в загальній сумі 52000,00 грн.).
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати товар у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Надіслані позивачем на адресу Сільськогосподарського ТОВ «Дністер»претензія №27/13-10 від 27.10.08р. (на суму 45847,77 грн.) та лист №06/08-09 від 27.08.09р. (на суму 11742,00 грн.) з пропозицією перерахувати суму боргу на розрахунковий рахунок позивача, залишені відповідачем без відповіді та повного задоволення.
Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Між тим, судом встановлено, що відповідач в добровільному порядку сплатив борг в розмірі 11720,00 грн. 09.10.09р., що підтверджується випискою Першої Львівської філії ВАТ «Кредобанк».
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України, адже на момент прийняття судом рішення, спір між сторонами відсутній, а тому доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 22,00 грн. основного боргу як підтверджені документально, та в силу вимог ст. 15 ЦК України, підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача цієї суми боргу як правомірні та обґрунтовані.
Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами згідно п. 5.2. Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день протермінування.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий розрахунок пені за період з 15.03.2009р. по 14.09.2009р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати в розмірі 1345,16 грн., то суд вважає їх такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 5.2. договору, а тому задовольняються судом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений договором купівлі-продажу № 29/08 від 20.05.2008р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Оцінивши подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних у розмірі 845,97 грн. (за період з липня 2008 року по серпень 2009 року включно) та інфляційних нарахувань в розмірі 2777,24 грн. (за період з вересня 2008 року по червень 2009 року включно), що розраховані з урахуванням часткової сплати вартості отриманого товару, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені і є такими, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за період з вересня 2008 року по червень 2009 року включно та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.
Крім того, суд вважає правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях статті 44, ч. 5 ст. 49 ГПК України вимоги про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 350,00 грн., понесених за надання юридичних послуг адвокатом Яцишин В.М. по складанню позовної заяви до Сільськогосподарського ТОВ «Дністер».
Статтею 59 Конституції України гарантується можливість отримання правової допомоги, що пов'язується з вільним вибором “захи сника своїх прав”. Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуаль ного кодексу України до складу судових витрат у господарсь кому судочинстві можуть включатися витрати на оплату послуг лише адвоката. Подібний статус мають виключно особи, визначені у ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”, зокре ма ті, хто одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування позивачу сум в якості судових витрат, які були сплачені ним за отримання послуг адвоката.
З матеріалів справи випливає, що правова допомога по оформленню даного позову надавалася позивачу адвокатом Яцишин В.М. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 453 від 16.02.1996р.), вартість понесених підприємством витрат підтверджується наданим суду рахунком №14/09-3 від 14.09.09р. на суму 350,00 грн. та платіжним дорученням №236 від 15.09.09р., тому оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає, що розмір понесених витрат є співрозмірним з ціною позову, відтак, понесені витрати слід включити до складу судових витрат по даній справі, котрі підлягають відшкодуванню з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер”.
За таких обставин справи, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не спростовані належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення частково, в розмірі 4990,37 грн., в тому числі 22,00 грн. основного боргу, 1345,16 грн. нарахованої пені, 2777,24 грн. інфляційних нарахувань та 845,97 грн. -3 % річних.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у справі. При цьому господарський суд приймає до уваги, що борг відповідачем сплачено частково 09.10.09р., тобто після порушення судом провадження у справі №17/86-1806, а тому саме з вини відповідача справу доведено до судового розгляду.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 625, 629, 692, ЦК України, ст.ст. 173, 193, 229-232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 32- 34, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 811, 82 - 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер”, с. Тростянці Монастириського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30155967, - 22,00 грн. основного боргу, 1345,16 грн. пені, 2777,24 грн. інфляційних нарахувань, 845,97 грн. -3 % річних та 753,10 грн. судових витрат на користь Приватного науково-виробничого підприємства “ЯР-СТЕП”, м. Львів, Залізничний район, вул. Городоцька, 222, ідентифікаційний код 31729546.
3. В решті позову -припинити провадження з-за відсутності предмету спору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „21” грудня 2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя