ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
24 червня 2020 року м. Київ № 640/13486/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» (далі - заявник) з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу від 10.03.2020 №85 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4657, виданого Державному підприємству «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)»та пункту 4 Додатку №2 до цього наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено».
Одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію пункту 2 наказу від 10.03.2020 №85 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4657, виданого Державному підприємству «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» та пункту 4 Додатку №2 до цього наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» до набрання законної сили рішенням у даній справі.
Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може мати наслідком анулювання спеціального дозволу на користування надрами, що, у свою чергу, унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача в межах даної справи.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» згідно статуту утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.
Відповідно до статуту підприємства заявник здійснює такі види діяльності: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; виготовлення виробів із бетону для будівництва; різання, оброблення та оздоблення сланцю; виготовлення виробів із бетону для будівництва; різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю (основний).
На підставі договору про залучення засуджених до роботи №15 від 02.01.2020, укладеного між Державною установою «Казанківська виправна колонія (№93)» та ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)», засуджені залучались до вказаних робіт.
З метою здійснення господарської діяльності, для розробки Новоданилівського родовища гранітів (кар'єр №1 та №2) заявник отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування граніту) № 4567 від 28.12.2007 (дійсне до 11.08.2035) та 05.08.2016 - акт про надання гірничого відводу №3124 (дійсне до 11.08.2035).
Відповідачем надіслано заявнику листа від 25.03.2020 за № 4992/01/07-20, яким повідомлено про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами відповідно до наказу від 10.03.2020 №85 у зв'язку з неусуненням порушень, виявлених під час проведення перевірки Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Держгеонадр. Одночасно надрокористувачу надано 30 календарних днів для усунення порушень, інформацію про усунення яких необхідно надати до Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу, а у разі ненадання інформації у визначений термін буде розглянуто питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами у встановленому законодавством порядку.
Згідно долучених до заяви документів вбачається, що в період з 09.10.2019 по 23.10.2019 на підставі наказу відповідача від 15.08.2019 № 278 проведено перевірку заявника щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за результатами якої складено акт від 23.10.2019 №53/4657-М.
На підставі вказаного акту відповідачем винесено припис від 23.10.2019 №331-14/01, яким зобов'язано надрокористувача у строк до 25.11.2019 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення вказаних у акті порушень.
Як зазначив заявник та підтверджується наданими до позову і заяви документами, ним вживались заходи щодо виконання вимог припису, зокрема з метою усунення порушення підпункту 6 пункту 17 ПКМУ №615 (п.3 припису) надіслано відповідачу лист від 22.11.2019 №93/6-317 разом з копією програми робіт до угоди від 12.04.2016 №4657; з метою усунення порушення пункту 1 частини першої статті 25 КУ №132/94, пункту 10 ПКМУ №615 (п.4 припису) надіслано відповідачу лист від 21.11.2019 №93/6-315 разом зі звітом за 2018 рік про виконання робіт.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою усунення порушень, зафіксованих у п.2 припису заявником укладено договір №36Г від 22.11.2019 з товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Консалт», за умовами якого останній зобов'язаний надати Державному підприємству «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» послуги з виготовлення документації в екологічній сфері, а саме розробити Звіт з оцінки впливу на довкілля та отримати відповідний висновок. Умовами цього договору передбачено, що Виконавець зобов'язується надати екологічні послуги протягом 120 робочих днів.
Також листом від 26.11.2019 заявником надсилались документи, які свідчать про стан виконання припису від 23.10.2019.
З огляду на викладене, вбачається, що заявник демонстрував свою готовність до виконання вимог припису та вживав заходів щодо усунення порушень у встановлений у приписі строк.
Крім того, судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 10.03.2020 №85 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» став протокол №1-РГ/2019 від 22.11.2019.
Як вбачається з додатку 2 до наказу від 10.03.2020 №85 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» у пункті 4 вказано про зупинення дії спеціального дозволу Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» № 4567 від 28.12.2007, підставою зупинення зазначено: підпункти 1, 3 пункту 21 постанови КМУ від 30.05.2011 № 615; протокол №1-РГ/2019 від 22.11.2019.
Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 21 постанови КМУ від 30.05.2011 № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінекоенерго, Держпраці, МОЗ, Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування, ДПС у разі:
1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;
3) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища).
Підставою для зупинення дії спеціального дозволу став протокол №1-РГ/2019 від 22.11.2019, який складений до закінчення строку на усунення порушень, вказаних у приписі від 23.10.2019 (строк усунення до 25.11.2019).
Звідси вбачається, що посилання відповідача стосовно неусунення порушень чи невиконання вимог припису є передчасними.
Більш того, відповідач фактично обмежив позивачу строк для усунення порушень та прийняв оскаржуване рішення без перевірки поданих ним документів на відповідність та повноту виконання порушень.
Виходячи з викладеного, зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами є передчасним та може призвести до зупинення виробничо-господарської діяльності підприємства, оскільки у відповідності до пункту 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 № 615 після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
Відповідно до статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України основним завданням кримінально-виконавчого законодавства є виправлення та ресоціалізація засуджених.
Згідно статі 6 Кримінально-виконавчого кодексу України основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду (ст.7 КВК України).
Відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства.
За таких обставин, суд погоджується із доводами заявника, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову є очевидною загрозою того, що будуть здійснюватися подальші дії, що матимуть наслідком прийняття рішення про припинення дії, анулювання спеціального дозволу, що у свою чергу унеможливить здійснення господарської діяльності підприємства.
Водночас, оскільки основним видом діяльності заявника є передбачене спеціальним дозволом добування корисних копалин, анулювання спеціального дозволу призведе до зупинення виробничо-господарської діяльності підприємства, внаслідок чого виникне необхідність у звільненні працівників, які працюють на підприємстві, утворення заборгованості із виплати заробітної плати та обов'язкових платежів, зростання податкового боргу, а також невиконання умов чинного законодавства щодо працевлаштування засуджених.
Отже, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до повного зупинення господарської діяльності підприємства, а для відновлення такої господарської діяльності доведеться докласти значних зусиль та витрат.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та про наявність підстав для її задоволення, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
При цьому, суд зауважує, що визначений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України від 10.03.2020 №85 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4657, виданого Державному підприємству «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» та пункту 4 Додатку №2 до цього наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» до набрання законної сили рішенням по справі.
Ухвала набирає чинності з 24.06.2020 і підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 КАС України.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання до « 24» червня 2023 року.
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:
Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№93)» (56022, Миколаївська область, Казанківський район, с. Новоданилівка, код ЄДРПОУ 08680543);
Боржником:
Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.
Суддя В.П. Шулежко