Іменем України
"01" грудня 2009 р. справа № 5020-2/379-12/162-5/324-2/314
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Центральне конструкторське бюро суднового машинобудування «Таврія»
(99001, Севастополь, вул. Брестська, 18-А)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99006, АДРЕСА_1)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2
(99001, АДРЕСА_2),
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача - не з'явився;
відповідач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від15.05.1998;
третя особа - не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство «Центральне конструкторське бюро суднового машинобудування «Таврія»(далі -Товариство) звернулось у господарський суд з позовом до Приватного підприємства «Елітпродукт»і фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсними з моменту їх укладення договору купівлі-продажу від 04.09.2006 №1827, укладеного Товариством з приватним підприємством «Елітпродукт», в усіх його редакціях та договору купівлі-продажу від 28.03.2008 без номеру, укладеного приватним підприємством «Елітпродукт»і ОСОБА_1
Ухвалою від 25.09.2008 були вжиті заходи до забезпечення позову шляхом заборони комунальному підприємству „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради здійснювати реєстрацію права власності за будь-якою особою на окремо розташований об'єкт незакінчений будівництвом -майстерні площею забудови 177,88 кв.м., розділені всередині на 6 сполучених між собою приміщень (3 гаражі та 3 майстерні), розташований за адресою: 99001, АДРЕСА_3 (т. 1 арк. с. 47-48).
У процесі розгляду спору ухвалою від 14.07.2009 провадження у справі в частині вимог до приватного підприємства «Елітпродукт»припинене на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з припиненням 03.06.2009 юридичної особи відповідача - приватного підприємства «Елітпродукт»(т. 2 арк. с. 24).
Ухвалою від 14.07.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучений ОСОБА_2 (т. 2 арк. с. 25).
Товариство в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним встановлено існування кількох варіантів договору від 04.09.2006 №1827 між Товариством та приватним підприємством «Елітпродукт»стосовно купівлі-продажу майна, розташованого за адресою: 99001, АДРЕСА_3, які відрізняються між собою умовами, викладеними на перших трьох аркушах, а саме щодо зазначення складу цього майна в одному випадку як об'єкта незавершеного будівництвом, в іншому -як будівельних матеріалів. При цьому, зазначені варіанти договору були використані при розгляді судових справ про визнання права власності на майно та при відчуженні майна. Позивач стверджує, що один з цих договорів був ним укладений з приватним підприємством «Елітпродукт», але не був виконаний і був припинений як такий, що суперечить закону, в інших варіантах договір Товариством не укладався і жодні дії, які свідчили б про існування правовідносин по такому договору, як то передача майна і т.п., ним не вчинялись. З урахуванням цих обставин товариство також вважає, що подальший продаж цього майна по договору купівлі-продажу від 28.03.2008 без номеру, укладеного приватним підприємством «Елітпродукт»і ОСОБА_1, також суперечить закону.
Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не є стороною договору купівлі-продажу від 28.03.2008 без номеру між приватним підприємством «Елітпродукт»і ОСОБА_1, який рішенням постійно діючого третейського суду при Об'єднанні громадян «Регіонального відділення асоціації фахівців з нерухомості (ріелтерів) України»від 11.04.2008 №05-29-03/2008 визнаний дійсним і цим же рішенням визнано за відповідачем право власності на майно -окремо розташований незакінчений будівництвом об'єкт, який у подальшому ним був проданий і належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2 (т. 2 арк. с. 37-40).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
Згідно приписів частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Способи захисту цивільних прав визначені статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України.
Відповідний спосіб захисту обирається особою в залежності від права або інтересу, за захистом якого вона звертається у суд.
Відкрите акціонерне товариство «Центральне конструкторське бюро суднового машинобудування «Таврія»не визначило право або охоронюваний законом інтерес, за захистом якого воно звернулось у господарський суд з позовом, який розглядається.
При цьому, судом достовірно встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 28.10.1997 зареєстрованому за №542 серії НОМЕР_2 Відкритому акціонерному товариству «Центральне конструкторське бюро суднового машинобудування «Таврія»надана у постійне користування для обслуговування інженерно-лабораторного корпусу з конференц-залом і їдальнею надана земельна ділянка площею 0,6224га по АДРЕСА_3 (т. 2 арк. с. 112-113).
Суд також встановив, що Товариством (продавець) та ПП «Елітпродукт»(покупець) 27.10.2005 був укладений договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом окремо розташованої будівлі гаража за адресою: АДРЕСА_3., загальною площею 89,93 кв.м.
