Справа №500/721/20
30 червня 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" до Головного управління ДПС у Тернопільській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
17 березня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2020 №0013845403, яким на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу II Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів застосовано штрафну санкцію на суму 35733,90 грн. в розмірі 20% від суми несвоєчасно зареєстрованого ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено що Головним управлінням ДПС в Тернопільській області 17 січня 2020 року проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Агро Престиж" за період з 30.09.2019 по 13.11.2019, про що складено акт камеральної перевірки №666/19-00-54-03/35708410 від 17.02.2020.
Вказаним актом перевірки встановлено порушення ТОВ "Агро престиж", визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, строків реєстрації податкової накладної №128 від 30.09.2019. на суму ПДВ 17866,52 грн. на 29 календарних дні. При граничному терміну реєстрації 15.10.2019, податкова накладна зареєстрована 13.11.2019.
Не погоджуючись із висновками акту, ТОВ "Агро Престиж" надало податковому органу заперечення №11 від 27.02.2020.
Заперечення було розглянуто на засіданні постійно діючої комісії щодо розгляду спірних питань ГУ ДПС у Тернопільській області, та прийнято рішення залишити висновки акту камеральної перевірки №666/19-00-54-03/35708410 від 17.02.2020 без змін, а заперечення без задоволення.
11.03.2020 на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 10.03.2020 №0013845403, яким до ТОВ "Агро Престиж" на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу II Податкового Кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 16 до 30 календарних днів застосовано штрафну санкцію на суму 35733,90 грн. в розмірі 20% від суми несвоєчасно зареєстрованого ПДВ.
ТОВ "Агро престиж" не погоджується із позицією податкового органу, про те, що реєстрація вказаної в акті перевірки податкової накладної проведена ТОВ "Агро Престиж" з порушенням встановлених законодавством строків та про підставність застосування до нього штрафних санкцій, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 10.03.2020 №0013845403 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 23.04.2020.
13.04.2020 від відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив на адміністративний позов.
Заперечуючи щодо позовних вимог, представник відповідача зазначає, що на платника покладається обов'язок вчасно зареєструвати податкову накладну і, оскільки, у нього є доступ до електронного кабінету та можливість перегляду в режимі реального часу даних ЄРПН, він повинен самостійно здійснювати контроль та нести відповідальність у разі не дотримання покладеного обов'язку. Просив в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агро Престиж" до Головного управління ДПС у Тернопільській області відмовити в повному обсязі.
22.04.2020 представником позивача ТОВ "Агро Престиж" через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив, де представником позивача зазначено, що відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, відповідальність у вигляді штрафу настає у випадку порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, тоді як ТОВ "Агро Престиж" таких граничних термінів не порушувало, оскільки 11 жовтня 2019 року в межах термінів, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, направило до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №128 від 30.09.2019. Однак, як свідчать квитанція органу ДПС від 30.09.2019 документ не був прийнятий по причині накладення арешту за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні в ЄДПН.
23.04.2020 судове засідання в даній справі не проводилось, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання, розгляд справи відкладено на 15.05.2020.
15.05.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи №500/721/20 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на 12 червня 2020 року, в подальшому на 23 червня 2020 року.
23.06.2020 представником позивача через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують повністю.
23.06.2020 від представника відповідача поступило до суду клопотання про розгляд справи №500/721/20 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Нормами частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини третьої статті 205 КАС України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки від представників сторін поступили письмові клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, підстав для відкладення розгляду справи, визначених КАС України, немає, та відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, тому справу розглянуто за відсутності сторін (їх представників), у письмовому провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
При цьому суд також враховує, що дана справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 визначено перейти до розгляду справи №500/721/20 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
17 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС в Тернопільській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ "Агро Престиж" по питанню порушення терміну реєстрації податкової накладної з податку на додану вартість за період з 30.09.2019 по 13.11.2019, результати якої оформленні актом про результати камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Агро Престиж" №666/19-00-54-03/35708410 від 17.02.2020.
В ході перевірки встановлено порушення ТОВ "Агро Престиж", визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, строків реєстрації податкової накладної №128 від 30.09.2019 на суму ПДВ 178669,52 грн. на 29 календарних дні. При граничному терміну реєстрації 15.10.2019, податкова накладна зареєстрована 13.11.2019.
Не погоджуючись із висновками акту, ТОВ "Агро Престиж" надало податковому органу заперечення на акт камеральної перевірки №11 від 27.02.2020.
Вказане заперечення було розглянуто на засіданні постійно діючої комісії щодо розгляду спірних питань Головного управління ДПС у Тернопільській області, та прийнято рішення залишити висновки акту камеральної перевірки №666/19-00-54-03/35708410 від 17.02.2020 без змін, а заперечення без задоволення, про що податковий орган повідомив ТОВ "Агро Престиж" листом від 10.03.2020 №1424/10-5/19-00-54-03/6348.
На підставі акта перевірки №666/19-00-54-03/35708410 від 17.02.2020, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020 №0013845403, яким до ТОВ "Агро Престиж" на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкової накладної від 16 до 30 календарних днів застосовано штрафну санкцію на суму 35733,90 грн. в розмірі 20% від суми несвоєчасно зареєстрованого ПДВ.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 109.2 статті 109 Податкового кодексу України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України
Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов'язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Суд зазначає, що 11 жовтня 2019 року ТОВ "Агро Престиж", в межах термінів, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, направив до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №128 від 30.09.2019.
Згідно квитанції органу ДПС від 11.10.2019 вказана накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, але статус документу зазначено: "документ не прийнято", підставою неприйняття даної податкової накладної зазначено наступне: "накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Як слідує із матеріалів справи, 04 жовтня 2019 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва по справі №757/53044/19-к була винесена ухвала, якою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 та накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного ПДВ в Державній фіскальній службі України, що належать певним суб'єктам господарювання - юридичним особам, в тому числі і товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" (код ЄДРПОУ 35708410), встановивши заборону відчуження, та користування майном, а саме: активами - сумою податків в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), які знаходяться на спеціальних рахунках та належать переліченим в ухвалі суб'єктам господарювання, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборону службовим особам та працівникам вказаних юридичних осіб, іншим представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вище вказане майно.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2019 року об 18:56 Державною податковою службою України на виконання вказаної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2019 у справі №757/53044/19-к накладено арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного ПДВ, про що свідчить витяг з особистого кабінету платника податків ТОВ "Агро Престиж".
Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 31.10.2019 (провадження №11-сс/824/5945/2019) ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2019 скасовано в частині накладення арешту на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного ПДВ в Державній фіскальній службі України, що належать, в тому числі, товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж".
У зв'язку із цим, 13.11.2019 ДПС України було знято арешт з активів - суми ліміту ПДВ в системі електронного ПДВ в Державній фіскальній службі України, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж", а позивач повторно направив податкову накладну №128 до ЄРПН для реєстрації.
Таким чином суд вважає, що позивач ТОВ "Агро Престиж" 11.10.2019 вчинив усі необхідні та залежні від нього дії щодо надсилання на реєстрацію податкової накладної №128 від 30.09.2019 через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України у строк визначений Податковим кодексом України.
Суд зазначає, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, тому відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 у справі №804/5153/17.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 10.03.2020 №0013845403 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як передбачено частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На думку суду відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 10 березня 2020 року №0013845403 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" штрафу в розмірі 35733 (тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 90 коп. за затримку реєстрації податкових накладних.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. згідно платіжного доручення 1945 від 16.03.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 червня 2020 року.
Реквізити учасників справи
позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж" код ЄДРПОУ: 35708410, вул. Острозького, 48/41, м. Тернопіль, 46008
відповідач -Головне управління ДПС у Тернопільській області код ЄДРПОУ: 43142763, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003
Головуючий суддя Мартиць О.І.