ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/37215.12.09
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Видавництво «Київська правда»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»
до
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Київський вісник»
Державний комітет телебачення та радіомовлення України
про визнання договорів недійсними
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Вакуліна О.Л. -гол. правління
від відповідачів1) Лавська Т.М. -представник
2) Єременко М.Ю. -представник
від третьої особиЛучків М.І. - представник
Рішення прийнято 15.12.2009, оскільки в судовому засіданні 01.12.2009 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 15.12.2009.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Видавництво «Київська правда»корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія»про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2848 від 03.03.2006, Додаткового договору № 1 від 18.04.2007 про внесення змін до Договору оренди № 2848 від 03.03.2006, Договору про поступку угоди № 2848/2 від 07.07.2008 та Додаткового договору № 2848/03 від 23.12.2008 до Договору оренди № 2848 від 03.03.2008.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений 03.03.2006 між відповідачем -1 та відповідачем -2 договір оренди нерухомого майна та додаткові договори до нього не відповідають вимогам законодавства. Зокрема, відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації (корпоратизації), проте на момент укладання спірного договору оренди об'єкт оренди увійшов до статутного фонду позивача на підставі наказу Держкомінформу України № 257 від 26.11.2001 і згідно свідоцтва про право власності від 28.05.2009, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва, позивач є його власником.
Таким чином, відповідач-1 не маючи на те повноважень, розпорядився нерухомим майном, яке належить позивачу на праві приватної власності.
Відповідач -1 заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на акт перевірки контрольно -ревізійного відділу РВ ФДМУ по м. Києву, яким встановлено, що частину будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13 загальною площею 785,47 кв.м. було передано відповідачу -2 на баланс 03.01.1992. В подальшому між відповідачем - 1 та відповідачем -2 укладено договір оренди на підставі заяви відповідача-2. Крім того, відповідач-1 вказує на відсутність правовстановлюючих документів у позивача на будівлю за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13 у 2006 році.
Відповідач -2 заперечує проти задоволення позову з огляду на те, позивач надає неправдиві відомості щодо загального розміру площі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, яка була передана позивачу у 2001 році, оскільки відповідно до експертної оцінки площа переданого адміністративно -побутового корпусу за вказаною адресою складала 5757 кв.м, а рішенням суду у справі № 43/215 за позивачем було визнано право власності на приміщення адміністративно -побутового корпусу загальною площею 9233,40 кв.м. Вказане рішення скасовано Вищими господарським судом України, проте позивач, на підставі рішення провів у 2007 році державну реєстрацію в органах БТІ та в подальшому, використовуючи реєстраційне посвідчення Київського міського БТІ від 23.04.2007, отримав в Головному управлінні комунальної власності м. Києва свідоцтво на право приватної власності.
Третя особа надала письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких повністю підтримує позов, посилаючись на перетворення Державного підприємства «Видавництво «Київська правда»у відкрите акціонерне товариство в порядку, передбаченому Указом Президента України «Про корпоратизацію підприємств», та передачу позивачу у власність цілісного майнового комплексу, у тому числі адміністративно -побутового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, на підставі наказу Державного комітету інформаційної політики та радіомовлення України від 26.11.2001 № 257.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва
03.03.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву, як орендодавцем (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Київський вісник», як орендарем (відповідач-2) було укладено договір оренди № 2848 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого відповідач-1 передає, а відповідач-2 приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею службових приміщень на 6-мі та 7-му поверхах адміністративно -побутового корпусу в розмірі 702,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Маршала Гречка, 13, що знаходиться на балансі редакції газети «Київський вісник». Майно передається в оренду з метою розміщення адміністративно -виробничого персоналу газети «Київський вісник».
Цей договір укладено строком на 11 місяців - з 03.03.2006 по 03.02.2007 року.
На підставі акта прийому -передачі від 03.03.2006 відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 702,00 кв.м.
18.04.2007 між відповідачами укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди від 03.03.2006 № 2848, яким сторонами внесені зміни щодо розміру та порядку нарахування орендної плати.
