Справа № 459/1193/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/479/20 Доповідач: ОСОБА_2
23 червня 2020 року м. Львів.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 квітня 2020 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_7
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 16 квітня 2020 року клопотання прокурора - задоволено, у клопотанні обвинуваченого - відмовлено. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 14.06.2020 року включно. Визначено обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84080 грн.
На ухвалу суду захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та постановити нову, якою обрати йому більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
В обґрунтування вимог передбачених в апеляційній скарзі покликається на те, що вищенаведена ухвала є необґрунтованою та незаконною. Також, суд, на його думку, не вирішив клопотання захисту про заміну запобіжного заходу на домашній арешт, не врахував особи обвинуваченого. Вважає обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою занадто суворим, а визначений судом розмір застави - занадто великий і непосильний для його підзахисного, просить зменшити його до 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти апеляційного скарги, перевіривши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, не працює, неодноразово судимий, перебуваючи на волі може ухилятися від суду, вчиняти нові правопорушення, перешкоджати встановленню істини у справі, крім того в провадженні Сокальського районного суду є інші кримінальні провадження відносно нього.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.
Постановляючи ухвалу про продовження запобіжного заходу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, продовження існування, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України ризиків, а відтак і про необхідність продовження застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , є тяжким, колегія суддів вважає, що обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Судове рішення про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 , 331 КПК України.
Доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції прийшов до надуманого висновку, що жодний більш м'який запобіжний захід, окрім, як тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання вищенаведеним ризикам, колегія суддів визнає безпідставними й до уваги не бере.
При цьому суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі характеризуючи дані ОСОБА_6 , його стан здоров'я, наявність соціальних зв'язків, тощо. Суд першої інстанції вирішив клопотання захисту про заміну запобіжного заходу на домашній арешт, належно вмотивувавши своє рішення про неможливість такої заміни запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що суд вірно, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 та ст.182 КПК України, визначив розмір застави в сумі 84080 грн., що буде необхідним і достатнім для гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків в разі сплати такої застави.
На думку колегії суддів, апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення, а тому колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.
Ухвала суду про продовження застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 квітня 2020 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4