Рішення від 22.06.2020 по справі 155/465/20

Справа №155/465/20

Провадження №2/155/534/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Печихвостівської сільської ради Горохівського району Волинської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до відповідача в якому просить встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, зокрема, сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0053817, виданого 02 грудня 1996 року Горохівською районною державною адміністрацією та визнати за нею в порядку спадкування за законом п'ятої черги право на земельну частку (пай) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0053817, виданого 02 грудня 1996 року Горохівською районною державною адміністрацією, як на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 . Позивач є її спадкоємицею за законом, прийняла спадщину, однак оформити її в нотаріальному порядку не може, так як є розбіжності між прізвищем спадкодавця, яке зазначене в сертифікаті та в свідоцтві про смерть, зокрема, в вищезгаданому сертифікаті спадкодавець значиться « ОСОБА_3 », а свідоцтві про смерть - « ОСОБА_3 ». Враховуючи вищенаведене, просить поданий позов задовольнити.

Представник позивача, ОСОБА_1 , в підготовче судове засідання не з'явився, однак скерував до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача, Печихвостівської сільської ради Горохівського району Волинської області, в підготовче судове засідання не з'явився, однак скерував до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

А відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з листом Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Документами про родинні відносини стверджується, що померла ОСОБА_3 є бабою ОСОБА_2 .

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 березня 2020 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 було відмовлено.

Довідкою Печихвостівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 17 лютого 2020 року №155 стверджується, що заповіт ОСОБА_3 в сільській раді не посвідчувався. Спадкоємець за законом ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом подачі заяви в нотаріальну контору.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 04 червня 2020 року вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 і змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».

Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0053817 від 02 грудня 1996 року, спадкодавець в ньому зазначена як « ОСОБА_3 » і їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Агроспілки «Слава» розміром 2,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної частки в натурі (на місцевості).

З відповіді Горохівської державної нотаріальної контори №01-09/351 від 29 квітня 2020 року вбачається, що після померлої ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом п'ятої черги після померлої ОСОБА_3 прийняла спадщину.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, те, що представлені позивачем докази на підтвердження факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними та допустимими, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 247, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.ст.392, 1217, 1218, 1222, 1225, 1258, 1261 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0053817, який виданий 02 грудня 1996 року Горохівською районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_3 належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом п'ятої черги, право на земельну частку (пай) відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0053817, виданого 02 грудня 1996 року Горохівською районною державною адміністрацією, як на спадкове майно померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий

Попередній документ
90086100
Наступний документ
90086102
Інформація про рішення:
№ рішення: 90086101
№ справи: 155/465/20
Дата рішення: 22.06.2020
Дата публікації: 02.07.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Горохівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.04.2020)
Дата надходження: 13.04.2020
Предмет позову: про встановленнчя факту та визнання права власності на спадкове майно
Розклад засідань:
20.06.2020 13:40 Горохівський районний суд Волинської області