Іменем України
"09" грудня 2009 р. справа № 5020-3/333
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(69017, АДРЕСА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югмонолітспецстрой”
(99001, м. Севастополь, вул. Паршина, буд. 4)
(99059, АДРЕСА_2, оф. 12)
про стягнення заборгованості в розмірі 122193,45 грн.
Суддя Головко В.О.
Представники сторін:
позивач (ФОП ОСОБА_1) - ОСОБА_2, представник, довіреність ВМК №588059 від 10.11.2009;
відповідач (ТОВ "Югмонолітспецстрой") -не з'явився.
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югмонолітспецстрой” про стягнення заборгованості в розмірі 122193,45 грн.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №16-а від 16.07.2007 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.10.2009 порушено провадження у справі №5020-3/333, розгляд справи призначений на 05.11.2009.
Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення представників відповідача.
Відповідач у судове засідання 09.12.2009 явку повноважних представників знову не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.10.2009 не виконав.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
16.07.2007 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Югмонолітспецстрой” (Орендар) укладений договір оренди об'єкта нерухомого майна (далі -Договір), згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке складається з приміщень ХІІ-1, площею 16 кв.м; ХІІ-2, площею 1,3 кв.м; ХІІ-3, площею 1,2 кв.м; ХІІ-4, площею 51,2 кв.м, загальною площею 55,3 кв.м (далі -Об'єкт оренди), який буде використовуватись орендарем для розміщення офісу.
Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Договору, він набирає сили з моменту підписання та діє до 16.06.2010. Строк оренди може бути зменшений за згодою сторін.
Зі змісту пункту 3.1 Договору слідує, що повернення майна оформлюється актом, який підписується сторонами договору.
Згідно з розділом 4 Договору, щомісячна орендна плата за користування орендним приміщенням встановлюється за погодженням сторін та становить за 1 кв.м -24 долара США (в перерахуванні на національну валюту України). Розрахунок здійснюється у гривні за курсом НБУ на день оплати.
Відповідно до пункту 4.2 Договору, орендна плата сплачується Орендарем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця, щомісячно, згідно з виставленими рахунками, але не пізніше 10 числа місяця за поточний місяць.
Розмір орендної плати може переглядатися сторонами за взаємним бажанням (пункт 4.3 Договору).
Згідно з пунктом 4.4 Договору, орендна плата оплачується Орендарем після підписання акту приймання-передачі, незалежно від того, користувався він об'єктом оренди, чи ні.
У випадку порушення строків оплати, зазначених у пунктах 4.2, 4.5 Договору, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення платежу. Пеня оплачується за кожен день прострочення (п. 4.6 Договору).
Відповідно до пункту 4.7 Договору, у випадку несплати або неповної оплати за договором протягом двох місяців -договір вважається розірваним та Орендодавець має право припинити доступ Орендаря до об'єкта оренди.
Згідно з пунктами 4.8 -4.10 Договору, якщо до кінця місяця, у якому розірваний Договір, Орендар не звільнить об'єкт оренди, він зобов'язаний сплатити штраф у розмірі подвійної орендної плати за місяць.
Строк оплати штрафу - не пізніше 10 днів з моменту розірвання договору.
Сплата штрафу та пені не звільняє Орендаря від зобов'язання оплатити орендну плату за весь період до повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі.
Пунктом 7.1 Договору встановлені обов'язки Орендаря: а саме: своєчасно та у повному обсязі здійснювати платежі; по закінченні строку дії Договору або при його достроковому розірванні передати об'єкт оренди протягом 3 днів за актом приймання-передачі.
Згідно з пунктом 8.3 Договору, об'єкт оренди вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до пункту 9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, сторони несуть відповідальність, яка передбачена діючим законодавством України.
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він може бути розірваним у випадках:
- спливу строку оренди;
- у випадках передбачених договором, або діючим законодавством України;
- за взаємною згодою сторін.
24.04.2009 між ОСОБА_3 (Дарувальник) та ОСОБА_1 (Обдаровуваний) укладений договір дарування нерухомості (далі -Договір дарування, арк.с. 15-16), відповідно до умов якого, Дарувальник подарував належний йому, а Обдаровуваний прийняв в дар відокремлене приміщення -офіс №12, розташований в жилому будинку літ. “А” у секції квартир №№70-116, за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 55,30 кв.м.
Відповідно до пункту 7 Договору дарування, право власності на дарунок виникає у Обдаровуваного з моменту його прийняття. Прийняттям дарунку вважатиметься одержання оригінального примірника цього Договору після його нотаріального посвідчення.
08.05.2009 між ФОП ОСОБА_3 (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладений договір поступки права вимоги №1 (далі -Договір поступки права вимоги, арк.с. 19), відповідно до якого Первісний кредитор поступає Новому кредитору право вимоги від ТОВ “Югмонолітспецстрой” (Боржник) належного та реального виконання зобов'язань за договором оренди об'єкта нерухомості №16/а від 16.07.2007 на суму 64178,06 грн., а Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму у розмірі 53958,62 грн. в строк до 31.12.2009.
Згідно з пунктами 2.1-2.3 Договору поступки права вимоги, Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи, яки засвідчують право вимоги за цим Договором.
Первісний кредитор зобов'язаний повідомити Боржника про перехід прав Первісного кредитора до Нового кредитора у письмовій або усній формі.
У результаті передачі права вимоги за Договором поступки права вимоги зобов'язання Первісного кредитора за договором оренди №16/а від 16.07.2007 на суму 53958, 62 грн. вважаються погашеними.
Виконання сторонами за Договором оренди нерухомого майна його умов підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ОУ-0000001, ОУ-0000002, ОУ-0000003, ОУ-0000004, ОУ-0000005, ОУ-0000006, ОУ-0000007, ОУ-0000008, ОУ-0000009, ОУ-0000010, ОУ-0000011, ОУ-0000012 за 2008 рік та ОУ-0000001 за січень 2009 року, які підписані сторонами за договором та завірені печатками.
Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 12.02.2009 на суму 10219,44 грн.; №ОУ-0000003 від 11.03.2009 на суму 10219,44 грн.; №ОУ-0000004 від 15.04.2009 на суму 10219,44 грн., №ОУ-0000005 від 07.05.2009 на суму 10219,44 грн., №ОУ-0000034 від 31.05.2009 на суму 10240,04 грн.; №ОУ-0000041 від 30.06.2009 на суму 10100,12 грн.; №ОУ-0000047 від 31.07.2009 на суму 10116,45 грн.; №ОУ-0000053 від 31.08.2009 на суму 10224,48 грн., №ОУ-0000062 від 20.09.2009 на суму 10610,96 грн. відповідачем не підписані, заборгованість за Договором оренди у розмірі 88250,67 грн. ним не погашена.
21.09.2009 відповідач звільнив орендоване приміщення, про що свідчить Акт приймання-повернення офісного приміщення за договором оренди №16/а від 16.07.2007 (арк.с. 65), однак заборгованість по оплаті орендної плати у розмірі 88250,67 грн. не погасив.
Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідачем не погашена.
Наявність непогашеного відповідачем боргу з орендної плати і стала причиною для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що позивачем у травні складені Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 від 07.05.2009 на суму 10219,44 грн. та №ОУ-0000034 від 31.05.2009 на суму 10240,04 грн., тобто до стягнення заявлена подвійна оплата за договором за травень 2009 року в розмірі 20459,48 грн., хоча це не відповідає розділу 4 Договору.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 78031,23 грн. (без урахування зайво заявленої позивачем суми боргу за травень у розмірі 10219,44 грн.).
Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В разі порушення Орендарем строків по сплаті орендної плати, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.
У випадку порушення строків оплати, зазначених у пунктах 4.2, 4.5 Договору, пунктом 4.6 Договору передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у час прострочення платежу. Пеня оплачується за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по орендній платі в розмірі 17788,64 грн.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд зазначає, що, в цілому, він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства України, хоча і має певні недоліки. Так, при розрахунку пені за травень 2009 року взято до уваги суму 20459,48 грн., в той час коли фактично в травні 2009 року орендна плата становить 10240,04 грн. Отже, стягненню за травень 2009 року підлягає пеня 936,96 грн., замість заявленої позивачем 1872,34 грн. (арк.с.9).
Враховуючи викладене, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 16853,26 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у розмірі 13790,68 грн. та суму 3% річних у розмірі 2363,46 грн.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача в цій частині позову суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням того, що сума основного боргу за травень 2009 року складає 10240,04 грн. (замість заявленої позивачем -20459,48 грн.). Отже, сума інфляційних витрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить 13484,09 грн. (за вирахуванням зайво нарахованої суми інфляційних витрат за травень 2009 року в розмірі 306,59 грн.); сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2241,31 грн. (за вирахуванням зайво нарахованої суми 3% річних за травень 2009 року в розмірі 122,15 грн.).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 110609,89 грн., з яких: сума основного боргу -78031,23 грн., сума пені -16853,26 грн., сума інфляційних витрат -13484,09 грн., сума 3% річних -2241,31 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем заявлені вимоги в загальній сумі 122193,45 грн., частка задоволених позовних вимог (110609,89 грн.) становить 90,52%. Отже, державне мито, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1106,11 грн. (1% від суми задоволених позовних вимог), а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які покладаються на відповідача, становлять 213,63 грн. (236,00 грн.*90,52%/100%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Югмонолітспецстрой” (99001, м. Севастополь, вул. Паршина, 4, ідентифікаційний код 34402741, п/р 2600701300242 у СФ ТОВ “Укрпромбанк”, МФО 384834) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АБ “Південний”, МФО 313753) суму заборгованості у розмірі 110609,89 грн. (сто десять тисяч шістсот дев'ять грн. 89 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 1106,11 грн. (тисяча сто шість грн. 11 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 213,63 грн. (двісті тринадцять грн. 63 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення суми боргу в розмірі 10219,44 грн., пені -935,38 грн., 3% річних -122,15 грн., та інфляційних збитків -306,59 грн., а разом 11583,56 грн. -в позові відмовити.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 16.12.2009.