Дата документу 23.06.2020 Справа № 0810/4476/2012
Єдиний унікальний №0810/4476/2012 Головуючий у 1 інстанції: Ачкасов О.М.
Провадження № 22-ц/807/1486/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«23» червня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Кочеткової І.В.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюка Віталія Олександровича на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 11 лютого 2020 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року позов ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №6101573 від 08.02.2008 року у сумі 127974 доларів 11 центів США та 188072 грн. 44 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 84 218 доларів 33 центи США, заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 08.10.2008 року по 12.08.2012 року - 43755 доларів 78 центів США, пеня - 137026 грн. 08 коп., штраф за порушення обов'язку дострокового повернення кредиту, передбаченого п.4.3.5 Кредитного договору - 6778 грн. 06 коп., штраф за невиконання умов страхування - 44268 грн. 30 коп.
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування вимог зазначив, що 08.02.2008 року між ним та ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», було укладено кредитний договір та договір іпотеки.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15.04.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08.08.2013 року, стягнуто з нього на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 127974,11 доларів США, 188072,44 грн. та судовий збір у розмірі 3219,00 грн. Банку було видано виконавчий лист.
На підставі договору іпотеки державним реєстратором виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області було прийнято рішення про передачу нерухомого майна, переданого в іпотеку, у власність банку, про що було прийнято відповідне рішення №42025119 від 12.07.2018 і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором здійснено запис про право власності за №27009704.
Вважав, що банк скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та не має претензій до нього.
На підставі зазначеного просив визнати виконавчий лист, виданий Запорізьким районним судом Запорізької області 30 вересня 2013 року у справі №0810/4476/2012 про стягнення з нього на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №6101573 від 08.02.2008 року у сумі 127 974,11 долари США та 188 072,44 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом 84 218,33 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 08.10.2008 року по 12.08.2012 року - 43 755,78 доларів США, пеня 137 02,08 грн., штраф за порушення обов'язку дострокового повернення кредиту, передбаченого п.4.3.5 кредитного договору - 6778,06 грн., штраф за невиконання умов страхування -44 268,30 грн., судовий збір у розмірі 3219,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 11 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано виконавчий лист, виданий Запорізьким районним судом Запорізької області по справі №0810/4476/2012 за позовом ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 127974,11 доларів США, 188072,44 грн. та судового збору у розмірі 3219,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, старший державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюк В.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на перебування на виконанні виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, неможливість позасудового врегулювання спору, просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинного ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитним договором погашена за рахунок предмету іпотеки, стягувач не має претензій до боржника.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так и частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так и часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин:
- помилковість видачі виконавчого листа;
- боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився;
- обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №6101573 від 08.02.2008 року у сумі 127974 доларів 11 центів США та 188072 грн. 44 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 84 218 доларів 33 центи США, заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 08.10.2008 року по 12.08.2012 року - 43755 доларів 78 центів США, пеня - 137026 грн. 08 коп., штраф за порушення обов'язку дострокового повернення кредиту, передбаченого п.4.3.5 Кредитного договору - 6778 грн. 06 коп., штраф за невиконання умов страхування - 44268 грн. 30 коп. (т. 1 а.с.87-89).
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08 серпня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року залишено без змін (т. 1 а.с.138-139).
30 вересня 2013 року Запорізьким районним судом Запорізької області видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року (т. 2 а.с.21).
Відповідно до умов договору іпотеки №6101606, укладеного 08 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», ОСОБА_1 передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 8-13).
13 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Касас Коньон О.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45009723 з примусового виконання виконавчого листа 0810/4476/2012, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області 30 вересня 2013 року (т. 2 а.с. 78).
Постановою головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Берестецької Т.Е. від 25 жовтня 2017 року виконавчий документ був переданий Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (т. 2 а.с.82-83).
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Фесенко Ю.В. від 26 жовтня 2017 року виконавчий лист №0810/4476/2012 прийнято до виконання (т. 2 а.с.84-85).
22 листопада 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюком В.О. було описано та арештовано нерухоме майно, яке належить боржнику, а саме квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1 , що перебувають в іпотеці у стягувача ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (т. 2 а.с. 86-91).
26 лютого 2017 року зазначене нерухоме майно було передано на реалізацію до ДП «Сетам» заявками на реалізацію арештованого майна №3148-1 -03.4 та 3146-1 -03.4 (т. 2 а.с. 92, 93).
29 березня 2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюком В.О. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 28 березня 2018 року № 317/2386/13-ц про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 317/1403/14-ц від 02 вересня 2014 року та зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 0810/4476/2012 від 30 вересня 2014 року (т. 2 а.с. 94-95).
19 липня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюком В.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме згідно заяви стягувача від 18 липня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу (т. 2 а.с.96, 97).
Також 19 липня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюком В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56812589 з виконання постанови № 43484002 від 05 червня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Держави в особі відділу виконавчий збір у сумі 12797,41 доларів США та 19129,14 грн. (т. 2 а.с.99-101).
19 липня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюком В.О. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 56814925 (т. 2 а.с.102-103).
19 липня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюком В.О. винесено постанову про арешт майна боржника по зведеному виконавчому провадженню №56731233 (т. 2 а.с.104-106).
19 липня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюком В.О. винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника по зведеному виконавчому провадженню № 56731233 (т. 2 а.с. 107-109).
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 10 липня 2018 року, запис №27009704, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (т. 2 а.с.20).
ОСОБА_1 посилався на те, що стягувач ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності, фактично заборгованість перед банком погашено за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
У пілотному рішенні у справі «Бурдов проти Росії» від 7 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .
У справі «Soering vs UK» Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.
За наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов'язок припинився, або його обов'язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.
Заявником було надано лише Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно з яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано 10 липня 2018 року за ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (т. 2 а.с.20).
Належних доказів тих обставин, що за рахунок предмета іпотеки було погашено заборгованість у розмірі 127 974,11 доларів США та 188072,44 грн. ОСОБА_1 суду не надано.
Довідка ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» №КНО-44.2.5/30 від 22 січня 2020 року не містить даних про погашення заборгованості ОСОБА_1 у визначеному рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2013 року розмірі.
Отже, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для закінчення виконавчого провадження, а не визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зазначений виконавчий лист неодноразово надходив на виконання державної виконавчої служби, за виконавчим листом здійснювались виконавчі дії.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Зіненко О.В. від 29.05.2014 року з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 19129, 14 грн.(т.2, а.с.99). Вказана постанова державного виконавця не оскаржена боржником та не скасована.
Колегія суддів звертає увагу на те, що із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 звернувся майже через півтора роки після прийняття постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюка В.О. від 19 липня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а суд першої інстанції помилково визнав виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, тому ухвала суду підлягає скасуванню у відповідності до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, а у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюка Віталія Олександровича задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 11 лютого 2020 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданий Запорізьким районним судом Запорізької області 30 вересня 2013 року у справі №0810/4476/2012, таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 26 червня 2020 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: О.М. Кримська
І.В. Кочеткова