Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 червня 2020 р. №2а-12978/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д.,
при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,
за участю:
представника заявника - Косінова Н.І.,
представника позивача - Петрова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №2а-12978/10/2070 за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості до Державного підприємства "Завод ім. В. О. Малишева" про стягнення суми, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Завод ім. В.О.Малишева" з заявою, в якій просить суд:
визнати виконавчий лист по адміністративній справі №2а-12978/10/2070 від 24.11.2010 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування податної заявником заяви вказано, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 по справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Завод імені В.О. Малишева». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2013 по справі №5023/10655/11 не розглянуто вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості до боржника в сумі 20874,45 грн. Вирішено вважати погашеними вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості до боржника в сумі 20874,45 грн. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 по справі №5023/10655/11 апеляційну скаргу залишено без задоволення Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості в сумі 20 874,45 грн. Оскільки встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, обставини не підлягають доказуванню виконавчий лист по адміністративній справі №2а-12978/10/2070 від 24.11.2010 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Представник заявника у судовому засіданні заяву просив задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні вказав, що відсутні підстави для визнання виконавчого листа по адміністративній справі №2а-12978/10/2070 від 24.11.2010 таким, що не підлягає виконанню, відтак просив суд заяву залишити без задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані заяви, заперечення, пояснення прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева", в якому просить стягнути з відповідача суму, виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в розмірі 20874,45 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" про стягнення суми - задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" (м. Харків, вул. Плеханівська, 126) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості (61068, м. Харків, вул. Броненосця "Потьомкін", 1 а, р/р НОМЕР_1 , в УДК у Харківській області, МФО 851011, код за ЄДРПОУ 22683407) допомогу по безробіттю в сумі 20874.45 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні сорок п'ять копійок).
В апеляційному порядку рішення суду не оскаржувалось.
На виконання рішення, судом видано виконавчий лист.
Державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №31987125 від 15.02.2012 про примусове виконання вищезазначеного рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 заяву Харківської районної філії Харківського обласного центру зайнятості про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено.
Здійснено заміну сторони виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-12978/10/2070, виданого 03.03.2011 року Харківським окружним адміністративним судом з Харківського районного центру зайнятості на його правонаступника - Харківський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 39 Закону України від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Посилання заявника на ч. 4 ст.78 КАС України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, є безпідставним.
У даному випадку заява стосується процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення у адміністративній справі, а не питань, які пов'язані з розглядом справи. Розгляд справи №2а-12978/10/2070 закінчився прийняттям постанови Харківського окружного суду від 24.11.2010, яка набрала законної сили 04.02.2011, а ухвала господарського суду від 18.11.2013 по справі №5023/10655/11 прийнята вже після розгляду зазначеної адміністративній справи.
Статтею 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.ст. 14, 370 КАС України передбачено обов'язковість судових рішень. За змістом вказаних вимог передбачено, що всі судові рішення, які набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виходячи з цього, виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового розгляду. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. рішення Суду у складі Великої палати «Scordino v.Italy»). Таким чином, виконавче провадження не може бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження потрібно розглядати як цілісний процес (див. рішення Суду у справі «Крутько проти України № 2» від 27.11.2008 року).
За таких умов рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим та повинно бути виконано з метою забезпечення ефективного та реального захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Також у своїх рішеннях Конституційний суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 23.06.2013 року №5-рп/2013).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Прийнята Господарським судом Харківської області ухвала від 18.11.2013 по справі №5023/10655/11 стосується прав та обов'язків учасників провадження у справі про банкрутство, а не учасників виконавчого провадження, зокрема у даній адміністративній справі.
Визнання вказаною ухвалою Господарського суду погашеними вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у особі Харківського районного центру зайнятості до заявника (боржника) у сумі 20874,45 грн., на підставі діючої на той час ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлює підстав для визнання виконавчого листа по адміністративній справі № 2а- 12978/10/2070 таким, що не підлягає виконанню.
Норми, діючого у той же час Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 не передбачали повернення виконавчого документу чи припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Вищевказаний висновок відповідає висновку Верховного суду України, який викладений у мотивувальної частині Постанови ВСУ від 31.10.2006 по справі №12/333пн (06/370) відповідно до якого ст. ст. 34, 37,4 0, 40-1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 не передбачено повернення виконавчого документу чи припинення виконання рішення суду з підстав, вказаних у ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
При цьому ВСУ звертає увагу на те, що у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника виконавче провадження з виконання рішення суду підлягає обов'язковому зупиненню на підставі п. 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Як встановлено судом, на даний час виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 16.01.2011 №2а-12978/10/2070 зупинено постановою про зупинення виконавчого провадження від 25.08.2014, яка прийнята відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (на підставі Ухвали Господарського суду Харківської області №5023/10655/11 від 27.12.2011 про порушення справи про банкрутство боржника до розгляду справи по суті.
Діючий Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм щодо визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.
У ч.4 ст. 45 цього Кодексу встановлено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частішою першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Відносно посилання заявника на рішення Харківського міського центру зайнятості №2 від 29.11.2012 року про списання заборгованості боржника до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, акту звірки від 09.11.2012 між боржником та Харківським міським центром зайнятості.
Відповідно до вказаного рішення Харківським міським центром зайнятості, який є самостійною юридичною особою та ні є стороною виконавчого провадження, списано саме недоїмку зі сплати страхових внесків, а не суми допомоги по безробіттю.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. 241, 248, 294, 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Заяву Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №2а-12978/10/2070 за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського районного центру зайнятості до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" про стягнення суми - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено чим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у строк, визначений ч.1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 26 червня 2020 року.
Суддя М.Д.Кухар