вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.06.2020м. ДніпроСправа № 904/2024/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 150 077,50 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 150 077,50 грн.
Ухвалою суду від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2024/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 14.05.2020 продовжено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк на надання відзиву до завершення строку карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Між Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство "Українська залізниця") (надалі - перевізник) було укладено договір № 02076/Пр3-2018/182 від 16.02.2018 про надання послуг (надалі - договір).
Предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
У листопаді 2019 року відповідач здійснив перевезення залізничних вагонів із вантажем, одержувачем яких було Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" за залізничними накладними: №№ 52257342, 52257367, 52441961, 52442050, 52444262, 52476736, 52476827, 46225843.
Позивач зазначив, що відповідачем були перевищені встановлені строки доставки вантажів. Внаслідок цього, позивачем було нараховано відповідачу штраф у розмірі 150 077,50 грн.
У відповіді на відзив позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розмір штрафу через необґрунтованість такого клопотання.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач, 26.05.2020 надав до суду відзив, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також у відзиві відповідач просить суд зменшити розмір штрафу, заявленого до стягнення, на 50%.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на відсутність у позивача негативних наслідків та збитків внаслідок дій відповідача та скрутне матеріальне становище Акціонерного товариства "Українська залізниця".
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 150 077,50 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами, чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи перевищено залізницею строки доставки спірних вантажів; які причини затримки доставки вантажу та чи були наявні підстави для продовження терміну доставки вантажів), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником (чи правильно позивачем розрахований розмір штрафу, чи наявні підстави для зменшення нарахованого штрафу).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство "Українська залізниця") (надалі - перевізник) було укладено договір № 02076/Пр3-2018/182 від 16.02.2018 про надання послуг (надалі - договір).
Предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
У листопаді 2019 року відповідач здійснив перевезення залізничних вагонів із вантажем, одержувачем яких було Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" за залізничними накладними: №№ 52257342, 52257367, 52441961, 52442050, 52444262, 52476736, 52476827, 46225843.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (надалі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно статті 130 Статуту залізниць України, належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
У відповідності до пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (надалі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).
Згідно статті 131 Статуту залізниць України, претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до статті 116 Статуту, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
При здійсненні перевезення вантажів за спірними залізничними накладними, відповідачем було допущено прострочення терміну доставки вантажів, визначеного ст. 41 Статут залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. Зазначене підтверджується календарними штемпелями на відповідних залізничних накладних.
Позивачем надано розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за загальний період (фактично) з 01.11.2019 по 28.11.2019 за залізничними накладними №№ 52257342, 52257367, 52441961, 52442050, 52444262 у розмірі 30 % провізної плати; за залізничною накладною № 46225843 у розмірі 20 % провізної плати; за залізничними накладними №№52476736, 52476827 у розмірі 10 % провізної плати.
Розрахунок штрафу, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.
Відтак, вимоги Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 150 077,50 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 02076/Пр3-2018/182 від 16.02.2018 (том 1, а.с. 31 - 38), накладними (том 1, а.с. 15 - 30).
ЩОДО КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА ПРО ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФУ.
Відповідач заявив клопотання про зменшення суми штрафу, заявленого до стягнення, на 50%.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на відсутність у позивача негативних наслідків та збитків внаслідок дій відповідача та скрутне матеріальне становище Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом з тим, штраф на підставі пункту 116 Статуту залізниць України стягується із залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Аналогічна правова позиція щодо неможливості зменшення штрафу, нарахованого на підставі положень Статуту залізниць України, викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17.
Додатково слід зазначити, що відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач не навів жодних виняткових обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Відсутність у позивача збитків та скрутне матеріальне становище відповідача не є тими винятковими обставинами, що можуть мати наслідком зменшення розміру штрафних санкцій.
Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Майновий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику.
За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід відмовити.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 150 077,50 грн. слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.
У позові та у клопотанні від 23.06.2020 позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката, понесені позивачем.
З документів, доданих до клопотання від 23.06.2020 вбачається, що позивачем сплачено адвокатському об'єднанню 4 023,18 грн. Такі витрати складаються з:
- усної консультації клієнта, узгодження правової позиції - 315,30 грн.;
- збору доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 315,30 грн.;
- підготовки та подання позовної заяви - 1 261,20 грн.;
- підготовки та подання відповіді на відзив - 630,60 грн.;
- гонорару за складність справи - 1 500,78 грн.
У якості доказів надання Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» Приватному акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" юридичних послуг під час розгляду справи № 904/2024/20 позивачем долучено до суду: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.06.2018, довіреність № 9/12 від 04.01.2020, платіжне доручення № 4500039730 від 16.06.2020 на суму 4 023,18 грн., рахунок на оплату № 387 від 05.06.2020, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 387 від 05.06.2020, розрахунок розміру винагороди від 05.06.2020.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням обставин справи, вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу адвоката є обґрунтованими у розмірі 2 522,40 грн. Такі витати складаються з:
- усної консультації клієнта, узгодження правової позиції - 315,30 грн.;
- збору доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 315,30 грн.;
- підготовки та подання позовної заяви - 1 261,20 грн.;
- підготовки та подання відповіді на відзив - 630,60 грн.
Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача 1 500,78 грн. гонорару за складність справи слід зазначити про таке.
Як вказано вище, за приписами чинного законодавства, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката, визначається, зокрема, на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
А отже, гонорар адвоката є платою саме за надані цим адвокатом послуги і виконані роботи, а не за факт участі адвоката у справі. При цьому, обов'язковим є надання суду детального опису таких робіт (наданих послуг).
Слід додатково зазначити, що складність справи має наслідком збільшення часу, витраченого адвокатом, на збір доказів та підготовку позовної заяви тощо, відповідно, збільшення вартості таких послуг.
А отже, вимоги позивача про покладення на відповідача 1 500,78 грн. гонорару за складність справи є необґрунтованими.
За таких обставин, клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. Покласти на відповідача витрати позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 2 522,40 грн.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (місце реєстрації: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код: 00191023) штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 150 077,50 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 251,16 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2 522,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.06.2020.
Суддя М.О. Ніколенко