Дата документу 26.06.2020
ЄУ № 942/500/20
Провадження №3/942/288/20
26 червня 2020 року смт. Новопсков
Луганської області
Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який працює головою Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснено його права відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Новопсковського районного суду Луганської області повторно надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 24.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 212-3 КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, голова Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області ОСОБА_1 , до повноважень якого входить забезпечення доступу до публічної інформації, не вжив заходів щодо своєчасного оприлюднення інформації, обов'язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації», а саме: на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних http://data.gov.ua наборів даних, чим порушив вимоги п. 5-1 ч.1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за його відсутності, що є порушенням п. 2.5 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 16.02.2015 №3/02-15, оскільки йому не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, не запропоновано дати письмове пояснення та зауваження щодо протоколу. Крім того, зазначив, що з моменту виявлення правопорушення сплинуло три місяці, та повідомив про те, що на даний час Білолуцька селищна рада Новопсковського району Луганської області зареєстрована на веб-порталі відкритих даних та працює над висвітленням всіх наборів даних у відповідних форматах. У зв'язку з некоректною роботою самого веб-порталу наразі неможливо опублікувати повний обсяг наборів даних.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши матеріали справи, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є триваючим.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що правопорушення виявлено працівником сектору моніторингу прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей Відділу регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 10.03.2020 під час проведення моніторингу Єдиного державного веб-порталу відкритих даних http://data.gov.ua. Про наведені обставини свідчить роздруківка з Єдиного державного веб-порталу відкритих даних http://data.gov.ua, на якій зазначена дата 10.03.2020; про вказане також зазначає головний спеціаліст сектору моніторингу прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей Відділу регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 .С ОСОБА_3 в протоколі про адміністративне правопорушення.
За встановлених обставин, стягнення за даним правопорушенням може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, тобто не пізніше 10.06.2020.
Таким чином, на момент розгляду справи судом строк накладення адміністративного стягнення сплинув.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП).
Таким чином, враховуючи, що на момент розгляду справи в суді сплинув строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим, у відповідності до вимог п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права.
Так, у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/1Є1) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень… Хоча Суд не вважає за належне вказувати на те, наскільки тривалим повинен бути строк давності, він вважає, що такий підхід, коли строк притягнення до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарних справах, які стосуються суддів, є невизначеним, становить серйозну загрозу принципові юридичної визначеності» (§§137, 139).
У справі «ВАТ «Нефтяна компанія Юкос» проти Росії» (OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia, рішення від 20.09.2011 р., заява № 14902/04) ЄСПЛ нагадав «принцип, що міститься, перш за все, у статті 7 Конвенції, але охоплюється також поняттям верховенства права і вимогою законності в статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції тільки закон може визначати злочин і передбачати за нього покарання. У той час як він, зокрема, забороняє поширення існуючих злочинів на дії, які раніше такими не були, він також встановлює принцип, що кримінальний закон не повинен тлумачитися розширено на шкоду обвинуваченому, наприклад, за аналогією. Звідси випливає, що злочини і відповідні покарання повинні бути ясно визначені законом. Дана вимога задовольняється, якщо особа може усвідомлювати за рахунок формулювання норми, при необхідності за допомогою правової консультації, за які дії та бездіяльність він може нести кримінальну відповідальність… Крім того, термін "закон" передбачає якісні вимоги, включаючи доступність і передбачуваність… Суд раніше визначав термін давності як передбачене законом право порушника не бути підданим переслідуванню або притягнутим до суду після закінчення певного строку після вчинення правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, та запобігання обмеженням прав обвинувачених, які можуть бути порушені, якщо суди повинні будуть прийняти рішення на підставі доказів, що можуть стати неповними з плином часу» (§567, 568). Зокрема, в цій справі ЄСПЛ прийшов до висновку, що рішення Конституційного Суду РФ, яке дозволило не застосувати норму закону щодо строку давності в цій справі, становило непередбачуване тлумачення норм закону, що суперечило принципу правової визначеності, а отже становило порушення норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте, на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення, таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.:OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia, §571).
Керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 212-3, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.
Суддя: В.В. Пронька