ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/63825.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль Трейд»
до Приватного підприємства «Ірма»
про стягнення 11 735,94 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: Сергєєв П.О. - предст. за довір. № 1 від 03.09.2009р.;
Від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 25.11.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль Трейд»до Приватного підприємства «Ірма» про стягнення з відповідача на користь позивача 11 735,94 грн. заборгованості за Договором № 16/10 від 16.10.2008р., з яких: сума основного боргу -8 225,85 грн., пені -1 002,79 грн., штрафу -1 335,10 грн., інфляційні нарахування -968,11 грн., 3% річних - 204,09 грн. та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2009р. було порушено провадження у справі № 35/638, розгляд справи призначено на 11.11.2009р.
В судовому засіданні 11.11.2009р. представник позивача надав клопотання про приєднання документів до матеріалів справи та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/638 від 09.10.2009р. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання 11.11.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/638 від 09.10.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
В судовому засіданні 11.11.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.11.2009 року.
В судовому засіданні 25.11.2009р. представник позивача надав оригінали документів для огляду, підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 25.11.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/638 від 09.10.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 11.11.2009р., 25.11.2009р. ані відповідач, ані його представники не з'явились, витребуваних судом документів не надав.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
16.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Текстиль Трейд»(далі-позивач) та Приватним підприємством «Ірма» (далі-відповідач) було укладено Договір № 16/10 (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) постачальник (позивач) зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві комплектуючі і матеріали для виробництва м'яких меблів (товар), а покупець (відповідач) -прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.
Умовами Договору було встановлено, що покупець у повному обсязі оплачує товар постачальникові протягом 10 календарних днів з моменту передачі постачальником відповідної партії товару і оформлення відвантажувальної накладної (п. 3.2.).
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 16/10 від 16.10.2008р. згідно поставив відповідачу товар за видатковими накладними (копії в матеріалах справи): № ТТ-0000749 від 30.10.2008р. на суму 7 605,00 грн., № ТТ-0000751 від 30.10.2008р. на суму 1 790,67 грн., № ТТ-0000773 від 06.11.2008р. на суму 610,85 грн., № ТТ-0000708 від 21.10.2008р. на суму 1 074,05 грн., № ТТ-0000709 від 21.10.2008р. на суму 1 177,33 грн., № ТТ-0000750 від 30.10.2008р. на суму 2 532,46 грн., № ТТ-0000772 від 06.11.2008р. на суму 341,38 грн.
Зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі. Проте, доказів того, що товар за вказаними видатковими накладними було поставлено відповідачу саме на виконання умов договору № 16/10 від 16.10.2008р. суду надано не було.
Строк виконання зобов'язання відповідача у вказаних видаткових накладних зазначений не був. 27.07.2009р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 09/07-1 від 09.07.2009р. з вимогою сплатити суму заборгованості. Згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення № 6789990 відповідач отримав -29.07.2009р. Отже, термін виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару було визначено позивачем з 29.07.2009 року по 05.08.2009 року. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов'язки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаними вище видатковими накладними не ґрунтуються на договорі № 16/10 від 16.10.2008р.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8 225,85 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8 225,85 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов'язання щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 8 225,85 грн. не сплатив.
Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 968,11 грн., 3% річних -204,09 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8 225,85 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 968,11 грн., 3% річних в розмірі 204,09 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 002,79 грн. та штрафу в розмірі 1 335,10 грн.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.ч. 1-2 ст. 549 ЦК України).
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Пунктом 8.2. Договору № 16/10 від 16.10.2008р. було встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальникові неустойку в розмірі 10% суми, від сплати якої він відмовився або ухилився. Передбачена цим пунктом неустойка стягується однократно.
Пунктом 8.3. Договору № 16/10 від 16.10.2008р. було встановлено також, що постачальник за даним Договором за прострочення поставки або недопоставку товару сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми недопоставленого товару за кожний день такого прострочення.
В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки позивачем не надано доказів того, що поставка товару була здійснена на виконання умов договору № 16/10 від 16.10.2008р., а відповідно до п. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 002,79 грн. та штрафу в розмірі 1 335,10 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Ірма»(04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36, код ЄДРПОУ 24943433, рахунки в банку невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль Трейд»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 4, код ЄДРПОУ 33269335, р/р 2600330140869 у ВАТ «БГ БАНК»м. Києва, МФО 320995) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 8 225,85 грн. (вісім тисяч двісті двадцять п'ять гривень 85 коп.) -заборгованості за поставлений товар, 968,11 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 11 коп.) -інфляційних нарахувань, 204,09 грн. (двісті чотири гривні 09 коп.) - 3% річних, 93,98 (дев'яносто три гривні 98 коп.) -державного мита, 188,99 грн. (сто вісімдесят вісім гривень 99 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 18.12.2009р.