07.07.2008 між Регіональним відділенням фонду державного майна по м. Києву (цедент) та Відкритим акціонерним товариством «Видавництво «Київська правда»Корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» (Цесіонарій) укладено договір № 2848/2 про поступку угоди, відповідно до умов якого цедент передає, а цесіонарій приймає на себе права та обов'язки першого і стає стороною договором оренди № 2848 від 03.03.2006 між цементом та ТОВ «Редакція газети «Київський вісник»(орендар).
За даним договором цесіонарій зобов'язується здійснювати (замість цедента) всі права і обов'язки цедента за вищезазначеною угодою.
У строк 5 днів цедент зобов'язаний передати цесіонарію всю документацію, з якої випливають права і обов'язки першого, за угодою, поступка якої є предметом даного договору.
Поступка договору оренди № 2848 від 03.03.2006 у відповідності до даного договору не тягне за собою жодних змін умов цієї угоди.
23.12.2008 між Регіональним відділенням фонду державного майна по м. Києву (первісний орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Київський вісник»(орендар), враховуючи, що договір про поступку угоди № 2848/2 від 07.07.2008, був укладений на підставі рішення Господарського суду м. Києва № 43/219 від 28.04.2007, яке було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2008 по справі 43/219, сторони уклали договір, яким: Договір про поступку угоди № 2848/2 від 07.07.2008 визнали таким, що втратив чинність; поновили взаємні права та обов'язки регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, як орендодавця, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Київський вісник», як орендаря.
Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Абзацом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що об'єктом оренди є майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації (корпоратизації).
Відповідно до статуту Відкритого акціонерного товариства «Видавництво «Київська правда»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»у новій редакції, останнє утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.1998 № 1870 «Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії «Українське видавничо -поліграфічне об'єднання»шляхом перетворення державного підприємства -видавництва «Київська правда»у відкрите акціонерне товариство в порядку передбаченому Указом Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», Закону України «Про господарські товариства».
Відповідно до наказу Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України № 257 від 26.11.2001 «Про перетворення Державного підприємства видавництва «Київська правда»у відкрите акціонерне товариство «Видавництво «Київська правда»та акту передачі нерухомого майна у власність Відкритому акціонерному товариству «Видавництво «Київська правда»від 26.11.2001, Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України було передано Відкритому акціонерному товариству «Видавництво «Київська правда»у власність нерухоме майно, а саме адміністративно -побутовий корпус, виробничий корпус, побутовий корпус, допоміжний корпус, гараж, прохідна вантажна, утеплена галерея, склад ПММ, пожежний резервуар, артезіанська свердловина, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2007 у справі № 43/219 визнано за Відкритим акціонерним товариством «Видавництво «Київська правда»право власності на нерухоме майно -нежитлові приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 12) підвалу в літері „А” загальною площею 417,2 кв. м., нежитлові приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 13) підвалу в літері „А” загальною площею 275,4 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 141 (група приміщень № 1) першого поверху в літері „А” загальною площею 2262,2 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 94 (групи приміщень № 2) другого поверху в літері „А” загальною площею 2611,1 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 15) антресолі в літері „А” загальною площею 69,1 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 28 (групи приміщень № 3) третього поверху в літері „А” загальною площею 388,2 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 27 (групи приміщень № 4) четвертого поверху в літері „А” загальною площею 389,7 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 29 (групи приміщень № 5) п'ятого поверху в літері „А” загальною площею 391,0 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 27 (групи приміщень № 6) шостого поверху в літері „А” загальною площею 387,4 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 31 (групи приміщень № 7) сьомого поверху в літері „А” загальною площею 388, 0 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 27 (групи приміщень № 8) восьмого поверху в літері „А” загальною площею 389,7 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 29 (групи приміщень № 9) дев'ятого поверху загальною площею 390,9 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 31 (групи приміщень № 10) десятого поверху в літері „А” загальною площею 388,2 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 9 (групи приміщень № 11) одинадцятого поверху в літері „А” загальною площею 430,7 кв.м., нежитлові приміщення №1 №2 (групи приміщень № 14) надбудови в літері „А” загальною площею 54,6 кв.м., нежитлові приміщення № 3,4 (групи приміщень № 2) підвалу в літері „Б” загальною площею 79,0 кв.