Іменем України
"02" грудня 2009 р. справа № 5020-2/337
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”
(01030, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18)
відокремлений підрозділ Севастопольська філія ВАТ „Укртелеком”
(99011, місто Севастополь, вулиця Ген. Петрова, буд.15)
до: Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя
(99042, м. Севастополь, вул. Новикова,14)
про стягнення 6708,26 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача - Доденкова Л.Ю., довіреність № 304 від 23.09.2009;
відповідача -КамардінВ.В., довіреність № 70/06 від 08.01.2008
Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення 5168,98 грн., з яких: основна сума заборгованості -5089,47 грн., пеня -71,10 грн., 3% річних -8,41 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати за надані послуги електрозв'язку відповідно до умов договору №363А від 25.05.2008 та норм Цивільного кодексу України.
26.11.2009 представник позивача подав клопотання про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 6708 грн., з яких: основна сума заборгованості -6522,56 грн., пеня -141,39 грн., 3% річних -18,65 грн. та інфляційне відшкодування -25,66 грн.
Представник відповідача у судовому засідання надав відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає та просить надати відстрочку виконання рішення до січня 2010 року (а.с 42). Представник позивача не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
25.05.2008 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (Підприємство зв'язку) та Балаклавською державною адміністрацією міста Севастополя (Споживач) укладений договір №363А про надання послуг електрозв'язку (далі-Договір) (а.с. 10-13).
Відповідно до пункту 7.1 Договору цей договір набрав чинності з дня його підписання (25.05.2008 ), діє на періодоренди телефонізованого приміщення до 14.10.2010.
Згідно розділу 1 цього Договору Підприємство зв'язку зобов'язується надавати послуги електрозв'язку, перераховані у додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.
У свою чергу споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 3.2.8 та 4.3 Договору).
Відповідно до розділу 4 “Оплата та порядок розрахунків” послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати - кредитна, з поданням рахунків.
Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць повинні здійснюватися споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Зобов'язання з надання послуг зв'язку позивач виконував у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги виставлялись позивачем своєчасно, але оплата за надані послуги у період з червня 2009 року по вересень 2009 року відповідачем не здійснена, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 6522,56 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Докази погашення відповідачем суми вищевказаної заборгованості на день прийняття рішення відсутні.
За таких обставин, суд визнає суму основної заборгованості за наданні за Договором послуги електрозв'язку у розмірі 6522,56 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 18,65 грн. та збитки від інфляції у сумі 25,66 грн. за відповідні періоди прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Перевіривши розрахунки індексу інфляції та 3 % річних, суд вважає, що ці розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню станом на 26.11.2009 у розмірі 141,39 грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що ці розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідач просить надати відстрочку виконання рішення суду для погашення заборгованості до січня 2010 року.
Позивач проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення не заперечує.
За змістом частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи те, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Разом з тим, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення строком на один місяць у зв'язку з важким фінансовим становищем, суд дійшов висновку про можливість задоволення цієї заяви і надання відстрочку на один місяць, виходячи з наступного.
Пункт 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право при прийнятті рішення по справі відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому суд враховує приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 № 02-5/333 (з подальшими змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. Новикова,14, ідентифікаційний код 04055618, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01190103, р/р 2600613647 в КРД “Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) основну заборгованість у розмірі 6522,56 грн (шість тисяч п'ятсот двадцять дві грн 56 коп.), 3% річних у розмірі 18,65 грн (вісімнадцять грн 65 коп.), збитки від інфляції у розмірі 25,66 грн (двадцять п'ять грн 66 коп.); пеню у розмірі 141,39 грн (сто сорок одна грн 39 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн).
Відстрочити виконання рішення на один місяць -до 07.01.2010 року.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 07.12.2009