вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" червня 2020 р. Справа№ 910/8097/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 16.06.2020,
розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020
у справі №910/8097/19 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-агро-продукт»
до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»
про зобов'язання повернути майно,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 застосовано до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Застосовано до представника відповідача - ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ 38004897; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у розмірі 10 510 (десять тисяч п'ятсот десять) грн 00 коп.
Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ 38004897; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у розмірі 10 510 (десять тисяч п'ятсот десять) грн 00 коп.
Приймаючи вказану ухвалу, суд зазначив, що представник відповідача - ОСОБА_1 неодноразово зловживала процесуальними правами, перешкоджаючи судочинству, що полягало, зокрема, в зухвалій поведінці, заявлення завідомо безпідставних відводів, порушенні порядку проведення судового засідання, встановленого головуючим. Враховуючи вказане, суд, із посиланням на норми статті 135 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб як з ОСОБА_1 , так і з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
Не погодившись із прийнятою ухвалою, 20.02.2020 (про що свідчить витяг із сайту Укрпошти, виготовлений судом) Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19.
У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної окремої ухвали отримано ним 10.02.2020.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.03.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №910/8097/19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 залишено без руху. Роз'яснено Акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.
26.03.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник апелянта подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №2456 від 17.03.2020 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 102, 00 грн.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 №09.1-08/1193/20 у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.03.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 поновлено Акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 у складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.; розгляд справи призначено на 28.04.2020.
Також, не погодившись із прийнятою ухвалою, 26.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , відповідно до якої просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19.
У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що станом на 26.02.2020 оскаржувану ухвалу нею не отримано, про її винесення скаржник дізналася з Єдиного реєстру судових рішень.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 залишено без руху; роз'яснено ОСОБА_1 , що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
26.03.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №2455 від 17.03.2020 про сплату судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 №09.1-08/1193/20 у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) між суддями від 30.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.; апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 об'єднано в одне апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 28.04.2020.
Узагальнені доводи апеляційних скарг Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 зводяться до наступного:
- оскаржувана ухвала суду прийнята судом із порушенням норм процесуального права, а саме статей 38, 42, 131, 135, 169 Господарського процесуального кодексу України, висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають обставинам справи, а отже вона підлягає скасуванню;
- заяви про відвід судді Плотницької Н.Б. від 23.10.2019, 12.11.2019, 15.11.2019 та 13.12.2019 були заявлені представником відповідача ОСОБА_1 в межах підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, та в межах строків, встановлених статтею 38 Господарського процесуального кодексу України. Відводи були обґрунтовані заявником, що, зокрема, підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019, у якій суддя Плотницька Н.Б. вказала, що суд погоджується із твердженнями відповідача щодо помилкового застосування статті 84 Господарського процесуального кодексу України;
- щодо посилання суду на зловживання представником відповідача процесуальними правами у зв'язку із заявленням усного клопотання про ознайомлення з протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням скаржники наголошують, що ОСОБА_1 намагалась скористатись виключно правом, передбаченим статтею 210 Господарського процесуального кодексу України, та оглянути протокол огляду доказів від 17.12.2019, однак, суд безпідставно відмовив у задоволенні такого клопотання та необґрунтовано розтлумачив це як затягування судового розгляду. Про неможливість ознайомитись із протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням від 17.12.2019 свідчать накази про відрядження працівників №595 від 13.12.2019 та №03 від 11.01.2020, а також наказ №1075-В від 03.12.2019 про перебування ОСОБА_1 у відпустці з 02.01.2020 по 03.01.2020 включно. Окрім того, навіть якби ОСОБА_1 ознайомилась із матеріалами справи раніше, суд все одно повинен був надати для огляду вказаний протокол, ознайомлення з яким не зайняло б багато часу та в жодному разі не могло б призвести до затягування розгляду справи;
- щодо посилань суду не незабезпечення відповідачем явки уповноваженого представника для огляду доказів за їх місцезнаходженням, призначеного на 17.12.2019, скаржники наголошують, що нормами статті 82 Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов'язку учасника справи та його представника прибувати на огляд доказів за їх місцезнаходженням, навпаки, це є правом учасника. Таким чином, неприбуття представника АТ «ДПЗКУ» для огляду доказів не є зловживанням процесуальними правами;
- у судових засіданнях ОСОБА_1 жодного разу не порушувала порядок проведення судових засідань та виконувала всі розпорядження судді, що підтверджується технічними записами судових засідань;
- судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано, яким чином ОСОБА_1 чи АТ «ДПЗКУ» недобросовісно користувалися та зловживали своїми процесуальними правами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2020, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215, від 20.03.2020 №242, від 25.03.2020 №239, від 29.03.2020 №241, від 02.04.2020 №255, від 22.04.2020 №291), продовження запровадженого карантину в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 11 травня 2020 року та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України, Північний апеляційний господарський суд, з метою захисту здоров'я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повідомив учасників справи, що судове засідання, призначене на 28.04.2020, не відбудеться. Водночас, апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 призначено до розгляду на 19.05.2020.
У зв'язку із перебуванням судді Разіної Т.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1498/20 від 18.05.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягів з протоколів передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.05.2020 апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 прийнято апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.; призначено апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 до розгляду на 16.06.2020.
У судове засідання 16.06.2020 з'явилась представник відповідача ОСОБА_1 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 позивач просить залишити апеляційну скаргу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №910/8097/19 від 28.01.2020 без змін.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (відповідач) змінило найменування на Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
У судовому засіданні 16.06.2020 представник відповідача ОСОБА_1 підтримала доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», просила їх задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 скасувати.
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає (частина 4 статті 135 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у даній справі та задоволення апеляційних скарг Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи та обґрунтування, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяви, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
За змістом частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
За змістом частини 3 статті 42 та частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків, зловживання процесуальними правами суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з частиною 1 статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Згідно зі статтею 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною 10 статті 188 цього Кодексу.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що вона встановлює вичерпний перелік дій (бездіяльності) учасника процесу, які можуть бути підставами для застосування судом такого заходу процесуального примусу, як накладення на сторону штрафу.
Як встановлено частиною 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (частина 3 статті 135 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів зазначає, що межами здійснення процесуальних прав учасників справи охоплюється право подавати заяви та клопотання, при цьому обмеження щодо кількості їх подання, вимоги закону не містять.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, при оцінці правомірності поведінки сторони в господарському процесі з точки зору наявності або відсутності зловживання своїми процесуальними правами слід виходити з мети, обставин та підстав заявлення клопотань, відводів. Зокрема, щодо створення перешкод у розгляді справи або його безпідставного затягування.
Як вбачається з матеріалів справи, подані представником відповідача ОСОБА_1 відводи від 23.10.2019, 12.11.2019, 15.11.2019 були визнані ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.10.2019, 13.11.2019 та 15.11.2019 необґрунтованими, оскільки наведені у заявах про відвід обставини не підтверджують упередженості судді та не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи №910/8097/19.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.10.2019, 14.11.2019 та 18.11.2019 у задоволенні вищевказаних заяв про відвід судді Плотницької Н.Б. було відмовлено.
Водночас, подана ОСОБА_4 13.12.2019 заява про відвід судді Плотницької Н.Б. ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 була залишена без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого статтею 38 Господарського процесуального кодексу України строку на її подання.
Поруч із цим, в ухвалі від 16.12.2019 суд зазначив, що оскільки Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» заявляє вже четвертий відвід у даній справі за відсутності обґрунтованих для цього підстав, суд вважає за необхідне попередити відповідача про неприпустимість зловживання процесуальними правами. В іншому випадку суд має право застосувати передбачені Господарським процесуальним кодексом України заходи процесуального примусу.
Дослідивши зміст поданих представниками відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відводів, колегія суддів встановила, що останні були заявлені у зв'язку із незгодою відповідача із процесуальними діями судді щодо долучення до матеріалів справи доказів позивача, поданих із пропуском процесуальних строків, збирання за власною ініціативою доказів, які пов'язані з призначенням проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням за адресою: вул. Чайковсього, 28, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл. (Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів»), зобов'язанням Новоукраїнського РВ Національної поліції України в Кіровоградській області забезпечити громадський порядок під час огляду доказів за їх місцезнаходженням, залишення без розгляду заперечення відповідача на відповідь на відзив.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання дійсно не може бути підставою для відводу.
Поруч із цим, колегія суддів наголошує на наступному.
Статтею 234 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до змісту ухвали, згідно якої остання складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинні бути зазначені мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Колегія суддів зазначає, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Як уже зазначалося вище, при оцінці правомірності поведінки сторони в господарському процесі з точки зору наявності або відсутності зловживання своїми процесуальними правами слід встановити, що відповідні дії сторони вчинялися з метою перешкоджання судочинству.
Однак, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 про накладення штрафу на відповідача та його представника у даній справі не містить обґрунтувань того, що подання представником відповідача вищевказаних відводів було вчинене саме з метою перешкоджання судочинству.
Водночас, на переконання колегії суддів, із матеріалів справи та змісту вказаних відводів не вбачається беззаперечної наявності у представника відповідача ОСОБА_1 наміру щодо навмисного затягування розгляду справи, перешкоджання поданням вказаних заяв здійсненню судочинства, як необхідних умов для вжиття такого заходу процесуального примусу як накладення штрафу.
Поруч із цим, як зазначено вище, в ухвалі від 16.12.2019 суд попередив відповідача про неприпустимість зловживання процесуальними правами та про можливість, в іншому випадку, застосувати передбачені Господарським процесуальним кодексом України заходи процесуального примусу.
Тобто, фактично судом першої інстанції повідомлено відповідача про те, що заявлення у подальшому відповідних відводів може стати підставою для застосування у відповідності до статті 132 Господарського процесуального кодексу України до відповідача заходів процесуального примусу.
Однак, відповідачем (його представником) після прийняття ухвали від 16.12.2019 інших заяв про відвід судді у межах даної справи не подавалося.
З огляду на вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу за подання заяв про відвід є необґрунтованим.
Щодо посилань суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на заявлення 16.01.2020 представником відповідача ОСОБА_1 усного клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, що, на думку місцевого господарського суду, свідчить про недобросовісність користування представником наданими їй процесуальними правами та з приводу якого представнику відповідача було винесене попередження у судовому засіданні (відображено у протоколі судового засідання від 16.01.2020), колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.01.2020 представником відповідача було заявлене усне клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, зокрема, з протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням від 17.12.2019.
Як зазначив Господарський суд міста Києва в оскаржуваній ухвалі, у представника відповідача був майже місяць на ознайомлення з протоколом огляду доказів, однак останній наданим правом на ознайомлення не скористався, у зв'язку з чим відповідачу було відмовлено у задоволенні його клопотання. Водночас, представник відповідача зазначив, що перебував у відрядженнях та відпустці, у зв'язку із новорічними святами, а відтак, не мав можливості ознайомитися з матеріали справи до судового засідання, призначеного на 16.01.2020. Суд закцентував увагу на тому, що як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до відділу діловодства Господарського суду міста Києва було подано три клопотання (заяви) про ознайомлення з матеріалами справи, а саме: 25.07.2019, 30.10.2019 та 15.11.2019. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не ознайомився з матеріалами справи, натомість, в судовому засіданні 16.01.2020 наполягав на ознайомленні, що має наслідком затягування судового розгляду.
Колегія суддів не вбачає у вказаних діях представника відповідача наміру щодо затягування судового розгляду справи, оскільки заявлене ним клопотання про ознайомлення стосувалося саме ознайомлення із протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням від 17.12.2019, тобто із новим доказом, а не з усіма матеріалами справи. Посилання суду на раніше подані відповідачем у даній справі клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 25.07.2019, 30.10.2019 та 15.11.2019 є недоцільними, оскільки станом на дату їх подання матеріали справи не містили такого доказу, як протокол огляду від 17.12.2019.
При цьому, судом взяті до уваги посилання скаржників на те, що останні не мали можливості ознайомитися із вказаним доказом раніше, оскільки представники відповідача перебували згідно наказів №595 від 13.12.2019 та №03 від 11.01.2020 у відрядженнях, а представник відповідача ОСОБА_1 згідно наказу №1075-В від 03.12.2019 у відпустці з 02.01.2020 по 03.01.2020.
Посилання суду в оскаржуваній ухвалі на незабезпечення явки уповноваженого представника відповідача для огляду доказів за їх місцезнаходженням, призначеного на 17.12.2019, також не свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, оскільки згідно частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи на огляд не є перешкодою для його проведення. Тобто, норми Господарського процесуального кодексу України не покладають на учасника справи обов'язок з'являтися для проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, а це є правом учасника справи.
За результатами прослуховування у процесі підготовки справи до розгляду технічних звукозаписів судових засідань у справі №910/8097/19, суд апеляційної також дійшов висновків про відсутність у діях представника відповідача зухвалої поведінки.
У свою чергу, мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду не містить відомостей із приводу того, у чому саме проявлялась зухвала, на думку суду першої інстанції, поведінка представника відповідача, підстави, з яких відповідачу та його представнику виносились попередження у судових засіданнях 05.12.2019, 16.12.2019.
Також колегія суддів акцентує увагу на тому, що згідно частини 1 статті 131 Господарського процесуального кодексу України метою застосування відповідних заходів процесуального примусу є спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
16.01.2020 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі №910/8097/19, що у відповідності до частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України свідчить про завершення розгляду справи в суді першої інстанції.
У свою чергу, ухвала Господарського суду міста Києва про накладення штрафу на відповідача та його представника прийнята судом 28.01.2020.
Таким чином, дану ухвалу не можна вважати такою, що спрямована на досягнення мети, з якою згідно статті 131 Господарського процесуального кодексу України застосовуються відповідні заходи процесуального примусу у межах відповідного судового провадження, оскільки розгляд справи станом на дату її прийняття вже було завершено.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Статтею 7 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що останні не містять належних та достатніх в розумінні статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів, які дають можливість дійти висновку про зловживання заявником наданими процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Разом з тим, про наявність обставин перешкоджання судочинству (створення перешкод у розгляді справи), що були викликані саме зазначеною поведінкою відповідача, в оскаржуваній ухвалі не відображено.
Висловлені Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 в апеляційних скаргах заперечення стосовно порушення судом норм статей 131, 135 Господарського процесуального кодексу України, оцінка яким надана судом вище, знайшли своє підтвердження під час перегляду ухвали суду в апеляційному порядку.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, судова колегія доходить висновку про наявність підстав, що передбачені пунктом 4 частини 1, частиною 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційних скарг Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19. Ухвала Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у даній справі підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 135, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 скасувати.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 у справі №910/8097/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2020.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
І.М. Скрипка