Рішення від 14.12.2009 по справі 17/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09 Справа № 17/285

За позовом Акціонерного банку „Український комунальний банк”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство Торговельний будинок „Тобі”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 270380 грн. 21 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача - Родіонова О.І., довіреність №700 від 07.12.2009;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 210000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 56070,95 грн., пені за прострочення відсотків у розмірі 4309,26 грн., згідно кредитного договору №211/07-ю від 14.08.2007.

Представником позивача в судовому засіданні 14.12.2009 надано уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого заборгованість за кредитом складає 210000 грн., заборгованість за відсотками -56070,95 грн., пеня за прострочені відсотки -4325,21 грн., всього -270380,21 грн. Однак, позивач заявляє до стягнення суму раніше заявлених вимог, а у зв'язку з тим, що в уточненому розрахунку збільшилась тільки пеня, суд розглядає вимогу про її стягнення також у раніше заявленій сумі -4309,26 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 26.11.2009, 14.12.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним банком «Український комунальний банк»(позивач у справі), як Банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство Торгівельний будинок «Тобі»(відповідач у справі), як Позичальником, був укладений кредитний договір № 211/07-ю від 14.08.2007 (далі -Договір).

14.10.2008 сторони уклали додаткову угоду, де встановили процентну ставку у розмірі 26 % річних.

Згідно п. 1.1 Договору, Банк надає Позичальнику кредит на умовах невідновлюваної кредитної лінії в межах встановленого ліміту на строк по 16.08.2010 зі сплатою 23% річних з метою проведення ремонту магазину, закупівлі торгівельного обладнання, закупівлі товару. Ліміт встановлюється в сумі 210000 гривень.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що Банк має право достроково припинити свої обов'язки по цьому Договору та стягнути або вимагати від Позичальника повернути усю заборгованість, включаючи суму кредиту, відсотки за його користування та пеню, при незадовільному веденні бухгалтерського обліку, непред'явленні господарсько-фінансових, бухгалтерських документів, інших порушень умов цього договору, в випадку порушення проти Позичальника справ про банкрутства, а також прийняття відповідними органами рішення про його припинення або ліквідацію.

Банк попереджає Позичальника про дострокове припинення своїх обов'язків по Договору та стягнення суми кредиту, відсотків за його користування та пені в письмовій формі.

У пункті 4.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується використовувати кредит виключно на вказані в договорі цілі, забезпечити своєчасне повернення кредиту та кожного місяця, в строк до першого числа місяця, слідуючого за звітним, але не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць.

При остаточному погашенні кредиту одночасно сплатити також проценти за фактичне число користування кредитом.

У п. 5.1 Договору встановлено, що в разі несвоєчасної сплати кредиту та/або відсотків по ньому, Банк має право на стягнення пені у розмірі: - подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу кредит загальною сумою 210000 грн., однак, відповідачем були порушені умови Договору, за ним склалась заборгованість за тілом кредиту у сумі 210000 грн., за відсотками за користування кредитом -у сумі 56070,95 грн.

У зв'язку з тим, що позичальник своєчасно та в повному не виконував свої зобов'язання з погашення кредиту та відсотків, позивач звернувся до суду за їх стягненням.

Крім того, позивачем була нарахована та заявлена до стягнення пеня за наявність простроченої заборгованості по відсотках у сумі 4309,26 грн. за загальний період з 10.05.2009 по 10.11.2009.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечено.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу кредит у загальній сумі 210000 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями № 122 від 14.08.2007, № 125 від 16.08.2007, № 126 від 16.08.2007, (а.с.55,57) та не спростовується відповідачем.

Відповідач не виконував свої зобов'язання за Договором з погашення кредиту та відсотків, що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Відповідальність за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів передбачена сторонами у п. 5.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, позивачем було обґрунтовано нараховано відповідачу пеню за наявність простроченої заборгованості по відсотках у сумі 4325,21 грн. за загальний період з 10.05.2009 по 10.11.2009, однак, оскільки позивач заявляє до стягнення суму раніше заявлених вимог, а у зв'язку з тим, що в уточненому розрахунку збільшилась тільки пеня, суд розглядає вимогу про її стягнення також у раніше заявленій сумі -4309,26 грн. та вважає її такою, що підлягає до стягнення в заявленому розмірі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає: заборгованість за кредитом у сумі 210000 грн., заборгованість за відсотками у сумі 56070,95 грн., пеня за наявність простроченої заборгованості по відсотках у сумі 4309,26 грн.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство Торговельний будинок „Тобі”, м. Алчевськ Луганської області, пр-т Леніна, буд. 9, ідентифікаційний код 24195863, на користь Акціонерного банку „Український комунальний банк”, м. Луганськ, вул. В.В. Шевченка, буд. 18а, ідентифікаційний код 24191588, заборгованість за кредитом за кредитом у сумі 210000 грн., заборгованість за відсотками у сумі 56070,95 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 4309,26 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 2703,80 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 21.12.2009.

Суддя О.С. Фонова

Попередній документ
9007860
Наступний документ
9007862
Інформація про рішення:
№ рішення: 9007861
№ справи: 17/285
Дата рішення: 14.12.2009
Дата публікації: 22.04.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.06.2008)
Дата надходження: 28.05.2008
Предмет позову: укладення договору оренди земельних ділянок