30 червня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/1857/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 40, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 26241445) про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
10.06.2020р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області у виплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою у зв'язку з виходом у відставку;
- зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою у зв'язку з виходом у відставку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з виходом у відставку у вересні 2016р. він має право на виплату вихідної допомоги, яка передбачена ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI. З метою отримання вихідної допомоги позивач 26.01.2017р. звернувся до відповідача із відповідною заявою, але відповідач відмовив у виплаті вихідної допомоги зважаючи на те, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.04.2014р., ст.136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VI, згідно якої судді, який вийшов у відставку виплачується вихідна допомога, була виключена.
Позивач вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ, у зв'язку з чим позивач 27.04.2020р. звернувся до відповідача із заявою про виплату вихідної допомоги, але йому було відмовлено зважаючи на те, що нарахування та виплата вихідної допомоги здійснюється лише працюючим суддям.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач вказує, що він набув право на виплату вихідної допомоги до 01.04.2014р. коли діяла ст. 136 «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI, але не міг його реалізувати , оскільки перехідний період між опублікуванням Закону №1166-VІІ та набрання чинності положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" був меншим ніж один день.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач заперечуючи проти позову відповідач у письмовому відзиві вказує, що рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 не має ретроспективності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, а в даному випадку спірні правовідносини виникли до прийняття такого рішення - 22.09.2016р. (а.с.36-41).
Ухвалою суду від 15.06.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.32).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 22.02.1993р. по 30.09.2016р. працював суддею та головою Гайворонського районного суду Кіровоградської області (а.с.23-25).
Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016р. №1600-VIII позивача звільнено з посади судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.10).
Наказом від 30.09.2016р. №24/к позивача відраховано з посади судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.11).
26.01.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат при виході у відставку, на яку, листом від 13.02.2017р. позивача було поінформовано про відмову у зв'язку з тим, що станом на 30.09.2016р. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» виплата вихідної допомоги не передбачена (а.с.9).
27.04.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату вихідної допомоги, яка мотивована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ (а.с.6,7).
Листом від 06.05.2020р. позивачеві було відмовлено зважаючи на те, що нарахування та виплата вихідної допомоги здійснюється лише працюючим суддям, що і стало підставою для звернення до суду з даними позовом (а.с.8).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.126 Конституції України однією з підстав звільнення судді є подання суддею заяви про відставку.
Згідно з ч.1 ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, яка діяла на час прийняття постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 30.09.2016р. №1600-VІІІ) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, має право подати заяву про відставку.
Частиною 1 статті 136 даного Закону було передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" від 27 березня 2014 року №1166-VII (надалі - Закон №1166-VII), який набрав чинності 01 квітня 2014 року, було внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, виключено статтю 136 даного Закону.
Таким чином, на час звільнення позивача з посади судді, чинним законодавством України не було передбачено виплату вихідної допомоги, оскільки в даному випадку, до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови "Про звільнення суддів" від 30.09.2016р. №1600-VІІІ.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в Рішенні від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.
Тобто, саме з 15 квітня 2020 року втратили чинність положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ, яким виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 року у справі № 814/1274/17 зазначив, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Таким чином, станом на дату виходу позивача у відставку були відсутні правові підстави для нарахування та виплати вихідної допомоги, а визнання Конституційним Судом неконституційним положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ не змінює правовідносини, які існували до ухвалення такого рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник