вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.06.2020м. ДніпроСправа № 904/2087/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про відшкодування збитків у розмірі 165 000 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування збитків у розмірі 165000 грн.
Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" № 7321 від 16.04.2020 залишено без руху. Ухвалено Товариству з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" в строк до 15.05.2020 включно усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2087/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" є користувачем залізничних вагонів №№ 64050800, 56576911, 60619103, 63993125 та 61055349 на підставі договору оренди № 012 від 06.02.2019, договору суборенди № 150А/14 від 20.11.2014, договору лізингу № 4299-FL від 04.02.2019, договору оренди № 3105-ЖД/8 від 31.05.2019, договору лізингу № 3-УМТ від 16.02.2017.
Для забезпечення організації курсування власних та орендованих вантажних вагонів на коліях загального користування та надання послуг, пов'язаних із цими перевезеннями між Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (надалі - замовник) та АТ "Укрзалізниця" (надалі - виконавець) було укладено договір про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування № ПР/М-15103/НЮі від 09.11.2015 (надалі - договір).
Згідно пункту 9.1. договору (в редакції додаткової угоди №4 від 26.11.2018), договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 включно.
Відповідно до п. 1.2 договору, сторони керуються цим договором, законами України, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, Соглашением о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС), Правилами експлуатації власних вантажних вагонів, іншими нормативними документами.
Згідно з п. 1.3. договору, дані про власні вантажні вагони повинні бути внесені до Автоматичного банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) з ознакою власника (при необхідності орендаря), а оператора - в базу даних "Вантажні вагони компаній-операторів" (База операторів).
Замовник зобов'язується: на виконання погоджених вантажовідправниками обсягів перевезень вантажів у вагонах замовника забезпечувати його подачу під навантаження в межах заявлених обсягів; використовувати власні вагони для перевезення вантажів відповідно до їх конструкції і спеціалізації (п.п. 2.1, 2.1.4, 2.1.8 договору).
Виконавець зобов'язується повідомити замовника про випадки несправності вагонів, що виникають під час руху для вирішення питання ремонту таких вагонів (при відсутності договору на гарантоване обслуговування власних вантажних вагонів із залізницею) (п.п. 2.2, 2.2.5 договору).
Замовник має право самостійно вирішувати питання щодо технічного обслуговування власних вагонів, які знаходяться на коліях загального користування (п.п. 3.1, 3.1.2 договору).
У серпні - жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення орендованих позивачем порожніх вантажних залізничних вагонів №№ 64050800, 56576911, 60619103, 63993125 та 61055349 за залізничними накладними №№ 40482341, 51766103, 42906933, 36214658, 35550839 відповідно.
Позивач зазначив, що прямуючи до пункту призначення, зі станції відправлення до станції призначення у період знаходження вагонів у віданні відповідача, спірні вагони було пошкоджено та відчеплено із зазначенням причини відчеплення - відсутність авторежиму, про що були складені відповідно акти про пошкодження вагонів форми ГУ-23, повідомлення ВУ-36М та повідомлення про ремонт форми ВУ-23М.
У відповідності до повідомлення форми ВУ-36М вагони було прийнято структурним підрозділом експлуатаційного вагонного депо регіональної філії АТ "Українська залізниця" для проведення ремонту та технічного огляду.
Роботи з ремонту вагонів на замовлення позивача проводились ТОВ "Ремвагонторг", відповідно до умов договору про надання послуг з організації ремонту залізничних вагонів № 49у від 27.06.2019.
Згідно повідомлень проведення ремонтних робіт на структурному підрозділі експлуатаційного вагонного депо регіональної філії АТ "Українська залізниця" ремонт вантажних вагонів було завершено, та по факту виконання поточного ремонту вагонів було складено акти наданих послуг № 07 від 28.11.2019 та № 09 від 18.12.2019.
ТОВ "Ремвагонторг" виставило позивачу рахунки № 57 від 28.11.2019 на суму 132 000 грн. (з ПДВ) (ремонт вагонів №№ 64050800, 56576911, 63993125 та 61055349) та № 59 від 18.12.2019 на суму 232 920 грн. (з ПДВ) (ремонт вагонів №№ 60619103, 53187076, 60415775, 62648944, 62788880, 63555106, 64050669).
Загальна вартість ремонту спірних вагонів, за розрахунком позивача, склала 165 000 грн. (з ПДВ).
Позивач зазначив, що оплатив поточний ремонт вагонів, що підтверджується платіжними дорученнями № 10879 від 13.12.2019, № 45689 від 10.02.2020, № 98143 від 11.02.2020.
Роботи з ремонту вагонів на замовлення позивача проводились ТОВ "Ремвагонторг", відповідно до умов договору про надання послуг з організації ремонту залізничних вагонів № 49у від 27.06.2019.
За таких обставин позивач вважає, що залізниця має відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" вартість ремонту пошкоджених вагонів у розмірі 165 000грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на такі обставини:
- відповідач стверджує, що згідно пп. Б) п. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензії та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має виключно одержувач вантажу. Позивач, на думку відповідача, не мав права звертатися до суду з даним позовом;
- відповідач стверджує, що посилання позивача на позицію суду, викладену, у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 № 904/4195/16 та від 17.01.2017 № 904/3013/16, є безпідставними, оскільки обставини цих справ не є аналогічними, предмет спору інший, а саме: стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, що перевозиться у вагоні через затримку вагонів на станції, а не стягнення збитків за незабезпечення схоронності приватних порожніх вагонів, як у цій справі. У зазначених позивачем справах при визначенні поняття "вантаж на своїх осях" Вищий господарський суд України посилається на Правила реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 856 від 28.09.2004, які на час розгляду даної справи втратили чинність;
- позивачем, за твердженням відповідача, не доведено належними та допустимими доказами всіх елементів складу правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків з відповідача, зокрема. У складі наданих позивачем доказів відсутнє належне підтвердження понесення збитків, а також їх розмір;
- позивач посилається на договір № 49у про надання послуг з організації ремонту залізничних вагонів від 27.06.2019, укладений між ТОВ "Металургтранс" (Замовник) та ТОВ "Ремвагонторг" (Виконавець), згідно п.1.1. якого виконавець надає Замовнику комплексну послугу з організації ремонту залізничних вагонів Замовника розобладнаних запасними частинами/ деталями/ вузлами, внаслідок розкрадання та вчинення протиправних дій третіми особами. Враховуючи, що фактично Договір від 27.06.2019 передбачав надання з боку ТОВ "Ремвагонторг" лише послуг з організації ремонту залізничних вагонів ТОВ "Металургтранс", а у складі позовної заяви відсутні договори, укладені ТОВ "Ремвагонторг" з вагоноремонтними підприємствами, відповідач наполягає на тому, що залишається недоведеним, на якій підставі ТОВ "Ремвагонторг" було проведено саме ремонт вагонів №№ 64050800, 56576911, 60619103, 63993125 та 61055349. Позивачем не надано доказів закупівлі Виконавцем запасних частин, їх вартості, узгодження ціни з ТОВ "Металургтранс", відсутні підтверджуючі документи розрахунків (витрат) з вагоноремонтними підприємствами; відсутні докази понесення збитків;
Також відповідач заперечив проти покладення на Акціонерне товариство "Українська залізниця" витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 16 500 грн. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на незначну складність справи, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи. Затрати часу адвоката для проведення досудової роботи, на думку відповідача, є завищеними.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача відшкодування збитків у розмірі 165 000 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити: 1) наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; 2) наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; 3) наявність збитків у потерпілої особи; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" є користувачем залізничних вагонів №№ 64050800, 56576911, 60619103, 63993125 та 61055349 на підставі договору оренди № 012 від 06.02.2019, договору суборенди № 150А/14 від 20.11.2014, договору лізингу № 4299-FL від 04.02.2019, договору оренди № 3105-ЖД/8 від 31.05.2019, договору лізингу № 3-УМТ від 16.02.2017.
Для забезпечення організації курсування власних та орендованих вантажних вагонів на коліях загального користування та надання послуг, пов'язаних із цими перевезеннями між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (надалі - замовник) та АТ "Укрзалізниця" (надалі - виконавець) було укладено договір про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування № ПР/М-15103/НЮі від 09.11.2015 (надалі - договір).
Згідно пункту 9.1. договору (в редакції додаткової угоди №4 від 26.11.2018), договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 включно.
Відповідно до п. 1.2 договору, сторони керуються цим договором, законами України, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, Соглашением о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС), Правилами експлуатації власних вантажних вагонів, іншими нормативними документами.
Згідно з п. 1.3. договору, дані про власні вантажні вагони повинні бути внесені до Автоматичного банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) з ознакою власника (при необхідності орендаря), а оператора - в базу даних "Вантажні вагони компаній-операторів" (База операторів).
Замовник зобов'язується: на виконання погоджених вантажовідправниками обсягів перевезень вантажів у вагонах замовника забезпечувати його подачу під навантаження в межах заявлених обсягів; використовувати власні вагони для перевезення вантажів відповідно до їх конструкції і спеціалізації (п.п. 2.1, 2.1.4, 2.1.8 договору).
Виконавець зобов'язується повідомити замовника про випадки несправності вагонів, що виникають під час руху для вирішення питання ремонту таких вагонів (при відсутності договору на гарантоване обслуговування власних вантажних вагонів із залізницею) (п.п. 2.2, 2.2.5 договору).
Замовник має право самостійно вирішувати питання щодо технічного обслуговування власних вагонів, які знаходяться на коліях загального користування (п.п. 3.1, 3.1.2 договору).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно з ст. 5 Статуту, нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
Відповідно до п. 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613, перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Згідно з ст. 8 Статуту, перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.
У серпні - жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення орендованих позивачем порожніх вантажних залізничних вагонів №№ 64050800, 56576911, 60619103, 63993125 та 61055349 за залізничними накладними №№ 40482341, 51766103, 42906933, 36214658, 35550839 відповідно.
За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.
Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
За таких обставин, прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані на станції відправлення.
Прямуючи до пункту призначення, зі станції відправлення до станції призначення у період знаходження вагонів на відповідальності відповідача, спірні вагони було пошкоджено та відчеплено із зазначенням причини відчеплення - відсутність авторежиму, про що були складені відповідно акти про пошкодження вагонів форми ГУ-23, повідомлення ВУ-36М та повідомлення про ремонт форми ВУ-23М.
Відповідно до п. 4.6 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, обов'язок охорони вагонів і вантажів на під'їзній колії покладається на підприємство. Якщо під'їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під'їзної колії організовує залізниця.
Згідно з п.п. 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.
Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п.14 цих Правил.
У відповідності до повідомлення форми ВУ-36М вагони було прийнято структурним підрозділом експлуатаційного вагонного депо регіональної філії АТ "Українська залізниця" для проведення ремонту та технічного огляду.
Роботи з ремонту вагонів на замовлення позивача проводились ТОВ "Ремвагонторг", відповідно до умов договору про надання послуг з організації ремонту залізничних вагонів № 49у від 27.06.2019.
Згідно повідомлень проведення ремонтних робіт на структурному підрозділі експлуатаційного вагонного депо регіональної філії АТ "Українська залізниця" ремонт вантажних вагонів було завершено, та по факту виконання поточного ремонту вагонів було складено акти наданих послуг № 07 від 28.11.2019 та № 09 від 18.12.2019.
ТОВ "Ремвагонторг" виставило позивачу рахунки № 57 від 28.11.2019 на суму 132 000 грн. (з ПДВ) (ремонт вагонів №№ 64050800, 56576911, 63993125 та 61055349) та № 59 від 18.12.2019 на суму 232 920 грн. (з ПДВ) (ремонт вагонів №№ 60619103, 53187076, 60415775, 62648944, 62788880, 63555106, 64050669).
Загальна вартість ремонту спірних вагонів склала 165 000 грн. (з ПДВ).
Позивач оплатив поточний ремонт вагонів, що підтверджується платіжними дорученнями № 10879 від 13.12.2019, № 45689 від 10.02.2020, № 98143 від 11.02.2020.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов.
А саме: 1) наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; 2) наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; 3) наявність збитків у потерпілої особи; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Як зазначено у п.11 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній. Така сама правова позиція викладені в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.10.2018 у справі № 904/8012/17.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
За приписами п.110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до п.114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.
Згідно з п.2 ст.126 Статуту, за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; загальний акт складається інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
За таких обставин, у діях (бездіяльності) залізниці наявні всі елементи складу правопорушення, а саме: протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належних позивачу вагонів, завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" про відшкодування збитків у розмірі 165 000 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором оренди № 012 від 06.02.2019 (том 1, а.с. 16 - 24), договором суборенди № 150А/14 від 20.11.2014 (том 1, а.с. 25 - 34), договором лізингу № 4299-FL від 04.02.2019 (том 1, а.с. 35 - 49), договором оренди № 3105-ЖД/8 від 31.05.2019 (том 1, а.с. 50 - 57), договором лізингу № 3-УМТ від 16.02.2017 (том 1, а.с. 58 - 70), договором про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування № ПР/М-15103/НЮі від 09.11.2015 (том 1, а.с. 71 - 76), договором про надання послуг з організації ремонту залізничних вагонів № 49у від 27.06.2019 (том 1, а.с. 141 - 146), залізничними накладними; актами форми ГУ-23; повідомленнями ВУ-36М; повідомленнями про ремонт форми ВУ-23М.; актами наданих послуг (том 1, а.с. 77 - 140), рахунками на оплату та платіжними дорученнями (разом із листом позивача про зміну призначення платежу) (том 1, а.с. 147 - 152).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування збитків у розмірі 165 000 грн. слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
ЩОДО КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА ПРО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.
У позові та у заяві № 7322 від 16.04.2020 (доданій до позову) позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 16 500 грн., що складаються з:
- аналізу первинної документації щодо правових взаємовідносин ТОВ "Металургтранс" із АТ "Українська залізниця", які склались між сторонами та фактичних обставин справи щодо факту пошкодження вагонів - керуючий партнер - 2 години;
- вивчення судової практики в правовідносинах, подібних по тих, що склались між замовником та його боржником - керуючий партнер - 2 години;
- опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини; формування попередньої правової позиції в справі - керуючий партнер - 1 година;
- консультування замовника з питань стягнення збитків з боржника та підготовки пакету процесуальних документів для подання позовної заяви до суду - керуючий партнер - 0,5 години;
- підготовка процесуальних документів по справі - позовної заяви про стягнення з Боржника збитків, розрахунку суму заборгованості, попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат - керуючий партнер - 3,5 години;
- узгодження пакету підготовлених процесуальних документів з Клієнтом, формування пакету документів для подачі до суду - керуючий партнер - 2 години.
З урахуванням тарифу 1 500 грн. за 1 годину роботи адвоката.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підтвердження надання Адвокатським об'єднанням «Юридичний центр Прецедент» адвокатських послуг при розгляді справи № 904/2087/20, заявником надано: договір про надання правової допомоги № б/н від 03.02.2020; додаткову угоду № 3 від 03.03.2020; рахунок № 3 від 10.03.2020, акт приймання - передання наданих послуг № 3 від 10.03.2020, довіреність № б/н від 03.02.2020; платіжне доручення № TЗW0000156 від 06.04.2020 на суму 16 500 грн.
З аналізу положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Так, відповідач у відзиві заперечив проти покладення на Акціонерне товариство "Українська залізниця" витрат позивача на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі з підстав явної невідповідності кількості затраченого адвокатом часу для підготовки даного позову дійсній складності справи.
При прийнятті даної справи до розгляду, судом встановлено, що даний спір є малозначним.
Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд погоджується з позицією відповідача про те, що зазначений у акті наданих послуг затрачений адвокатом час на підготовку даного позову (загалом 11 годин) явно не відповідає складності справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За таких обставин, враховуючи наявність заперечень відповідача щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; відсутність складних арифметичних розрахунків під час підготування позову; незначний обсяг доказів у справі; ціну позову, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 5 000 грн.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, 1, к. 524, ідентифікаційний код: 33074226) збитки у розмірі 165 000 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 475 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2020.
Суддя М.О. Ніколенко