14.12.09 Справа № 15/256-09.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітязь Безпека”, м. Суми
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Нафтопроммаш”, м. Охтирка
про стягнення 42613 грн. 55 коп.
за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Нафтопроммаш”, м. Охтирка
до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітязь Безпека”, м. Суми
про стягнення 37248 грн. 25 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Осипчий О.І., довіреність №01 від 05.11.2009р., Шаповал С.І. -директор, паспорт серія МА, №414384, виданий Ковпаківським РВ МВСУ в Сумський області від 06.12.1997р.
Від відповідача: П'яткова О.С., довіреність №ЮР-7Д від 05.03.2009р.
Від позивача за зустрічним позовом: П'яткова О.С., довіреність №ЮР-7Д від 05.03.2009р.
Від відповідача за зустрічним позовом: Осипчий О.І., довіреність №01 від 05.11.2009р., Шаповал С.І. -директор, паспорт серія МА, №414384, виданий Ковпаківським РВ МВСУ в Сумський області від 06.12.1997р.
В судовому засіданні 30.11.2009р. оголошувалася перерва до 14.12.2009р. о 12 год. 00 хв.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 42613 грн. 55 коп. заборгованості за договором №1-1/08-2008 від 14.05.2008р. щодо надання послуг з фізичної охорони, у тому числі 31000 грн. 00 коп. за жовтень-листопад 2008р., 7472 грн. 87 коп. пені за період з 11.12.2008р. по 27.10.2009р., 3182 грн. 00 коп. - інфляційних збитків за період з січня 2009р. по серпень 2009р. та 958 грн. 68 коп. - 3% річних за період з 11.12.2008р. по 27.10.2009р.
17.11.2009р. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив свої вимоги в частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача 4856 грн. 55 коп. пені за період з 11.12.2008р. по 11.06.2009р., в іншій частині позовні вимоги позивач залишив без змін. Заява про уточнення позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду.
Відповідачем 30.11.2009р. подана зустрічна позовна заява про стягнення з ТОВ «Витязь Безпека» 37249 грн. 25 коп. безпідставно отриманих коштів за послуги за договором №1-1/08-2008р. від 14.05.2008р. про надання послуг з фізичної охорони.
Відповідно до ст. 60 ГПК України зустрічний позов взаємно пов'язаний з первісним, поданий за загальними правилами подання позовів, тому прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом.
В судове засідання 14.12.2009р. позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечує проти позову повністю.
Також позивачем за зустрічним позовом подано в судове засідання клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, яке судом було задоволено та залучені до матеріалів справи копії трудових книжок бувших працівників позивача за первісним позовом.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд
14.05.2008р. між ТОВ «Витязь Безпека» та ВАТ «Нафтопроммаш» був укладений договір №1-1/08-2008 про надання послуг з фізичної охорони, за умовами якого позивач за первісним позовом прийняв під охорону об'єкт відповідача за первісним позовом відповідно до плану-схеми (додаток №3 до договору), а відповідач за первісним позовом зобов'язався щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за поточним після підписання сторонами акту виконаних робіт, оплачувати послуги по охороні об'єкту.
Згідно із протоколом узгодження договірної ціни (додаток №1 до договору) вартість послуг за охорону об'єкта сторони визначили у сумі 33000 грн. 00 коп. за місяць, а з 01.09.2008р. - 27000 грн. 00 коп. (додаткова угода №1 від 28.08.2008р. до договору). Відповідно до п. 22 договору строк його дії був встановлений до 27.07.2008р. із пролонгацією на тих же умовах в термін на один рік.
Протягом строку дії договору сторонами було узгоджено та підписано акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 19703 грн. 26 коп. за період з 16.05.2008р. по 30.11.2008р.
Відповідач за первісним позовом оплатив частково послуги позивача за первісним позовом та на день звернення до суду його заборгованість склала 31000 грн. 00 коп., а саме - частково неоплачені послуги за жовтень 2008р. згідно акту №ОУ - 0000012 та повністю - за листопад 2008р. згідно акту №ОУ-000020.
Відповідач за первісним позовом не визнає заборгованість у розмірі 31000 грн. 00 коп. у зв'язку із тим, що, на його думку, позивач за первісним позовом надавав послуги з фізичної охорони не в повному обсязі, а саме - замість п'яти цілодобових постів та одного обхідного позивач за первісним позовом здійснював охорону об'єкту чотирма цілодобовими постами охорони. Саме тому, відповідач за первісним позовом скористався наданим йому процесуальним правом на пред'явлення зустрічного позову про стягнення з позивача за первісним позовом 34383 грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів за ненадані послуги по охороні об'єкта.
При цьому, доказом ненадання позивачем за первісним позовом послуг по охороні об'єкту в повному обсязі відповідач за первісним позовом визначає доповідні записки бувших працівників позивача за первісним позовом, які на даний час працюють на підприємстві відповідача за первісним позовом.
