Провадження № 1-кс/760/4370/20
Справа № 760/12331/20
22 червня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ліквідатора/керуючого реалізацією майна ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого ОСОБА_6 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12014100090004072 від 16.05.2014, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ліквідатора/керуючого реалізацією майна ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого ОСОБА_6 , в якому просить скасувати арешт накладений на рухоме майно фізичної особи ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12014100090004072, а саме транспортний засіб «IVECO 35S13», д.н.з. НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , та транспортний засіб «Mercedes-Benz S600», д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 .
В обґрунтування своїх вимог, заявник вказує, що підставою подання клопотання про скасування арешту майна до Солом'янського районного суду м. Києва є те, що кримінальне провадження №12014100090004072, яке внесено в ЄРДР 16.04.2014, реєстраційний номер кримінальної справи 09-19555, порушеної 12 липня 2010 року слідчим Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, на підстав п.2 ч.1 ст. 284 КПК України закрито слідчим ОСОБА_7 07.11.2014р.
Також, вказує, що в рамках даного кримінального провадження було накладено арешт на майно ФОП ОСОБА_5 , а саме: транспортний засіб «IVECO 35S13», д.н.з. НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , та транспортний засіб «Mercedes-Benz S600», д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 .
Разом з тим, зазначає, що 30 липня 2019 року заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 9 молодшим радником юстиції ОСОБА_8 винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12014100090004072 від 07.11.2014.
Крім того, в обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що постановою господарського суду Харківської області від 12.07.2010 у справі № Б-50/123-10 ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2012 у справі № Б-50/123-10 ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6 , який має право звертатися з відповідним клопотанням.
Зазначає, що накладення арешту на майно, яке належить ФОП ОСОБА_5 , позбавляє можливості арбітражного керуючого завершити процедуру банкрутства та перешкоджає діяльності ліквідатора, адже відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 12.07.2010 у справі № Б-50/123-10 ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом та відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (що діяв на той час) скасовано всі арешти, накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. На цей час ця норма передбачена абз. 8 ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник вважає, що арешт на майно ОСОБА_5 накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а тому підлягає скасуванню.
У судовому засіданні адвокат клопотання підтримав із зазначених у ньому підстав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту та просив відмовити в задоволенні останнього, як необґрунтоване.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що Солом'янським управлінням поліції Головного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100090004072, внесене до ЄРДР 16.05.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Також, встановлено, що 21.10.2010 слідчим винесена постанова про заборону відчуження певного майна та постановою начальника відділення СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 продовжено дію заборони відчуження речових доказів у кримінальному провадженні.
При цьому, встановлено, що 07.11.2014 начальником відділення СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12014100090004072 від 16.05.2014 року винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яка 30.07.2019 року скасована заступником керівника Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_8 .
Таким чином, судом встановлено, що на день розгляду клопотання органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування та проводяться необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні №12014100090004072 від 16.05.2014, а тому в подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.
Разом з тим, заявником необґрунтовано клопотання, що на даний час у накладенні арешту майна відпала потреба, та не надано у підтвердження зазначеного переконливих доказів.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що викладені в клопотанні доводи не встановлюють наявність всіх умов, які мають бути підставою для скасування накладеного арешту майна відповідно до вимог ст.174 КПК України, тому слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 174, 309, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ліквідатора/керуючого реалізацією майна ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого ОСОБА_6 про скасування арешту майна, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1