22-ц/804/1608/20
266/6713/19
24 червня 2020 року м. Маріуполь
Єдиний унікальний номер 266/6713/19
Номер провадження 22-ц/804/1608/20
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М., Ткаченко Т.Б.,
секретар судового засідання Галстян Г.Г.
сторони :
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 березня 2020 року, у складі судді Федотової В.М., дата складення повного судового рішення 12 березня 2020 року,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що від шлюбу з ОСОБА_2 у них народився син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Приморського районного суду м. Маріуполя від 01 березня 2019 року з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 лютого 2019 року і до повноліття дитини. За вказаним судовим наказом Приморським ВДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області відкрито виконавче провадження. У заяві про видачу судового наказу заявниця ОСОБА_2 зазначила, що він іншим особам аліменти не сплачує, однак відповідачка знала, що у нього від попереднього шлюбу з ОСОБА_3 є також неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого, він сплачує аліменти щомісячно по 1700 грн., про що свідчить нотаріально завірена заява отримувача аліментів. Відповідно до розрахунку Приморського ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області він щомісячно повинен сплачувати на утримання свого сина 4278,50 грн, однак він не має змоги сплачувати аліменти у такому розміру, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 25123,45 грн. Він є приватним підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, орендує земельну ділянку, де розташоване СТО та сплачує за неї 1442,00 грн щомісячно, згідно з договором оренди; працює з напарником, має сезонний нестабільний заробіток. У 2018 році його дохід склав 58000,00 грн, тобто 4833,33 грн на місяць. Мешкає разом з батьками, які є пенсіонерами, а батько інвалідом ІІ групи. Пенсія батька складає 3199,12 грн, а матері - 2275,23 грн, щомісяця, тому він фінансово їм допомагає. З урахуванням його доходу, розмір аліментів у вигляді 1/4 частини від його заробітку, яка стягується з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ставить його у складне матеріальне становище. Просив зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини від його заробітку
(доходу) до 1/6 частини його заробітку (доходу), щомісяця та до повноліття дитини, з урахуванням щомісячної сплати аліментів на першу дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Зменшено розмір аліментів, стягнутих зі ОСОБА_1 за судовим наказом Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1\4 частки з усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно на 1/6 частку (з урахуванням щомісячної сплати аліментів на першу дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з усіх видів його доходу (заробітку), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно і до повноліття дитини, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Судовий наказ, виданий Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року (справа № 266/963/19) відкликано з Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Не погодившись з зазначеним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скарга вмотивована тим, що позивачем не надано доказів того, що він сплачує на іншу дитину, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1700 грн, оскільки відсутнє рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання його сина ОСОБА_8 ; сукупна пенсія батьків позивача перевищує прожитковий мінімум, та окрім позивача матеріальну допомогу батькам повинен надавати брат позивача - ОСОБА_9 ; суд безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про виклик свідків, а саме, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; рішення суду є неповним, незаконним та необґрунтованим, висновки суду ґрунтуються на припущеннях та не відповідають обставинам справи; судом не повно з'ясовано обставини справи, що мають значення для розгляду справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. Одночасно судом допущено порушення норм процесуального права, оскільки суд безпідставно відмовив у заяві щодо проведення судового засідання в порядку загального провадження, а вирішив спір в порядку спрощеного позовного провадження; прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; безпідставно відмовив у залучені третіх осіб, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить судове рішення про зменшення розміру аліментів на користь ОСОБА_2 залишити без змін, оскільки аліменти на утримання двох дітей не можуть перевищувати 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, а тому, рішення суду відповідає як обставинам справи і представленим доказам, так і нормам права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 адвоката Аліпи О.Л., заперечення проти скарги представника ОСОБА_1 адвоката Теміра І.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказане судове рішення в повній мірі зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до вимог ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Як вбачається зі справи, ОСОБА_1 11 листопада 2019 року подав до суду позовну заяву про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом від 01 березня 2019 року за заявою ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 05 грудня 2020 року розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні (а.с.34).
24 лютого 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , яка заперечувала проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження і просила розглянути справу в загальному позовному провадженні (а.с.65).
За заявою відповідача судове рішення, в порядку визначеному ст.277 ЦПК України, постановлено не було.
Стаття 19 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя (в редакції від 28 листопада 2019 року).
Відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України (в редакції від 15 січня 2020 року), в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, крім іншого, справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Посилання суду першої інстанції на те, що вимоги про зменшення розміру аліментів входять до узагальненої позиції - зміна способу стягнення аліментів, що дає підстави для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, колегія вважає непереконливими.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про зменшення розміру аліментів не входять до переліку справ у спорах, які можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, є обґрунтованими, а тому, рішення суду першої інстанції у зв'язку з розглядом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Дійшовши висновку про скасування рішення суду та розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 26 липня 2014 року до 01 вересня 2016 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з судовим наказом Приморського районного суду м.Маріуполя від 01 березня 2019 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26 лютого 2019 року і до повноліття дитини (а.с. 11).
Відповідно до розрахунку Приморського ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області позивач щомісячно повинен сплачувати на утримання свого сина ОСОБА_1 4278,50 грн., станом на 28 жовтня 2019 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 25123,45 грн. (а.с. 15).
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14 березня 2007 року Приморським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, батьком ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , записано ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_13 (а.с. 8).
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області від 07 листопада 2019 року ОСОБА_12 ствердила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 сплачує 1700 грн. на місяць на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов'язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров'я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст.9 Конституції України 1996 р., діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
Відповідно до ст. ст. 180-181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15 травня 2006 р. розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення здоров'я когось із них.
Відповідно до п. 17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Встановлено, що 01 березня 2019 року Приморський районний суд м.Маріуполя видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина в розмірі 1\4 частки заробітку (доходу) батька.
Оскільки це питання вирішувалося судом першої інстанції у відсутність платника аліментів, ОСОБА_1 не мав можливості заперечувати проти заявлених вимог.
За вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обгрунтовуючи свої вимоги про зменшення розміру аліментів позивач посилався на те, що його майновий стан значно змінився та погіршився у зв'язку з виданням судового наказу про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі 1\4 частки заробітку(доходу).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ НОМЕР_2 ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець з 14 травня 1999 року, вид діяльності технічне обслуговування та ремонт автомобілів (а.с. 18).
Згідно з договором оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2016 року, укладеним між Маріупольською міською радою та ФОП ОСОБА_1 , останній прийняв в оренду земельну ділянку, де буде знаходитися павільйон, строком на 10 років, з щомісячною орендною платою, за яку сплатив, згідно з квитанціями - 1442 грн у жовтні 2019 року (а.с.19-23).
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця дохід ОСОБА_1 у 2018 році склав 58000 грн, у 2019 році - 62000 грн (а.с. 24,57).
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої КСН «Бригантина» 01 листопада 2019 року, ОСОБА_1 , його мати ОСОБА_11 , батько ОСОБА_10 та брат ОСОБА_1 зареєстровані у АДРЕСА_1 . (а.с.25).
Згідно з довідкою серії ДОН-05 № 118122, виданою Міжрайонною спеціалізованою травматологічною МСЕК, ОСОБА_10 є інвалідом ІІ групи безстроково та згідно з довідкою Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 29 жовтня 2019 року, знаходиться на обліку і отримує пенсію по інвалідності (а.с.26-27).
Згідно з довідкою Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 29 жовтня 2019 року ОСОБА_11 знаходиться на обліку та отримує пенсію за віком, за жовтень 2019 року отримала 2275,23 грн (а.с.28).
Зі справи вбачається, що відповідно до нотаріально посвідченої заяви приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області від 07 листопада 2019 року ОСОБА_12 підтвердила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 сплачує 1700 грн на місяць на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
Дослідження та аналіз представлених позивачем доказів свідчить, що протягом часу з дня ухвалення судового рішення про визначення розміру аліментів матеріальний стан платника аліментів змінився в сторону зменшення, як у зв'язку зі зміною розміру заробітку так і необхідністю надання матеріальної допомоги другій дитині, що тягне додаткові витрати та відображається на матеріальному стану платника аліментів.
Крім того, обгрунтованими визнаються доводи ОСОБА_1 про те, що матеріальний стан його змінився, оскільки він надає матеріальну допомогу своїм батькам, які хоча і не проживають з ним разом, але безумовно потребують такої допомоги в силу вимог ст.202 СК України, та є непрацездатними.
Апеляційний суд вважає, що зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходів) позивача забезпечить пріоритетність прав обох дітей, в тому числі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та буде відповідати матеріальному становищу платника аліментів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про недоведеність позивачем своїх вимог, а саме, виплату коштів на користь ОСОБА_12 , надання матеріальної допомоги батькам є безпідставними та спростовуються представленими позивачем доказами.
Іншого відповідач ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надала.
Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Зважаючи на те, що ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не уповноважували адвоката Аліпу О.Л. представляти їх інтереси у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, доводи скарги відповідача про те, що названі особи є третіми особами, що суд першої інстанції прийняв рішення про права та обов'язки вказаних осіб і це є обов'язковою підставою для скасування рішення, є безпідставними, оскільки правовідносини виникли між колишнім подружжя щодо утримання спільної неповнолітньої дитини.
Відтак, колегія, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінивши представлені сторонами матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та з урахуванням норм матеріального і процесуального права дійшла висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1\4 частки його заробітку (доходу) до 1\6 частки заробітку (доходу) у зв*язку зі зміною матеріального стану платника аліментів.
Керуючись п.2 ч.1. ст.374, ст.376 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 березня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_3 ) за судовим наказом Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_4 ) на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1\4 частки з усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно на 1/6 частку з усіх видів його доходу(заробітку), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судовий наказ, виданий Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року (справа № 266/963/19) відкликати з Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Дата складення повного судового рішення 26 червня 2020 року.
Судді: Л.М. Кочегарова
О.М. Пономарьова
Т.Б.Ткаченко