Справа № 420/2844/20
30 червня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за результатом розгляду якого, позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Одеської області при розгляді звернення позивача від 02.01.2020 р. про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га кожному у власність кожному для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту у відповідності із п. "б" ч.1 ст. 121 ЗК України, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5122983800:01:004:0135 або іншої земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області;
зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути звернення від 02.01.2020 р. про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га кожному у власність кожному для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту у відповідності із п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5122983800:01:004:0135 або іншої земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом;
зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території, за рахунок одної із земельних ділянок кадастровий номер: 5122983800:01:004:0135 або іншої земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Стягнути на користь позивача - ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області судові витрати на сплату судового збору та за подання правничої допомоги.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 02.01.2020 року він звернувся до Куяльницького сільського голови із колективною заявою про надання членам родини дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність кожному для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільради за межами населеного пункту у відповідності із п. "б" ч.1 ст. 121 ЗК України, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5122983800:01.004:0135 або іншої земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільради. До вказаної заяви додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також, копія паспорту та ідентифікаційного номеру кожного члена родини заявника. Позивач зазначає, що Куяльницький сільський голова не виніс вказане питання на сесію Куяльницької сільради, у зв'язку із чим заява не розглянута на пленарному засіданні Куяльницької сільради, чим порушено приписи ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Куяльницький сільський голова самостійно розглянув колективне звернення та відмовив у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою. Посилаючись на приписи ст. 40 Конституції України, ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», позивач зазначив щодо протиправності відмови відповідача із вказаних підстав, оскільки громадяни мають право направляти індивідуальні та колективні письмові звернення та останні можуть бути подані окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
17.04.2020 року надійшла заява про стягнення судових витрат, у тому числі, витрат на правничу допомогу, на підтвердження понесення яких стороною позивача надано відповідні докази.
Ухвалою суду від 05.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.06.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, представник відповідача зазначає, що кожен громадянин України, зацікавлений в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку, додаючи графічні матеріали. Проте, з наданих документів вбачається, що на графічних матеріалах відсутній розмір та місце розташування земельної ділянки, зазначено лише її кадастровий номер. Представник відповідача зазначає, що не зазначення місця розташування є порушенням порядку звернення та відповідно підставою для відмови у наданні земельної ділянки через її фактичну відсутність.
23.06.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
25.12.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулися до Куяльницького сільського голови Паламарчука С.М. з колективною заявою, в якій заявники просили надати кожному заявнику дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту с. Гонората у відповідності із п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України.
Вказана колективна заява зареєстрована у Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області 02.01.2020 року за вх. № Ко-001.
До вказаної заяви додані копії паспортів та ідентифікаційних кодів кожного заявника та відомостей документації з землеустрою. Листом від 29.01.2020 року №Ко-01, за результатами розгляду вищевказаної заяви, Куяльницьким сільським головою повідомлено, що згідно ст. 121 ЗК України кожен громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Для надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність кожному громадянину необхідно особисто звернутися до Куяльницької сільської ради із заявою, документами, що посвідчують особу громадянина України, графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пп. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з ч.1 ст.134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст.136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
З огляду на наведені норми законодавства, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
У відповідності п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.11.2018р. у справі №826/8844/16. Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 р. по справі №440/793/19 зроблено висновок, що обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Суд встановив, що за результатом розгляду колективної заяви від 02.01.2020 року вх. № Ко-001, Куяльницький сільський голова Паламарчук С.М. надав позивачу відповідь, яка оформлена листом. Тоді як, з огляду на наведені положення законодавства, клопотання позивача повинно було бути розглянуте на пленарному засіданні ради та, за результатом розгляду клопотання, рада повинна була прийняти відповідне рішення.
При цьому, суд зазначає, що ст.118 ЗК України не містить обов'язку щодо індивідуального звернення громадян України із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи заборони звертатись із колективною заявою.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Куяльницької сільської ради Одеської області при розгляді звернення позивача від 02.01.2020 року вх. № Ко-001 щодо неприйняття за результатом розгляду клопотання вмотивованого рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення від 02.01.2020 року вх. № Ко-001 про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Суд зазначає, що оскільки Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області не було розглянуто по суті заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не прийнято за результатом розгляду заяви відповідного управлінського рішення, суд робить висновок про передчасність вимог позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність площею 2,00 га та, відповідно, про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги від 25.03.2020 року та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд зазначає, що з огляду на акт виконаних робіт від 15.04.2020 року та квитанцію від 15.04.2020 року, позивач сплатив на користь адвоката 3900,00 грн.
Враховуючи, що суд зробив висновок про часткове задоволення адміністративного позову (2 з 3 позовних вимог належать до задоволення), з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 2600,00 грн.
Також, за звернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив 840,80 грн. судового збору, як за одну вимогу немайнового характеру, оскільки дві інші вимоги похідні, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Визнати противоправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 02.01.2020 року (вх. № Ко-001).
Зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути звернення від 02.01.2020 року (вх. № Ко-001) про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення по цій заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (юридична адреса: 66350, Одеська область, Подільський район , село Куяльник, вул. Куяльницька №26-А, фактична адреса: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105, код ЄДРПОУ 04379835) судові витрати у сумі 3440,80 грн. (три тисячі чотириста сорок гривень вісімдесят копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області (юридична адреса: 66350, Одеська область, Подільський район , село Куяльник, вул. Куяльницька №26-А, фактична адреса: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105, код ЄДРПОУ 04379835).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 30.06.2020 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.