номер провадження справи 33/24/20
24.06.2020 Справа № 908/762/20
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” (69069, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 9)
про стягнення суми
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Власов Є.В. - довіреність № 22 від 01.01.2020
від відповідача: Літовченко Г.В.- довіреність № б/н від 04.12.2019
20.03.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 007-33/4480 від 16.03.2020) Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” про стягнення 2609850,06 грн. Основного боргу за спожиту активну електричну енергію за період: серпень-грудень 2018, 1109692,58 грн. пені, 131467,86 грн. інфляційних втрат, 102107,07 грн. 3% річних. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 275, 276 ГК України, умовами договору про постачання електричної енергії № 54 від 01.06.2010.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.03.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/762/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/762/20 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/24/20. Підготовче засідання призначено на 21.04.2020.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 24.06.2020 включно. Відкладено підготовче засідання на 26.05.2020.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2020 відкладено підготовче засідання на 24.06.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
23.06.2020 в господарський суд Запорізької області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.
Присутні в підготовчому засіданні 24.06.2020 представники сторін зазначили, що інші докази, окрім тих, які надані до матеріалів справи та клопотання у сторін відсутні та вказали, що вважають за можливе закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановленою, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно із ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, з огляду на те, що 24.06.2020 є останнім днем продовженого строку підготовчого провадження, враховуючи, що суд дослідив всі питання визначені у статті 182 ГПК України та пояснення представників сторін відносно того, що інші докази, окрім тих, які надані до матеріалів справи та клопотання у сторін відсутні, суд приходить до висновку за результатами підготовчого засідання прийняти ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 908/762/20 до судового розгляду по суті.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” з 12 березня до 22 травня 2020 на усій території України установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” продовжено на всій території України дію карантину з 22.05.2020 до 22.06.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” продовжено на всій території України дію карантину з 22.06.2020 до 31.07.2020.
Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 27 Конституції України обов'язком держави - є захист життя людини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк” вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства”).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії”, 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів”, 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини”, 1981 рік; “Бочан проти України”, 2007 рік).
Згідно ст.195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.
З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та і з практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.
Законом України № 54-ІХ від 30.03.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст. 436) розділ X “Прикінцеві положення” доповнено пунктом 4 такого змісту: “4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
На підставі викладеного, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на те, що встановлений тридцятиденний строк розгляду по суті справи №908/762/20 спливає у період дії карантину, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи поза межами строків, встановлених ч. 2 ст. 195 ГПК України, згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основних свобод та конституційних засад.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Явка сторін у судове засідання визнається обов'язковою, представники сторін викликаються у судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120,185, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, суд -
1. Закрити підготовче провадження у справі № 908/762/20.
2.Продовжити строк розгляду по суті справи № 908/762/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
3. Призначити справу до судового розгляду по суті на 03.08.2020 об 10 год. 00 хв.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4 (корпус 1).
4. Викликати у судове засідання представників сторін. Явку в судове засідання представників сторін визнати обов'язковою.
5. При направленні в судове засідання уповноважених представників, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.
6. Копію даної ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Попередити сторони про відповідальність передбачену ст. 135 ГПК України.
Відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Суддя М.В. Мірошниченко