м., нежитлові приміщення № 1,2 (групи приміщень № 2) першого поверху в літері „Б” загальною площею 181,1 кв.м., нежитлові приміщення № І та з № 1 по № 74 (групи приміщень № 1) першого поверху в літері „Б” загальною площею 4852,1 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 74 (групи приміщень № 3) другого поверху в літері „Б” загальною площею 4780,8 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 64 (групи приміщень 4) третього поверху в літері „Б” загальною площею 3602,8 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 50 (групи приміщень № 5) четвертого поверху в літері „Б” загальною площею 2476,3 кв.м., нежитлові приміщення з №1 по № 3 (групи приміщень № 6) надбудова в літері „Б” загальною площею 55,7 кв.м., нежитлові приміщення №1 (групи приміщень № 1) першого поверху в літері „В” загальною площею 219,9 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 2) першого поверху в літері „В” загальною площею 428,9 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 3) першого поверху в літері „В” загальною площею 92,8 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 4) першого поверху в літері „В” загальною площею 427,7 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 5) першого поверху в літері „В” загальною площею 21,2 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 6) першого поверху в літері „В” загальною площею 744,1 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 7) першого поверху в літері „В” загальною площею 55,9 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 8) першого поверху в літері „В” загальною площею 54,1 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 9) першого поверху в літері „В” загальною площею 112,6 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 10) першого поверху в літері „В” загальною площею 20,7 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 21(групи приміщень № 1) першого поверху в літері „Г” загальною площею 406,5 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 2) першого поверху в літері „Г” загальною площею 22,5 кв.м., нежитлові приміщення №1 №2 (групи приміщень № 1) першого поверху в літері „Д” загальною площею 32,8 кв.м., нежитлові приміщення № 1 (групи приміщень № 1) першого поверху в літері „Е” загальною площею 153,8 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 1) першого поверху в літері „Ж” загальною площею 44, 3 кв.м., нежитлове приміщення № 1 (групи приміщень № 1) в літері „З” загальною площею 8,8 кв.м., нежитлові приміщення з № 1 по № 3 (групи приміщень № 1) в літері „І” загальною площею 11, 4 кв.м. які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Маршала Гречко, 13 та зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна провести державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.
07.06.2007 Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2007 № 43/219 зареєструвало за Відкритим акціонерним товариством «Видавництво «Київська правда»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» право власності на нежилі будівлі літ. А, Б, В, Г, Д, Ж, З, та навіс літ. Е, розташовані в м. Києві по вул. Маршала Гречко, 13, про що видало реєстраційне посвідчення № 035585.
Постановою Вищого Господарського суду України від 11.12.2008 у справі № 43/219 рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2007 у справі № 43/219 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи № 43/219, їй було присвоєно номер № 43/219-4/216.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2009 у справі № 43/219-4/216 провадження було припинено на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою Відкритого акціонерного товариства «Видавництво «Київська правда»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» від позовних вимог та зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна привести реєстрацію права власності на нежилі будівлі літ. А, Б, В, Г, Д, Ж, З, та навіс літ. Е, розташовані в м. Києві по вул. Маршала Гречко, 13, в попередній стан на момент звернення Відкритого акціонерного товариства «Видавництво «Київська правда»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»до Господарського суду міста Києва - 23.04.2007.
Також, позивачем до матеріалів справи надано свідоцтво про право власності, видане 28.05.2009 Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким посвідчено, що адміністративно -побутовий комплекс площею 9233,40 кв.м., що розташований в м. Києві по вул. Маршала Гречко, 13 (літ. А), дійсно належить Відкритому акціонерному товариству «Видавництво «Київська правда»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» на праві приватної власності. Свідоцтво видано на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 28.05.2009 за № 369-В.
На вказаному свідоцтві про право власності стоїть реєстраційний напис про реєстрацію в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна за № 8457-П від 01.07.2009.
Розглядаючи спір по суті суд відзначає наступне.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними договорів.
В обґрунтування позову позивач вказує, що у відповідачів не було правових підстав укладати спірні договори, та відповідач-1 не міг бути орендодавцем, оскільки в силу ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, або яка уповноважена власником на укладення договору найму.
Отже, визнання права власності на майно, яке було передано в оренду за спірними договорами, не є предметом даного спору. Вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності на приміщення, що є предметом спірного договору оренди, в момент укладення відповідачами основного договору оренди № та додаткового договору до нього. Доказами можуть бути відповідні правовстановлюючі документи, які засвідчують факт належності позивачу на праві власності на майно, яке передавалося в оренду за спірним договорами.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до приписів пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Додатком № 1 до зазначеного Положення затверджений Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна: договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, посвідчені державними та приватними нотаріусами; свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та приватними нотаріусами; свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріусами; свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видані державними та приватними нотаріусами; свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними та приватними нотаріусами; свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді; свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України; договори відчуження нерухомого майна між юридичними особами, які не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню; рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна; акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель; витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу і місцевими органами виконавчої влади, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію; рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору; мирова угода, затверджена ухвалою суду; накази органів Фонду державного майна з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам та акт приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку; дублікати правовстановлювальних документів, видані державними та приватними нотаріусами, органами приватизації, державними архівами; свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами, на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.
Згідно приписів статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних і юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, і право власності на нерухоме майно.
У відповідності з ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Належних та допустимих доказів в підтвердження наявності майнових прав на адміністративно -побутовий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13 на момент укладання відповідачами спірних договорів (03.03.2006, 18.04.2007) позивачем не надано. Про відсутність у позивача відповідних правовстановлюючих документів свідчать і ті обставини, що позивач звертався до суду з позовом про визнання за ним права власності на вищевказану нерухомість, і державна реєстрація права власності позивача на це майно здійснювалася саме на підставі рішення суду.
Таким чином, доводи позивача щодо невідповідності змісту спірних договорів, а саме № 2848 від 03.03.2006 та від 18.04.2007, нормам чинного законодавства, є такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а позовні вимоги в цій частині такими, - що не підлягають задоволенню.
Що стосується договорів від 07.07.2008 № 2848/2 про поступку угоди та від 23.12.2008 № 2848/3 до договору оренди № 2848, то суд виходить з наступного.
Згідно з приписами Цивільного кодексу України:
- зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509);
- сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510);
- кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512);
- правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513).
Відповідач - 1 відступив право вимоги позивачу по договору оренди № 2848 у зв'язку прийняттям та набранням чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 43/219 та реєстрацією 07.06.2007 права власності на адміністративно -побутовий корпусу по вул. Маршала Гречка, 13 за позивачем.
Згідно з п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України). Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 515 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 10.7 Договору оренди № 2848 перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна.
Договір про поступку угоди укладено в тій же формі, що й договір оренди № 2848. Зобов'язання відповідача -1 не є нерозривно пов'язаними з особою відповідача-1. Договором № 2848 не передбачено обов'язкове погодження з відповідачем -2 заміну орендодавця. Крім того, в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують повідомлення відповідача-2 про заміну кредитора та докази сплати відповідачем -2 орендної плати на рахунок позивача.
Враховуючи вищевикладене, зміст договору № 2848/2 укладений 07.07.2008 між позивачем та відповідачем-1 є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору № 2848/2 не підлягають задоволенню.
Розглядаючи відповідність нормам чинного законодавства Додаткового договору від 23.12.2008 №2848/3, яким відповідачі, без участі позивача (нового кредитора), погодили вважати договір про поступку угоди таким, що втратив чинності та погодили поновити взаємні права та обов'язки відповідача -1 як орендодавця та відповідача-2, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачами не надано належних доказів в підтвердження визнання недійсним, розірвання в судовому або добровільному порядку договору про поступку угоди № 2848/2, а тому одностороння відмова відповідача - 1 від договору № 2848/2, в даному випадку, не допускається.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання недійсним Додаткового договору від 23.12.2008 №2848/3.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати Додатковий договір від 23.12.2008 №2848/3 до договору оренди № 2848 від 03.03.2006, укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Київський вісник», недійсним.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г, код 19030825 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства «Видавництво «Київська правда»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»(04136, м. Київ, вул. Маршала Гречко, 13, код 05905674) 21,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 78,75грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Київський вісник»(04136, м. Київ, вул. Маршала Гречко,13, код 23152250 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства «Видавництво «Київська правда»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»(04136, м. Київ, вул. Маршала Гречко, 13, код 05905674) 21,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 78,75грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Ю.М. Смирнова