30 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/705/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши заяву представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №1 від 02 квітня 2020 року №40 «Про неуспішне проходження прокурором атестації»;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Чернівецької області А.Дутковського від 28 квітня 2020 року №224-К про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації прийому громадян розгляду звернень та запитів прокуратури Чернівецької області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній тій, яку він займав станом на 29 квітня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строк для подання заяв по суті спору.
До суду від представника позивача надійшла заява, у якій заявник просить суд розглянути дану адміністративну справу в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказала, що предметом розгляду у справі №600/705/20-а є питання законності чи незаконності звільнення позивача. Вирішення даної справи є надзвичайно важливим для нього, оскільки стосується його конституційного права на працю. Для правильного, повного та всебічного розгляду справи є необхідність у наданні додаткових доказів позивачем на підтвердження своєї позиції, зокрема тих, які на витребуванні з Офісу Генерального прокурора, однак на час подання позову не надійшли. Посилаючись на положення статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено право позивача брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи тощо, представник позивача наголошує на тому, що такими правами позивач може скористатись лише у ході розгляду справи в загальному позовному провадженні. З метою з'ясування всіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також з урахуванням особливості справи та важливого значення результату розгляду для позивача, недопущення порушення його гарантованого державою права на працю, представник позивача вважає за доцільне розглянути вказану справу у порядку загального провадження.
Розглянувши заяву представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Крім цього, частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи предмет даного позову та суть спірних відносин, дана адміністративна справа не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до жодної з категорій справ, визначених частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.
Поряд з цим частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись адміністративна справа, враховуючи при цьому наведені вище норми процесуального права, належить до виключної компетенції суду, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин та враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, про що і зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 09 червня 2020 року.
Водночас з огляду на зміст заяви представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, зважаючи на відсутність станом на 30 червня 2020 року позиції відповідачів стосовно заявлених позовних вимог, враховуючи необхідність вирішення низки процесуальних питань при розгляді даної справи, в тому числі і щодо витребування доказів та/чи виклику свідків, з метою з'ясування всіх обставин справи, які матимуть значення для правильного вирішення спору, суд приходить до висновку про доцільність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження та, відповідно, про призначення підготовчого засідання у справі.
Отже, заява представника позивача підлягає задоволенню.
Частиною шостою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Керуючись статтями 12, 241, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
2. Справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання по справі на 20 липня 2020 року о 14 год. 30 хв. Справа розглядатиметься суддею Лелюком О.П. одноособово. Засідання відбудеться у приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернівці, вул. Садова, 1-І.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк