вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" червня 2020 р. Справа№ 910/8097/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 16.06.2020,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020
у справі №910/8097/19 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-агро-продукт»
до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»
про зобов'язання повернути майно
Окремою ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 суд постановив:
1. Направити окрему ухвалу Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області (вулиця Пушкіна, 68, Полтава, Полтавська область, 36000).
2. Встановити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області строк для надання відповіді на окрему ухвалу щодо притягнення адвоката - Михайлик Ліни Григорівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 904, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області) до дисциплінарної відповідальності протягом місяця з дня вручення вказаної ухвали.
Приймаючи вказану окрему ухвалу, суд зазначив, що під час розгляду справи №910/8097/19 представник відповідача (Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України») адвокат ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №904, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області) недобросовісно користувалася та зловживала процесуальними правами, що проявлялося в неповазі до суду, порушенні порядку проведення судового засідання, встановленого головуючим, заявлення неодноразово завідомо безпідставних відводів, невиправдане затягування судового розгляду справи. Представником Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» адвокатом ОСОБА_1 було порушено частину 1, пункт 1 частини 2 статті 43, пункт 1 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, пункт 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтю 44 Правил адвокатської етики.
Не погодившись із прийнятою окремою ухвалою, 27.02.2020 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19.
Узагальнені доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до наступного:
- оскаржувана окрема ухвала прийнята судом із порушенням вимог статті 246 Господарського процесуального кодексу України, висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають обставинам справи, а отже вона підлягає скасуванню;
- заяви про відвід судді Плотницької Н.Б. від 23.10.2019, 12.11.2019, 15.11.2019 та 13.12.2019 були заявлені в межах підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, та в межах строків, встановлених статтею 38 Господарського процесуального кодексу України. Відводи були обґрунтовані, їх заявлення було здійснене з метою об'єктивного та правильного вирішення спору;
- щодо посилання суду на зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами у зв'язку із заявленням усного клопотання про ознайомлення з протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням скаржник наголосила, що намагалась скористатись виключно правом, передбаченим статтею 210 Господарського процесуального кодексу України, та оглянути протокол огляду доказів від 17.12.2019, однак, суд безпідставно відмовив у задоволенні такого клопотання та необґрунтовано розтлумачив це як затягування судового розгляду. Про неможливість ознайомитись із протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням від 17.12.2019 раніше свідчать накази про відрядження працівників відповідача №595 від 13.12.2019 та №03 від 11.01.2020, а також наказ №1075-В від 03.12.2019 про перебування ОСОБА_1 у відпустці з 02.01.2020 по 03.01.2020 включно. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що навіть якби вона ознайомилась із матеріалами справи раніше, суд все одно повинен був надати для огляду вказаний протокол, ознайомлення з яким не зайняло б багато часу та в жодному разі не могло б призвести до затягування розгляду справи;
- у судових засіданнях ОСОБА_1 жодного разу не порушувала порядок проведення судових засідань та виконувала всі розпорядження судді, що підтверджується технічними записами судових засідань. У судовому засіданні 05.12.2019 судом було безпідставно попереджено ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами. Так, на запитання до суду щодо підстав такого попередження суддя відповіді не надала, що підтверджується звукозаписом судового засідання;
У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що копію оскаржуваної ухвали отримано нею 18.02.2020 листом від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (про що свідчить конверт поштової установи, в якому надійшла оскаржувана ухвала та роздруківка сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення, додані до апеляційної скарги).
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 05.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 залишено без руху; роз'яснено ОСОБА_1 , що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
26.03.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №2454 від 17.03.2020 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 102,00 грн.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 №09.1-08/1193/20 у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження окремої ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 28.04.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2020, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215, від 20.03.2020 №242, від 25.03.2020 №239, від 29.03.2020 №241, від 02.04.2020 №255, від 22.04.2020 №291), продовження запровадженого карантину в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 11 травня 2020 року та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України, Північний апеляційний господарський суд, з метою захисту здоров'я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повідомив учасників справи, що судове засідання, призначене на 28.04.2020, не відбудеться. Водночас, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 призначено до розгляду на 19.05.2020.
У зв'язку із перебуванням судді Разіної Т.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1498/20 від 18.05.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.05.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.; призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 до розгляду на 16.06.2020.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (відповідач) змінило найменування на Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
У судове засідання 16.06.2020 з'явилась ОСОБА_1 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 до суду апеляційної інстанції у встановлені процесуальні строки не надав.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
У судовому засіданні 16.06.2020 ОСОБА_1 підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила її задовольнити, окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 скасувати.
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується (частини 8, 9 статті 246 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування окремої ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у даній справі та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Згідно частини 5 статті 246 Господарського процесуального кодексу України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина 6 статті 246 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, а саме: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Статтею 44 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат під час здійснення професійної діяльності в суді повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
За приписами частини 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків (пункти 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі від 30.01.2020, під час розгляду справи №910/8097/19 представник відповідача адвокат ОСОБА_1 недобросовісно користувалася та зловживала процесуальними правами, що проявлялося в неповазі до суду, порушенні порядку проведення судового засідання, встановленого головуючим, заявлення неодноразово завідомо безпідставних відводів, невиправдане затягування судового розгляду справи.
В обґрунтування вказаних висновків суд зазначив, що 05.12.2019 судом попереджено представника відповідача ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та наголошено, що у разі повторного зловживання процесуальними правами судом буде застосовано заходи процесуального примусу.
У судовому засіданні 16.01.2020 судом повторно зроблено попередження до представника відповідача ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами. Так, у судовому засіданні 16.01.2020 представником відповідача адвокатом ОСОБА_1 заявлено усне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи на стадії дослідження доказів, зокрема, з протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням від 17.12.2019.
Як зазначив Господарський суд міста Києва в оскаржуваній ухвалі, у представника відповідача був майже місяць на ознайомлення з протоколом огляду доказів, однак останній наданим правом на ознайомлення не скористався, у зв'язку з чим відповідачу було відмовлено у задоволенні його клопотання. Водночас, представник відповідача зазначив, що перебував у відрядженнях та відпустці у зв'язку із новорічними святами, а відтак, не мав можливості ознайомитися з матеріали справи до судового засідання, призначеного на 16.01.2020. Суд закцентував увагу на тому, що відповідачем до відділу діловодства Господарського суду міста Києва було раніше подано три клопотання (заяви) про ознайомлення з матеріалами справи, а саме: 25.07.2019, 30.10.2019 та 15.11.2019. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не ознайомився з матеріалами справи, натомість, в судовому засіданні 16.01.2020 наполягав на ознайомленні, що має наслідком затягування судового розгляду.
Крім того, суд наголосив, що представником відповідача під час розгляду справи було подано чотири заяви про відвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи №910/8097/19. Вказані заяви визнані судом необґрунтованими, відповідачу у задоволенні заявлених відводів було відмовлено.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність направлення окремої ухвали до Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що наведені місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі обставини не свідчать про наявність передбачених статтею 246 Господарського процесуального кодексу України підстав для винесення судом окремої ухвали та, відповідно, направлення її до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, з огляду на наступне.
Колегія суддів зазначає, що межами здійснення процесуальних прав учасників справи охоплюється право подавати заяви та клопотання, при цьому обмеження щодо кількості їх подання, вимоги закону не містять.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, при оцінці правомірності поведінки сторони в господарському процесі з точки зору наявності або відсутності зловживання своїми процесуальними правами слід виходити з мети, обставин та підстав заявлення клопотань, відводів. Зокрема, щодо створення перешкод у розгляді справи або його безпідставного затягування.
Як вбачається з матеріалів справи, подані представником відповідача Михайлик Л. Г. відводи від 23.10.2019, 12.11.2019, 15.11.2019 були визнані ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.10.2019, 13.11.2019 та 15.11.2019 необґрунтованими, оскільки наведені у заявах про відвід обставини не підтверджують упередженості судді та не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи №910/8097/19.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.10.2019, 14.11.2019 та 18.11.2019 у задоволенні вищевказаних заяв про відвід судді Плотницької Н.Б. було відмовлено.
Водночас, подана ОСОБА_3 13.12.2019 заява про відвід судді Плотницької Н.Б. ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 була залишена без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого статтею 38 Господарського процесуального кодексу України строку на її подання.
Дослідивши зміст поданих представниками відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відводів, колегія суддів встановила, що останні були заявлені у зв'язку із незгодою відповідача із процесуальними діями судді щодо долучення до матеріалів справи доказів позивача, поданих із пропуском процесуальних строків, збирання за власною ініціативою доказів, які пов'язані з призначенням проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням за адресою: вул. Чайковсього, 28, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл. (Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів»), зобов'язанням Новоукраїнського РВ Національної поліції України в Кіровоградській області забезпечити громадський порядок під час огляду доказів за їх місцезнаходженням, залишення без розгляду заперечення відповідача на відповідь на відзив.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання дійсно не може бути підставою для відводу.
Поруч із цим, колегія суддів наголошує на наступному.
Статтею 234 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до змісту ухвали, згідно якої остання складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинні бути зазначені мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Колегія суддів зазначає, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Як уже зазначалося вище, при оцінці правомірності поведінки сторони в господарському процесі з точки зору наявності або відсутності зловживання своїми процесуальними правами слід встановити, що відповідні дії сторони спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Однак, мотивувальна частина окремої ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у даній справі не містить обґрунтувань того, що подання ОСОБА_1 вищевказаних відводів було вчинене саме з метою перешкоджання судочинству.
Водночас, на переконання колегії суддів, із матеріалів справи та змісту вказаних відводів не вбачається беззаперечної наявності у представника відповідача ОСОБА_1 наміру щодо навмисного затягування розгляду справи, перешкоджання поданням вказаних заяв здійсненню судочинства, що у відповідності до частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для визнання дій учасника справи зловживанням процесуальними правами.
З огляду на вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що подання адвокатом ОСОБА_1 заяв про відвід судді не свідчить у даному випадку про зловживанням нею своїми процесуальними правами як представником відповідача.
Щодо посилань суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на заявлення 16.01.2020 представником відповідача ОСОБА_1 усного клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, що, на думку місцевого господарського суду, свідчить про недобросовісність користування представником наданими їй процесуальними правами, затягування судового розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.01.2020 ОСОБА_1 було заявлене усне клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, зокрема, з протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням від 17.12.2019.
Колегія суддів не вбачає у вказаних діях ОСОБА_1 наміру щодо затягування судового розгляду справи, оскільки заявлене нею клопотання про ознайомлення стосувалося саме ознайомлення із протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням від 17.12.2019, тобто із новим доказом, а не з усіма матеріалами справи. Посилання суду на раніше подані ОСОБА_1 у даній справі клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 25.07.2019, 30.10.2019 та 15.11.2019 є недоцільними, оскільки станом на дату їх подання матеріали справи не містили такого доказу, як протокол огляду від 17.12.2019.
При цьому, судом взяті до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що вона не мала можливості ознайомитися із вказаним доказом раніше, оскільки перебувала згідно наказів №595 від 13.12.2019 та №03 від 11.01.2020 у відрядженнях, а згідно наказу №1075-В від 03.12.2019 у відпустці з 02.01.2020 по 03.01.2020.
За результатами прослуховування у процесі підготовки справи до розгляду технічних звукозаписів судових засідань у справі №910/8097/19, суд апеляційної також дійшов висновків про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак неповаги до суду.
У свою чергу, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду не містить відомостей із приводу того, у чому саме, на думку суду першої інстанції, проявлялась неповага адвоката ОСОБА_1 до суду, підстави, з яких ОСОБА_1 виносилось попередження у судовому засіданні 05.12.2019.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Статтею 7 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що останні не містять належних та достатніх в розумінні статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів, які дають можливість дійти висновку про зловживання заявником наданими процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, затягування судового розгляду.
Разом з тим, обставин перешкоджання адвокатом ОСОБА_1 судочинству (створення перешкод у розгляді справи) в оскаржуваній ухвалі не відображено.
Висловлені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі заперечення стосовно порушення судом першої інстанції вимог частини 2 статті 246 Господарського процесуального кодексу України, оцінка яким надана судом вище, знайшли своє підтвердження під час перегляду ухвали суду в апеляційному порядку.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, судова колегія доходить висновку про наявність підстав, що передбачені пунктом 4 частини 1, частиною 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19. Окрема ухвала Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у даній справі підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 задовольнити.
Окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 скасувати.
Матеріали оскарження окремої ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8097/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2020.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко