ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/35001.10.09
За позовомКомпанії Бордо Менеджмент Лімітед (Кіпр)
До відповідачаВідкритого акціонерного товариства «Укрнафта»
Третя особана стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
Провизнання недійсним рішення правління
Суддя С.А. Ковтун
Представники учасників процесу:
від позивача
від відповідача
від третьої особи Ситнік В.В. (за дов.)
Дяків Г.М. (за дов.)
Чеботарьова І.Г. (за дов.)
Компанія Бордо Менеджмент Лімітед (Кіпр) звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Укрнафта»про визнання недійсним рішення правління відповідача, оформленого протоколом № 15 від 27.04.2009 р., в частині пункту 3.1., що стосується розрахунку та сплати до 01.06.2009 р. безпосередньо до Державного бюджету України дивідендів за 2008 рік, а також частини чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на 2006, 2007, 2008 роки.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
27.04.2009 р. правлінням ВАТ «Укрнафта»було прийнято рішення, яким, на виконання ст. ст. 59, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 р. та з метою недопущення застосування Фондом державного майна України до ВАТ «Укрнафта»штрафних санкцій за несвоєчасну сплату дивідендів та чистого прибутку, зобов'язано центральну бухгалтерію ВАТ «Укрнафта»у строк до 01.06.2009 р. здійснити розрахунок суми дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укрнафта»за 2008 рік в порядку, визначеному в ч. 7 ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008р., а також розрахунок частини чистого прибутку за 2006, 2007 та 2008 роки для подальшого прийняття рішення про їх сплату до Державного бюджету України в порядку, визначеному в ч. 7 ст. 59, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 р..
Позивач є акціонером ВАТ «Укрнафта»і вважає, що прийняттям оскаржуваного рішення відповідач порушив право компанії на управління товариством шляхом участі в загальних зборах та прийняття на них рішення щодо розподілу прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності товариства.
Ухвалою Господарського суду від 28.04.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/350.
Одночасно з позовною заявою надійшло клопотання позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 28.05.2009 р. клопотання позивача було задоволено частково шляхом заборони відкритому акціонерному товариству «Укрнафта», усім її органам управління та посадовим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на розрахунок та сплату до Державного бюджету України дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2008 році, а також будь-які дії, спрямовані на нарахування та сплату до Державного бюджету України частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006, 2007, 2008 роках; заборони Фонду державного майна України, Спеціалізованій державній податковій інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, а також будь-яким іншим особам проводити перевірки, приймати рішення, вчиняти будь-які дії, пов'язані та спрямовані на стягнення з відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в дохід Державного бюджету України дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»за 2008 рік, частини прибутку до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006, 2007, 2008 роках, а також спрямовані на нарахування та стягнення пені за їх несвоєчасну сплату.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач зазначив, що оскаржуване рішення приймалось з метою виконання норм Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», яким окремі господарські товариства, до яких належить і відповідач, зобов'язані у строк до 01.06.2009 р. здійснити перерахування до Державного бюджету України частини прибутку (дивідендів) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006, 2007 та 2008 роки. Виконання обов'язку, визначеного чинним законом, не може призвести до порушення права акціонерів товариства на управління останнім. Крім цього, необхідність прийняття оскаржуваного рішення відповідач обґрунтовує закріпленою нормами ст. 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» можливістю застосування мір юридичної відповідальності у формі адміністративно-господарських санкцій за невиконання обов'язку щодо перерахування частини прибутку (дивідендів) безпосередньо до Державного бюджету України у встановлені строки, застосування яких негативно позначилося б на фінансовому становищі товариства. З огляду на це, правління ВАТ «Укрнафта», як орган, уповноважений здійснювати управління оперативною діяльністю товариства, керуючись тим, що посадові особи органів управління товариством, у тому числі правління, зобов'язані діяти в інтересах товариства, прийняло оскаржуване рішення. Відповідач також стверджує, що за відсутності норм, які б врегульовували порядок виконання акціонерними товариствами обов'язку, аналогічного тому, який закріплений в ст. ст. 59, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а також через відсутність такого порядку у статуті ВАТ «Укрнафта», правління відповідача не вийшло за межі повноважень, наданих йому законами та установчими документами товариства.
Ухвалою суду від 07.09.2009 р. за клопотанням відповідача до участі у справі, як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Розгляд справи відкладено на 01.10.2009 р..
Третя особа надала суду свої пояснення по справі, в яких стверджує, що розподіл прибутку ВАТ «Укрнафта», акціонером якого є третя особа, як і будь-якого іншого акціонерного товариства, може здійснюватись лише загальними зборами товариства шляхом прийняття відповідного рішення, а частина розподіленого у встановленому нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства»та положеннями статуту відповідача порядку прибутку спрямовується на виплату дивідендів безпосередньо акціонерам такого товариства.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Укрнафта»(далі - Товариство) засноване відповідно до наказу державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 р. № 57 шляхом перетворення державного підприємства «Виробниче об'єднання «Укрнафта»у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств»від 15.06.1993 р. № 210/93.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про господарські товариства», ст. 152 Цивільного кодексу України акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.
Компанія Бордо Менеджмент Лімітед (Кіпр) є власником 7238614 простих іменних акцій (ВАТ) «Укрнафта», що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах № 005447 від 29.04.2009 р..
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства»акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника, товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 9.5.1 статуту вищим органом Товариства є загальні збори.
Згідно зі ст. 159 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства, строки та порядок виплати прибутку (дивідендів).
Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства»встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить розподіл прибутку і збитків такого товариства. Зазначеною нормою закріплено та деталізовано право учасника акціонерного товариства на участь в розподілі прибутку товариства. Відповідно до п. 8.5 статуту Товариства виплати дивідендів здійснюються один раз на рік за підсумками календарного року згідно з рішенням загальних зборів акціонерів та відповідно до положення про порядок нарахування і виплати дивідендів, яке затверджується загальними зборами.
27.04.2009 р. правлінням ВАТ «Укрнафта»було прийнято рішення, відповідно до п. 3.1 якого, на виконання ст. ст. 59, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та з метою недопущення застосування Фондом державного майна України до ВАТ «Укрнафта»штрафних санкцій за несвоєчасну сплату дивідендів та чистого прибутку, центральну бухгалтерію ВАТ «Укрнафта»зобов'язано у строк до 01.06.2009 р. здійснити розрахунок суми дивідендів за результатом фінансово-господарської діяльності за 2008 рік в порядку, визначеному в ч. 7 ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а також розрахунок частини чистого прибутку за 2006, 2007, 2008 роки для подальшого прийняття рішення про їх сплату до Державного бюджету України в порядку, визначеному у ч. 7 ст. 59, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденди - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.
Таким чином, рішення правління Товариства від 27.04.2009 р. прийнято з перевищенням компетенції.
Відповідно до п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення.
Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України. Прийняття іншими органами товариства рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів (статті 145, 159 ЦК України, стаття 41 Закону України «Про господарські товариства»), є перевищенням їхньої компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнаними в судовому порядку недійсними.
Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 р. № 02-5/35, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Суд погоджується з твердженням позивача, що правовідносини, пов'язані із розподілом прибутку акціонерних товариств та спрямуванням частини такого прибутку на виплату дивідендів, не є предметом правового регулювання норм закону про Державний бюджет України на відповідний рік виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у власності господарських товариств, частка держави в яких складає не менше 50 відсотків, сплачують до 01.06.2009 року безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних фондах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.
Судом встановлено, що відповідач належить до суб'єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у власності господарських товариств, частка держави в яких складає не менше 50 відсотків. Відповідно до сертифіката акцій серії А №1 27114256 акцій відповідача, що становить 50 відсотків плюс одна акція, належать на праві власності Національній акціонерній компанії (НАК) «Нафтогаз України».
Згідно з п. 9 постанови Кабінету Міністрів України № 747 від 25.05.1998 р. «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»100 відсотків акцій НАК «Нафтогаз України», які випускаються на величину її статутного фонду, залишаються у державній власності до прийняття в установленому порядку рішення про їх продаж.
У п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 зазначається, що вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в частині другій статті 95 Конституції України, положення якої конкретизовано у статті 38 Бюджетного кодексу України. Встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного кодексу України перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним.
Зі змісту наведених положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України, як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету, як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситись зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватись інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, приймаючи рішення, спрямоване на розподіл прибутку товариства та виплату дивідендів за рахунок такого прибутку, правління відповідача повинно було керуватись положеннями Цивільного кодексу України, нормами Закону України «Про акціонерні товариства», а також Закону України «Про господарські товариства», відповідно до яких рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів може бути прийняте лише загальними зборами товариства, а виплата дивідендів може здійснюватись лише на виконання такого рішення та у визначеному ним порядку.
Зазначений висновок підтверджується також наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Відповідно до норм тієї ж статті, якщо суб'єкт законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж Цивільний кодекс України, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Одночасно із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»змін до Цивільного кодексу України, що стосувалися б зміни встановленого порядку здійснення акціонерами права на розподіл прибутку акціонерного товариства та виплату дивідендів, не вносилось.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»у разі неприйняття господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків, рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006, 2007 та 2008 роки до 01.06.2009 р., такі господарські товариства сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 1 червня 2009 року.
Наведена норма Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»встановила обов'язок для акціонерних товариств, визначених у ній, у тому числі і для ВАТ «Укрнафта», здійснити перерахування частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006, 2007, 2008 роки безпосередньо до Держаного бюджету України у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частини прибутку.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Господарського кодексу України порядок використання прибутку суб'єкта господарювання визначає власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів. Згідно з ч. 4 ст. 142 Господарського кодексу України держава може впливати на вибір суб'єктами господарювання напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.
Платежі до Державного бюджету України, обов'язок щодо сплати яких визначений ч. 7 ст. 59, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», не є за своїм змістом нормативами, податковими пільгами або ж господарськими санкціями.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. № 1251-XII ставки, механізм справляння податків та зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватись або змінюватися іншими законами, крім законів про оподаткування. Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Вичерпний перелік податків, зборів (обов'язкових платежів) встановлено ст.14 Закону України «Про систему оподаткування». Серед названих у зазначеній статті податків, зборів відсутній такий платіж як «частина прибутку». Пунктом 3 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено, зокрема, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
Як вбачається з довідки Відділу статистики у Шевченківському районі № 176830 від 26.03.2009 р. та статуту ВАТ «Укрнафта», останнє є товариством, створеним у організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства, та належить до приватних нефінансових корпорацій. Із урахуванням зазначеного, а також, виходячи із норм ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77 та 78 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що ВАТ «Укрнафта»не є державним підприємством, казенним підприємством, а також не може бути віднесене до комунальних підприємств.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Право на участь в розподілі прибутку товариства, в тому числі акціонерного, належить учасникам (акціонерам) такого товариства. Відповідно до норм Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про господарські товариства»питання розподілу чистого прибутку акціонерного товариства належать до виключної компетенції загальних зборів такого товариства.
Оскільки позивачем доведено, що рішення правління ВАТ «Укрнафта», оформлене протоколом від 27.04.2009 р. № 15, в частині п. 3.1. прийняте з перевищенням їхньої компетенції та порушенням корпоративних прав позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним з моменту прийняття рішення правління відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», що стосується розрахунку та сплати до 01.06.2009 р. безпосередньо до Державного бюджету України дивідендів за 2008 рік, а також частини чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на 2006, 2007, 2008 роки, яке прийняте 16.06.2007 р. та оформлене п. 3.1 протоколу № 15 від 27.04.2009 р..
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, провулок Нестерівський, 3-5, код 00135390) на користь Компанії Бордо Менеджмент Лімітед (Кіпр) 85 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 09.11.2009 року