91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.12.09 Справа № 9/278
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Повного товариства комерційно-фінансової фірми "Економ-сервіс", м. Полтава
до Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Луганськтепловоз", м. Луганськ
про стягнення 18 395 грн. 61 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -не прибув,
від відповідача -Нечай І.О., дов. № 863-30 від 23.07.09
суть спору: позивач, ПТ КФФ "Економ-сервіс", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача
· суму боргу у розмірі 4774,22 грн.,
· суму пені -118,23 грн.,
· інфляційні втрати -13148,46 грн.,
· 3% річних -354,70 грн.
за договором купівлі-продажу № 2005 від 13.08.07 та судові витрати.
Заявою, яка надійшла до канцелярії суду 09.12.09, позивач просить розглянути справу без участі представника.
Крім того, позивач погоджується з доводами відповідача про невірний розрахунок пені, тому вважає правильним розміром пені 16,83 грн., однак відмовляється від позову в частині стягнення пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Суд вважає, що заява позивача про відмову від позову частині стягнення пені підлягає задоволенню, оскільки це не суперечить чинному законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб.
Відповідач, ВАТ "ХК "Луганськтепловоз", у відзиві на позовну заяву за № 863-642/4-473 з вимогами погоджується частково, зазначивши, що розрахунок пені викладений позивачем невірно, оскільки ним не враховані вимоги п. 6 ст. 232 ГК України та пеня нарахована за період з 14.11.08 по 02.09.09 (324 дні).
В обгрунтування позовної вимоги позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір купівлі-продажу № 2005 від 13.08.07, за яким позивач (продавець) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити металопродукцію відповідно до умов договору та специфікацій до нього.
На виконання договору позивач 13.03.08 відвантажив продукцію на загальну суму 486539,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000139 від 13.03.08, довіреністю на отримання продукції ЯОЮ № 650066 від цієї ж дати.
Оплата за цією накладною була здійснена не в повному обсязі на суму 483685,95 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків за 01.01.08 -22.07.09, таким чином борг складає 2823,85 грн.
4 вересня 2008 року позивач здійснив поставку продукції на суму 1920,37 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000533 від 04.09.08, довіреністю на отримання продукції ЯОЮ № 648857 від 02.09.08.
Оплата за цією накладною не була здійснена, тому борг за цією поставкою складає 1920,37 грн.
Загальна сума боргу складає 4774,22 грн.
Пунктом 4.3 договору оплата продукції повинна бути здійснена шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у формі 50% передплати (згідно з протоколом розбіжностей (а.с. 23), тому позивач застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 693 ЦК України.
Пунктом 5.2 договору передбачена пеня за порушення строків оплати у розмірі 5%, але не більше 20% від вартості товару, однак, нараховуючи пеню, позивач посилається на вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та застосовує подвійну облікову ставку НБУ.
Сума нарахованої пені за період з 14.11.08 по 02.09.09 (324 дні) складає за розрахунком позивача 118,23 грн.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував за період прострочення платежу з 28.04.08 по 02.09.09 (за кожною поставкою) інфляційні втрати у загальному розмірі 13148,46 грн. та 3% річних у розмірі 354,70 грн.
Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи представників сторін, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає в отриманні коштів від відповідача за поставлений товар з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 2005 від 13.08.07, за яким позивач 13.03.08 відвантажив продукцію на загальну суму 486539,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000139 від 13.03.08, довіреністю на отримання продукції ЯОЮ № 650066 від цієї ж дати.
Оплата за цією накладною була здійснена не в повному обсязі на суму 483685,95 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків за 01.01.08 -22.07.09, таким чином борг складає 2823,85 грн.
4 вересня 2008 року позивач здійснив поставку продукції на суму 1920,37 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000533 від 04.09.08, довіреністю на отримання продукції ЯОЮ № 648857 від 02.09.08.
Оплата за цією накладною не була здійснена, тому борг за цією поставкою складає 1920,37 грн.
Загальна сума боргу складає 4774,22 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми позовних вимог у розмірі 4774,22 грн. і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву за № 863-642/4-473, суд приймає цю обставину до уваги.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Оскільки позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, визнання цієї суми відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, в частині стягнення суми у розмірі 4774,22 грн. позов підлягає задоволенню.
Щодо решти позову.
Пунктом 4.3 договору сторони передбачили оплату продукції повинна шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у формі 50% передплати, а за правилами ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передавання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
За цією нормою позивач правомірно нарахував інфляційні втрати за період прострочення платежу з 28.04.08 по 02.09.09 (за кожною поставкою) у розмірі 13148,46 грн. та 3% річних - 354,70 грн. відповідно до розрахунку, наведеному у позовній заяві, з яким суд погоджується.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 80 п. 4, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Холдингова компанія "Луганськтепловоз", 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, код 05763797, на користь позивача, ПТКФФ "Економ-Сервіс", 36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27, код 23560523, суму боргу у розмірі 4774,22 грн., інфляційні втрати -13148,46 грн., 3% річних -354,70 грн., крім того, витрати зі сплати держмита -182,78 грн., інформаційно-технічні витрати -234,10 грн.
3. Провадження у справі щодо стягнення пені припинити.
Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя А.Г.Ворожцов