30 червня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/1774/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Обласної медико-соціальної експертизи №2 Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградського обласного бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" (вул.Академіка Корольова, 34/19, каб.9, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25030) про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Обласної медико-соціальної експертизи №2 комунального некомерційного підприємства «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.36) просить:
- визнання протиправним та скасування рішення Обласної медико-соціальної експертизи №2 комунального некомерційного підприємства «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» у формі довідки №9 від 23.12.2019р. про невизнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалідом на підставі огляду від 23.12.2019р.;
- зобов'язати Обласну медико-соціальну експертизу №2 комунального некомерційного підприємства «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» повторно оглянути ОСОБА_1 , та прийняти рішення про встановлення інвалідності відповідно до Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 року №561, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за №1295/20033 та Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03 грудня 2009 року №1317.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі консультативних висновків спеціалістів від 27.10.2016р. та 14.02.2018р. йому встановлено діагноз: резидуальні явища перенесеного органічного ураження центрально-нервової системи в дитинстві у формі нижнього спастичного парапарезу, вираженого зліва, утруднюючи функції ходи та рекомендовано направлення на МСЕК.
Рішенням Благовіщенської міжрайонною МСЕК від 28.11.2018р. за наслідками первинного огляду йому було встановлено 3 групу інвалідності. Чергова дата огляду призначена на листопад 2019р.
Після звернення до Благовіщенської міжрайонною МСЕК, з метою повторного огляду у визначений строк, його було направлено для огляду до відповідача, який листом від 25.02.2020р. №278, з посиланням на результати обстеження ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» відмовив у встановленні групи інвалідності, про що видано довідку №9 про невизнання інвалідом.
Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.
18.06.2020р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що відповідач не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у справі в якості відповідача (а.с.31,32).
Ухвалою суду від 09.06.2020р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 26.06.2020р. (а.с.24).
Відповідач повідомлений належними чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило (а.с.29).
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, подальший розгляд справи просили здійснювати у письмовому провадженні, про що зазначено в протоколі судового засідання (а.с.37-38).
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини врегульовані Законами України «Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991р. №875-XII, «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005р. №2961-IV, Положенням про медико-соціальну експертизу (надалі - Положення про МСЕ) та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (надалі - Положення про критерії), затверджені Постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затверджену Наказом МОЗ України від 05.09.2011р. №561 (надалі - Інструкція).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Відповідно до абз 8 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Відповідно до п. 1.9. Інструкції огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.
Відповідно до п. 3 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до п.п. 1 п. 11 Положення про МСЕ міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Пунктом 12 Положення про МСЕ передбачено, що кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання.
Пунктом 14 Положення про МСЕ передбачено, що комісії мають право направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування.
Відповідно до п. 19 Положення про МСЕ комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Згідно п. 24 Положення про МСЕ форма документів, що використовується у роботі комісій, затверджується МОЗ України.
Наказом МОЗ України від 30.07.2012р. №577 затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях. Зокрема, вказаним наказом визначено форми акту огляду медико-соціальною експертною комісією (№157/о), виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (№ 157-1/о), довідка про невизнання інвалідом (№167/о).
Відповідно до п. 3 Положення про критерії медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Згідно пунктів 22, 23, 25 Положення про критерії повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.
У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно консультативних висновків спеціалістів від 27.10.2016р. та 14.02.2018р.позивачеві встановлено діагноз: резидуальні явища перенесеного органічного ураження центрально-нервової системи в дитинстві у формі нижнього спастичного парапарезу, вираженого зліва, утруднюючи функції ходи та рекомендовано направлення на МСЕК (а.с.14,15).
Рішенням Благовіщенської міжрайонною МСЕК від 28.11.2018р. за наслідками первинного огляду йому було встановлено 3 групу інвалідності. Чергова дата огляду призначена на листопад 2019р. (а.с.12).
Після звернення до Благовіщенської міжрайонною МСЕК, з метою повторного огляду у визначений строк, його було направлено для огляду до відповідача, який листом від 25.02.2020р. №278, з посиланням на результати обстеження ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» відмовив у встановленні групи інвалідності, про що видано довідку №9 про невизнання інвалідом за результатом огляду проведеного 23.12.2019р. (а.с.16,17).
Разом з тим, суд зазначає, що відмова у встановленні інвалідності є протиправною зважаючи на те, що як зазначив позивач та не заперечуються відповідачем, в період з 20.01.2020р. по 29.01.2020р. позивач проходив обстеження в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №422 (а.с.18).
Зважаючи на дату огляду, яка зазначена в оскаржуваній довідці №9, а саме 23.12.2019р., відповідач з об'єктивних причин не міг знати про існування висновків ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», які датовані січнем 2020р., як підставу для відмови у встановленні інвалідності позивачеві.
Отже, зважаючи на протиправну відмову позивачеві у встановленні інвалідності, довідка №9 про невизнання інвалідом підлягає скасуванню.
Разом з тим, виходячи з положень вищевказаних нормативних актів, визнання інвалідності та встановлення групи покладається на МСЕК, яка наділена дискреційними повноваженнями, тому суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень імперативно визнати особу інвалідом. Однак суд, згідно п. 4 ч. 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно оглянути позивача та прийняти рішення в порядку та у спосіб визначені Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені Постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» та Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затверджену Наказом МОЗ України від 05.09.2011р. №561.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с.1), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Обласної медико-соціальної експертизи №2 комунального некомерційного підприємства «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати довідку №9 про невизнання інвалідом.
Зобов'язати Обласну медико-соціальну експертизу №2 комунального некомерційного підприємства «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» повторно оглянути ОСОБА_1 та прийняти рішення в порядку та у спосіб визначені Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені Постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» та Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затверджену Наказом МОЗ України від 05.09.2011р. №561.
Присудити на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Обласної медико-соціальної експертизи №2 Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградського обласного бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник