30 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/724/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши заяву прокуратури Чернівецької області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач просить суд:
- визнати про протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №58 від 02 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Чернівецької області №221-к від 28 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Чернівецької області;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури Чернівецької області на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Чернівецької області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Чернівецької області з 30 квітня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Чернівецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 квітня 2020 року по дату фактичного поновлення.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач - прокуратура Чернівецької області, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив. Разом з цим ним подано заяву проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Обґрунтовуючи подану заяву, відповідач, посилаючись на положення пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України та примітку до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції», вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки позивач до оскаржуваного звільнення займала відповідальне становище. Крім цього, на думку відповідача, враховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з'ясуванню обставин, що входять до предмету доказування.
Розглянувши заяву прокуратури Чернівецької області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.
Частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Крім цього, частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи предмет даного позову та суть спірних відносин, дана адміністративна справа не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до жодної з категорій справ, визначених частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.
У поданій заяві відповідач посилається на пункт 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. А також вказує на примітку до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції", якою визначено, що службовими особами, які займають відповідальне та особливе відповідальне становище, є прокурори. Тому, на думку відповідача, дана справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Проте такі доводи не свідчать про наявність безумовних підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з огляду на те, що дана справа відсутня у вичерпному переліку категорій справ (частина четверта статті 12 та частина четверта статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України), які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.
Поряд з цим частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись адміністративна справа, враховуючи при цьому наведені вище норми процесуального права, належить до виключної компетенції суду, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин та враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, про що і зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 05 червня 2020 року.
Водночас суд звертає увагу, що в обґрунтування поданої заяви відповідач вказує і про те, що розгляд цієї справи у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з'ясуванню обставин, що входять до предмету доказування, ураховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін.
У зв'язку з цим, зважаючи на зміст поданого прокуратурою Чернівецької області відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , відсутність станом на 30 червня 2020 року позиції другого відповідача - Офісу Генерального прокурора та відповіді на відзив від позивача, враховуючи необхідність вирішення низки процесуальних питань при розгляді даної справи, в тому числі і щодо витребування доказів та/чи виклику свідків, з метою з'ясування всіх обставин справи, які матимуть значення для правильного вирішення спору, суд приходить до висновку про доцільність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження та, відповідно, про призначення підготовчого засідання у справі.
Отже, заява відповідача з указаних підстав підлягає задоволенню.
За змістом частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України суд за наслідком розгляду заяви відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження може постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Частиною шостою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Керуючись статтями 12, 241, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву прокуратури Чернівецької області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
2. Справа буде розглядатись за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання по справі на 20 липня 2020 року о 15 год. 00 хв. Справа розглядатиметься суддею Лелюком О.П. одноособово. Засідання відбудеться у приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернівці, вул. Садова, 1-І.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк