вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
26.06.2020м. ДніпроСправа № 904/3380/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфарб", м. Дніпро
до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить зобов'язати Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" виконувати умови договору № 05-487/ДСР від 02.04.2019, а саме: поновити та забезпечити безперебійне розподілення електричної енергії на об'єкт нерухомого майна ТОВ "Поліфарб" за адресою: м. Кам'янське, проспект Аношкіна, 179/813.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є власником нежитлового приміщення складів літ. А-2, №813, №814, №813Р, №814Р, №815Р, розташованого у місті Кам'янське по проспекту Аношкіна в будинку № 179/813.
02.04.2019 між Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" (оператор системи) та ТОВ "Поліфарб" (споживач) укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 05-487/ДСР.
01 квітня 2020 без попереджень о 10 годині 30 хвилин відповідачем було припинено електропостачання позивачу, про що сповіщено листом за №37 від 02.04.2020. Електропостачання було поновлено 06 квітня 2020 року. 16 квітня 2020 року повторно було припинено постачання електричної енергії на нежитлове приміщення у місті Кам'янське по проспекту Аношкіна в будинку № 179/813 без попереджень з боку відповідача, про що відповідними особами ТОВ "Поліфарб" було складено акт про відключення. На даний час підключення приміщень до електромережі не відновлене.
Позивач вважає вказані дії відповідача, як оператора системи розподілу такими, що порушують договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 05-487/ДСР від 02.04.2019, Кодекс систем розподілу та Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" подана заява про забезпечення позову, якою просить:
зобов'язати Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" поновити та забезпечити безперебійне постачання електричної енергії ТОВ "Поліфарб" згідно договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 02.04.2019.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що, згідно укладеного між сторонами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №05-487/ДСР, оператор системи зобов'язаний надавати споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Згідно Кодексу систем розподілу (далі - КСР) послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим Кодексом. Випадки припинення розподілу електричної енергії встановлені в пункті 11.5.2. КСР.
Оператор системи не має права відмовити в розподілі (передачі) електричної енергії електропостачальникам та споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, у приєднанні до його мереж інших операторів системи, у тому числі оператора малої системи розподілу, або інших замовників послуги приєднання до електричних мереж за умови дотримання ними вимог законодавства України (п.1.2.3. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджені постановою НКРЕКП 14.03.2018 №312, далі - ПРРЕЕ).
За змістом пункту 7.1. ПРРЕЕ електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов'язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
Порядок припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється в порядку, визначеному п.7.5. ПРРЕЕ оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:
відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади); недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи); невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи; закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником "останньої надії" (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником); порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 (далі - Правила охорони електричних мереж);
Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади).
16 квітня 2020 року відбулося безпідставне припинення постачання електричної енергії на нежитлове приміщення у місті Кам'янське по проспекту Аношкіна, 179/813. В наведену дату позивачем у складі голови комісії - технічного директора Хмара Дмитра Анатольевича, членів комісії - заступника служби безпеки Луніна М.М., керівника складського господарства Савицького І.А. складено акт про відключення. За змістом цього акту 14.04.2020 приблизно о 13:00 сталося повне відключення приміщень належних ТОВ "Поліфарб" від електропостачання та проведено демонтаж частини силового обладнання питаючої трансформаторної підстанції ТА-66 представниками від фізичної особи ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що ним не було допущено жодного порушення ПРРЕЕ, КСР та договору №05-487/ДСР від 02.04.2019, як споживачем електроенергії, тобто були відсутні підстави для припинення постачання електричної енергії на нежитлове приміщення у м. Кам'янське по проспекту Аношкіна в будинку №179/813 без попередження з боку відповідача.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" про забезпечення позову, господарський суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Однак положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача. Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою (ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" звернулось до суду з немайновою позовною вимогою, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування запропонованого заходу забезпечення позову.
Разом з цим, відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Тобто, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Предметом позовної вимоги є зобов'язати Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" виконувати умови договору № 05-487/ДСР від 02.04.2019, а саме: поновити та забезпечити безперебійне розподілення електричної енергії на об'єкт нерухомого майна ТОВ "Поліфарб" за адресою: м. Кам'янське, проспект Аношкіна, 179/813.
В свою чергу, позивач просить забезпечити позов шляхом зобов'язання відповідача поновити та забезпечити безперебійне розподілення електричної енергії на об'єкт нерухомого майна ТОВ "Поліфарб" за адресою: м. Кам'янське, проспект Аношкіна, 179/813.
Проаналізувавши зміст зазначених у заяві позивача заходів забезпечення позову та їх обґрунтування, взявши до уваги предмет спору у даній справі, суд встановив, що вимога позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зобов'язання ДП "Регіональні електричні мережі" поновити та забезпечити безперебійне постачання електричної енергії ТОВ "Поліфарб" згідно договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 02.04.2019, є тотожною позовній вимозі зобов'язати Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" виконувати умови договору № 05-487/ДСР від 02.04.2019, оскільки таке зобов'язання пов'язане з невиконанням договірних зобов'язань, та зводиться до оцінки обставин справи, які мають бути досліджені під час розгляду справи по суті.
Отже, виходячи з предмета позову та вимог заяви відповідача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд, з урахуванням частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Судовий збір відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліфарб" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.06.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.
Суддя Н.М. Євстигнеєва