Суд вважає, що первісні позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення, є обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне:
Правовідносини, що виникли між сторонами за договором №1-1/2008 про надання послуг з фізичної охорони від 14.05.2008р. за своєю правовою природою є майново-господарськими зобов'язаннями, пов'язаними із наданням послуг.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правове регулювання договорів про надання послуг здійснюється главою 63 ЦК України. Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 34 ГПК України встановлює правила допустимості доказів і згідно вказаної норми закону обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору, доказом підтвердження надання позивачем за первісним позовом послуг з охорони об'єкта у повному обсязі є акти-здачі прийняття робіт, які протягом строку дії договору підписувалися відповідальним працівником відповідача за первісним позовом та затверджувалися його керівником.
При цьому, суд бере до уваги той факт, що під час дії договору відповідач за первісним позовом жодного разу не заявляв до позивача за первісним позовом претензії щодо неналежного виконання обов'язків за договором. Лише після звернення позивача за первісним позовом до суду із позовом про стягнення заборгованості були заявлені відповідні вимоги відповідачем за первісним позовом.
Крім цього, як ЦК України, так і умовами договору передбачено право замовника контролювати якість надання послуг, цим правом відповідач за первісним позовом протягом строку дії договору не скористався, а, натомість підписував акти здачі-прийняття робіт із зазначенням в них про відсутність у сторін претензії одна до одної.
Таким чином, відповідачем за первісним позовом порушені вимоги ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України щодо виконання робіт належним чином в частині несвоєчасної оплати наданих послуг по охороні об'єкту за жовтень 2008р. (частково) та листопад 2008р. на загальну суму 31000 грн. 00 коп., а заперечення відповідача за первісним позовом судом не можуть бути взяті до уваги.
Тому позовні вимоги щодо стягнення 31000 грн. 00 коп. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 3182 грн. 00 коп. - інфляційних збитків за період з січня 2009р. по серпень 2009р. та 958 грн. 68 коп. - 3% річних за період з 11.12.2008р. по 27.10.2009р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3182 грн. 00 коп. - інфляційних збитків та 958 грн. 68 коп. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Також позивачем за первісним позовом заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 14.10 вказаного договору в розмірі 4856 грн. 55 коп. за період з 11.12.2008р. по 11.06.2009р., згідно уточнених вимог.
Так, п. 14.10 договору передбачає, що у випадку несвоєчасного (неповного) проведення розрахунків за послуги охорони замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення від суми не сплаченого боргу за кожен день прострочення платежу.
Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями ст. 230 Господарського кодексу України визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплати у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки, права позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4856 грн. 55 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Щодо зустрічного позову:
Позивачем за зустрічним позовом заявлені вимоги по стягненню 37248 грн. 25 коп. безпідставно отриманих коштів за ненадані послуги по охороні об'єкта.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом замість п'яти цілодобових постів та одного обхідного, як передбачено додатком №2 до договору, виставляв для охорони чотири цілодобових пости охорони.
Факт неналежного виконання зобов'язань відповідачем за зустрічним позовом, на думку позивача за зустрічним позовом, підтверджується доповідними записками від листопада 2009р. бувших працівників відповідача за зустрічним позовом. Протягом строку дії договору позивач за зустрічним позовом акти виконаних робіт підписував, зауважень до відповідача за зустрічним позовом щодо якості надання послуг не пред'являв.
Як вбачається з матеріалів справи, вимогу здійснити повернення 37248 грн. 25 коп. безпідставно отриманих коштів за ненадані послуги по охороні об'єкта позивач за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом за правилами ст. 530 Цивільного Кодексу України, не виставляв. Позивач за зустрічним позовом безпосередньо звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 612 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Надсилання позивачем при зверненні до господарського суду копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу відповідно до ст. 56 ГПК України є процесуальним обов'язком позивача як учасника процесу і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов'язку, про яку йдеться мова у ст. 530 Цивільного Кодексу України.
Згідно зі статтею 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Тобто, для звернення до суду з позовною заявою необхідно, щоб право особи було порушеним на момент такого звернення.
Із матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача за зустрічним позовом до суду прострочення в розумінні ст. 612 Цивільного Кодексу України зі сторони відповідача не наступило, права позивача за зустрічним позовом не порушені, так як самим позивачем за зустрічним позовом не вжито заходів до визначення строку виконання зобов'язання щодо повернення 37248 грн. 25 коп. безпідставно отриманих коштів за ненадані послуги по охороні об'єкта.
Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення зустрічної позовної заяви щодо стягнення 37248 грн. 25 коп. безпідставно отриманих коштів за ненадані послуги по охороні об'єкта. Тому, позивачу за зустрічним позовом в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовляється.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом з урахуванням уточнених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1.Первісний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Нафтопроммаш” (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 1, код 00378454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітязь Безпека” (40007, м. Суми, вул. 3-й Парковий проїзд, б. 13, кв. 6, код 35172091) 31000 грн. 00 коп. основного боргу, 4856 грн. 55 коп. пені, 3182 грн. 00 коп. - інфляційних збитків та 958 грн. 68 коп. - 3% річних, 399 грн. 97 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні зустрічного позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю. Резніченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 18.12.2009р.
Суддя