Цей договір визнаний недійсним рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №20-2/604 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Центральне конструкторське бюро суднового машинобудування «Таврія»до Приватного підприємства «Елітпродукт»від 21.07.2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008 (т. 1 арк.с. 17-23).
Рішення суду мотивоване тим, що незавершена будівництвом окремо розташована будівля гаража, яка є предметом купівлі-продажу по договору від 27.10.2005, не була прийнята в експлуатацію, Товариство було власником матеріалів, використаних у процесі будівництва, а не власником цього об'єкт незавершеного, а, отже, йому не належало право продажу цього об'єкта незавершеного будівництва; а сам об'єкт незавершеної будівництвом окремо розташованої будівлі гаража, яка є предметом купівлі-продажу по договору від 27.10.2005, не існував як об'єкт нерухомості, щодо якого можуть вчинятися цивільно-правові угоди. Суд також встановив, що 04.09.2006 Товариством (продавець) і Приватним підприємством «Елітпродукт»(покупець) був підписаний і скріплений печатками договір №1827 купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, а саме: незавершеної будівництвом окремо розташованої будівлі гаража, площею 89,93кв.м. (т. 1 арк. с. 26-28).
Проте, зазначений договір в силу приписів статті 638 Цивільного кодексу України не може вважатись укладеним, оскільки він не містить умови про предмет договору як окреме індивідуально визначене майно -у договорі сторони не зазначили місце розташування незавершеної будівництвом окремо розташованої будівлі гаража.
Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Така позиція викладена у постанові №9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Що стосується вимоги про визнання недійсним цього договору в усіх його редакціях, то суд не може винести рішення щодо необмеженої кількості договорів.
Відповідно до пунктів 4, 7 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 (із змінами і доповненнями) постановлене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.
Відповідно до наданої до матеріалів справи, що розглядається, копії рішення постійно діючого третейського суду при Об'єднанні громадян «Регіонального відділення асоціації фахівців з нерухомості (ріелтерів) України»від 11.04.2008 у справі №05-29-03/2008 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПП «Елітпродукт», третя особа -ВАТ «ЦКБСМ «Таврія»визнаний дійсним договір купівлі-продажу б/н від 28.03.2008, укладений приватним підприємством «Елітпродукт»і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та визнано за останнім право власності на майно, що було предметом договору, а саме: незакінчений будівництвом об'єкт -гараж-майстерню площею забудови 177,88кв.м, внутрішньо розділений на 6 сполучених між собою приміщень, а саме: на 3 гаражі і 3 майстерні, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 арк. с. 51-55). У цьому ж рішенні встановлено, що зазначений об'єкт розташований на земельній ділянці, відведеній Відкритому акціонерному товариству «Центральне конструкторське бюро суднового машинобудування «Таврія»у постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 28.10.1997 зареєстрованому за №542 серії НОМЕР_2.
Згідно копії рішення цього ж третейського суду від 20.06.2008 у справі №08-04-06/2008 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 визнаний дійсним укладений цими особами договір №1 від 28.04.2008 купівлі-продажу незавершеного будівництвом окремо розташованого об'єкту, а саме: гараж-майстерню площею забудови 177,88кв.м, при цьому склад об'єкту повністю відповідає складу об'єкту, вказаному у попередньому рішенні, і зазначається, що право власності продавця ОСОБА_1 на це майно виникло на підставі вказаного вище рішення третейського суду (т. 1 арк. с. 135-137).
Суд не приймає в якості доказів надані до матеріалів справи копії договорів купівлі-продажу №1827 та без номеру від 04.09.2006 між Товариством і приватним підприємством «Елітпродукт», які за своїми умовами, зокрема про визначення предмету договору, відрізняються один від одного, а також копію договору купівлі-продажу від 28.03.2008 між приватним підприємством «Елітпродукт»і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (т.1 арк. с. 31-41), оскільки суду не були надані для огляду оригінали цих договорів, а позиція сторін щодо дійсного існування таких договорів є суперечливою.
Суд не може покласти в основу свого рішення недостовірні докази. Судове рішення не може ґрунтуватись на припущенні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.
Так, з метою захисту свого права на майно позивач не позбавлений можливості завернутись з позовом, зокрема, про визнання права на майно, яке незаконно вибуло з його володіння, та витребування майна або усунення перешкод у користуванні майном, в тому числі і земельною ділянкою.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя підпис Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 07.12.2009.