33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"21" грудня 2009 р. Справа № 19/171
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Наола"
до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" Рівненська обласна дирекція "Райффайзен Банк Аваль"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Бештинарський Олександр Васильович
про визнання частини договору застави недійсним та скасування виконавчогонапису №345
Суддя
Представники:
Від позивача : Шевчук О.А.
Від відповідача : Тітковець Ж.В.
Від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні 16.12.2009 року оголошено перерву до 21.12.2009 року для виготовлення та оголошення повного тексту рішення.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про визнання частини договору застави № 010/89-07/215/1 від 22.06.2007 року недійсним та скасування виконавчого напису № 345 від 05 листопада 2009 року. В обгрунтування вимог зазначає, що п. 2.11. договору застави № 010/89-07/215/1 від 22.06.2007 року суперечить положенням Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003 року, який є спеціальним законом і його норми підлягають переважному застосуванню. Зокрема, положеннями даного Закону не передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як стягнення за виконавчим написом нотаріуса. Відтак, просить визнати недійсним вказаний пункт договору застави та скасувати вчинений виконавчий напис нотаріуса. В судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у поданому відзиві проти вимог заперечує, мотивуючи тим, що хоча Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” і не передбачається такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як стягнення за виконавчим написом нотаріуса, однак і не вказується про пряму заборону його вчинення. Оскільки чинним цивільним законодавством передбачено, що сторони в договорі можуть відступитися від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, вважає вимоги позивача безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, пояснень по суті спору не подала.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
“22” червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Наола” та Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” (Заставодержатель) був укладений договір застави транспортного засобу № 010/89-07/215/1 посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В.
Згідно цього договору ТОВ “Наола” з метою забезпечення вимог Заставодержателя, що витікають з кредитного договору № 010/89-07/215 від 22 червня 2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наола" та Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, передало в заставу транспортні засоби; а саме:
- автомобіль вантажний, сідловий тягач-С, МЕRСЕDES-ВЕNZ, АСТRОS 1846, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WDB 9340421К892086, реєстраційний номер ВК 2452 АІ;
- автомобіль вантажний, сідловий тягач-С, МЕRСЕDES-ВЕNZ, АСТRОS 1846, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WDB 9340421К892111, реєстраційний номер ВК 2448 АІ;
- автомобіль вантажний, сідловий тягач-С, МЕRСЕDES-ВЕNZ, АСТRОS 1846, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WDB 9340421К892119, реєстраційний номер ВК 2453 АІ;
- автомобіль вантажний, сідловий тягач-С, МЕRСЕDES-ВЕNZ, АСТRОS 1846, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WDB 9340421К892115, реєстраційний номер ВК 8014 АН;
- напівпричіп бортовий тентований, SСНМІТZ, SРR 24L 13.62Е, 2002 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WSMS 6980000501293, реєстраційний номер ВК 3548 XX;
- напівпричіп бортовий тентований, SСНМІТZ, SРR 24L 13.62Е, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WSMS 6080000516360, реєстраційний номер ВК 3653 XX;
- напівпричіп бортовий тентований, SСНМІТZ, SРR 24L 13.62Е, 2003 року випуску, номер а шасі (кузова, рами) WSMS 6080000516357, реєстраційний номер ВК 3549 XX;
- напівпричіп бортовий тентований, SСНМІТZ, SРR 24L 13.62Е, 2003 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WSMS 6080000516355, реєстраційний номер ВК 3652 XX.
Відповідно до п. 1.3. договору застави сторони оцінили предмет застави в сумі 5862345,00 грн. (п'ять мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі триста сорок п'ять гривень 00 копійок).
05 листопада 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О. В. був вчинений виконавчий напис № 345, згідно якого для задоволення вимог ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” пропонується звернути стягнення на вищезазначені транспортні засоби. Внаслідок цього, 26 листопада 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 345, вчиненим 05.11.2009 року приватним нотаріусом Бештинарським О. В. про стягнення боргу в сумі 3 531 579 грн. 32 коп. за рахунок заставного майна згідно договору застави № 010/89-07/215/1 від 22.06.2007 року з боржника ТзОВ “Наола”.
Пункт 2.11 договору застави викладено таким чином: “У випадку невиконання Заставодавцем зобов'язань по кредитному договору Заставодержатель, на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його самостійно або через третіх осіб за власним розсудом. Якщо суми, отриманої від реалізації заставленого майна недостатньо для повного задоволення вимог Заставодержателя, він має право отримати суму, якої недостає для повного погашення заборгованості, за рахунок звернення стягнення на інше майно Заставодавця у першочерговому порядку.”
Формулювання цього пункту договору суперечить діючому законодавству з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України: “Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу”. А саме ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України передбачено: “Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.” Положення ч. 3 ст. 215 Цивільного Кодексу України передбачає можливість визнання судом недійсним правочину у разі заперечення його дійсності стороною або зацікавленою особою.
Як вбачається із спірного договору, предметом застави є рухоме майно. На момент укладення договору застави (22.06.2007 р.) діяв Закон України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003 року. Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" - цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього Закону до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору. Таким чином при вирішенні даного спору в першу чергу слід керуватись положеннями Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, який є спеціальним законом і його норми підлягають переважному застосуванню.
Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Окрім того, частинами 1, 3 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який набрав чинності з 1 січня 2004 р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Частина 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено інше, а саме: ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.
В зв'язку з тим, що положення договору, щодо здійснення примусового звернення стягнення на підставі виконавчого напису суперечить положенням ст. ст. 24, 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, п. 2.11. договору застави від 22.06.2007 року є недійсним.
За цих підстав виконавчий напис № 345 від 05 листопада 2009 року вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О. В. є безпідставним та підлягає скасуванню.
Викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача є безпідставними та спростовуються вищезазначеним.
Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсним пункт 2.11 договору застави транспортного засобу № 010/89-07/215/1 від 22.06.2007 року укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТзОВ "Наола".
3. Скасувати виконавчий напис № 345 від 05 листопада 2009 року вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським Олександром Васильовичем щодо звернення стягнення на предмет застави на підставі договору застави транспортного засобу № 010/89-07/215/1 від 22.06.2007 року.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Рівненська обласна дирекція (33013, м. Рівне, вул. С.Петлюри, 35, код ЄДРПОУ 13983837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наола" (33000, м. Рівне, вул. Є.Коновальця, 9/4, код ЄДРПОУ 32089357), р/р 260018052 в РОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 333227 - 170 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
підписано "21" грудня 2009 р.