"15" квітня 2010 р. м. Київ К-241/08
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.. Шипуліна Т.М.
при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Єнакіївської державної податкової інспекції у Донецькій області (далі -ДПІ)
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007
у справі № 2-а-91/07
за позовом державного підприємства «Орджонікідзевугілля»(далі -ДП «Орджонікідзевугіллля»)
до ДПІ
про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.02.2007 № 0002881510/0, № 0002291510/0, № 0002301510/0, № 0002311510/0 з мотивів їх прийняття з порушенням законодавства України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2007 у позові відмовлено з мотивів правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань зі сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. У прийнятті цього судового акта суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт своєчасного внесення позивачем плати зі сплати названого збору, тоді як у податкового органу було відсутнє право самовільно змінювати визначене платником призначення платежу шляхом зарахування сплачених ДП «Орджонікідзевугіллля» сум цього збору в рахунок погашення податкового боргу з цього платежу в порядку календарної черговості його виникнення. Крім того, як зазначено апеляційним судом, відповідачем не доведено того факту, що сплачена позивачем 01.08.2006 сума збору у розмірі 468 260,85 грн. та 29.09.2006 -у розмірі 35918,48 грн. є погашенням узгоджених податкових зобов'язань саме за І півріччя 2005 року.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду зі справи. В обґрунтування касаційних вимог ДПІ посилається на порушення апеляційним судом приписів пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими визначено черговість погашення податкових зобов'язань платників.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведеної ДПІ перевірки з питання своєчасності сплати позивачем збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, оформленої актом від 29.01.2007 № 214/63/15-310-1/32276912, було виявлено факт порушення позивачем граничних строків внесення цього платежу у 2005 році, що стало підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 15.02.2007:
№ 0002881510/0 про застосування до ДП «Орджонікідзевугілля»штрафу у сумі 234 130,43 грн.;
№ 0002291510/0, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 17959,22 грн.;
№ 0002301510/0 про нарахування позивачеві 7 374,85 грн. штрафу
та № 0002311510/0 про визначення ДП «Орджонікідзевугілля»штрафу у сумі 26 582,55 грн.
Додатково апеляційним судом було з'ясовано, що фактично збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за ІІІ квартал 2005 року у сумі 53 165,07 грн. було сплачено позивачем у вересні та листопаді 2005 року, тобто своєчасно, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, в яких позивачем у графі «призначення платежу»було вказано періоди, за який погашається відповідне податкове зобов'язання, однак ці кошти було самовільно зараховано ДПІ в рахунок оплати податкового боргу позивача за минулі періоди.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності визначених Законом підстав для застосування до позивача штрафних санкцій в порядку підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 названого Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оцінюючи доводи ДПІ стосовно зарахування платежів, сплачених ДП «Орджонікідзевугілля»за відповідними платіжними дорученнями, на погашення податкового боргу, що виник за попередні звітні податкові періоди, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що позивач свій обов'язок щодо сплати поточних податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, виконав.
Так, згідно з пунктом третім частини першої, частини третьої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23.06.1999 № 105/309, базовий податковий (звітний) період для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, дорівнює календарному кварталу. Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.
Пунктом 6.5 названої Інструкції передбачено, що надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку. Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.
Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Отже, з урахуванням наведених законодавчих приписів апеляційним судом було вичерпно з'ясовано податкові періоди сплати названого збору позивачем, граничні строки сплати цього збору та терміни фактичного внесення коштів позивачем за платіжними дорученнями на оплату цих податкових зобов'язань.
Посилання ДПІ на пункт 7.7 статті 7 названого Закону, за змістом якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції. Адже наведена норма Закону поширюється передусім на платників податків, позаяк податкові зобов'язання згідно з вимогами пункту 1.2 статті 1 цього Закону погашає саме він. Причому наведений припис не передбачає право податкового органу спрямовувати кошти платника податків на свій розсуд, всупереч волі такого платника.
До того ж, наявність у платника податкового боргу не звільняє його від обов'язку сплати поточних податкових зобов'язань, а контролюючий орган при цьому має право вживати передбачені Законом заходи для стягнення податкового боргу.
З урахуванням викладеного підстав для скасування правильного по суті та обґрунтованого рішення Донецького апеляційного адміністративного суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
1. Касаційну скаргу Єнакіївської державної податкової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 у справі № 22а-3168/07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна