2-а-95/2010
12 березня 2010 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого-судді: Краснопольської Л.П.
при секретарі судового засідання: Плющ О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2009 рік та подальшої щомісячної виплати,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що вона має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”. Згідно ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ст. ст. 77, 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік ” та ст. 71 ч. 12 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік ” зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 11 цього Закону рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі п.п. 3 і 12 ст. 71. Керуючись ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та виходячи з розміру встановленого на 2009 рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач визначила, що відповідач не виплатив їй у 2009 році підвищення пенсії у розмірі 1195,20 грн. Крім того, позивач зазначила, що вона звернулась до суду за захистом свого права лише після того, як їй нещодавно стало відомо про порушення її прав як дитини війни із засобів масової інформації, тому просить суд поновити строк для звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною та стягнути на її користь недоплачену в 2009 році як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 1195,20 грн.
Відповідач подав в судове засідання письмове заперечення на позов, в якому послався на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного Бюджету України, також зазначив, що в 2009 році згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» позивачу виплачувалась надбавка у розмірі 49,80 грн. щомісячно, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Управління пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі є виконавчим органом, який діє на підставі законодавчих актів та нормативних документів і в зв'язку з тим, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України № 2195 відсутній, визнання дій управління пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області з невиплати доплати до пенсії неправомірними є безпідставним, тому позовну заяву необхідно залишити без задоволення.
Позивач належним чином повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила справу слухати в її відсутності.
Представник відповідача - управління пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав з підстав, зазначених в запереченні, просить відмовити в поновленні строку позовної давності за період до 2009 року, а також відмовити в задоволенні позовних вимог до управління Пенсійного фонду в Новоархангельському районі про стягнення на користь позивача недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги за 2009 рік та подальшої її виплати.
ОСОБА_2 до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України суд в зв'язку з клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач - ОСОБА_1 відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в області, має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспортом серії ЕА 816712 (а.с 5), посвідченням № 252112 (а.с 6) з відміткою «дитина війни», тобто на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно відомостей належного позивачу паспорта громадянина України серії ЕА 816712 , виданого Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області 23.02.2001 року (а.с. 5) , вона народилась 24.09.1938 року, і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, позивач набула статус “дитини війни”, що відповідно надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 72 КАС України дана обставина доказування не потребує як така, що визнається сторонами, суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону він набирає чинності з 01 січня 2006 року. Дія норм цього Закону поширюється на позивача, як особу, котра має підтверджений у встановленому порядку статус дитини війни.
Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
ОСОБА_2 до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
П.п. 3, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що управління Пенсійного Фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішенні про місцевий бюджет.
Згідно з п. 41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України” вiд 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України ?ро соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції, визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-Х11 визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. ОСОБА_2 її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом встановлено, що відповідач в 2009 році виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, тобто діяв неправомірно.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача в 2009 році нараховувати та виплачувати їй соціальну допомогу - підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсі за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають задоволенню.
Управлінню Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі належить здійснити перерахунок пенсії позивача за 2009 рік та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням 10% доплат, які були виплачені їй в цей період.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у ст. 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.
Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.
ОСОБА_2 до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
В ст. 1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції зазначено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом 22.02.2010 року і вказала, що про порушення свого права на доплату до пенсії як дитині війни вона дізналася нещодавно, після чого минув час менший за рік.
Ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач дійсно пенсію за січень 2009 року отримала в період по 31.01.2009 року, тобто строк звернення до суду не пропустила.
ОСОБА_2 до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити недоплачене їй підвищення до пенсії підлягають задоволенню в повному обсязі за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік включно.
Тобто, при мінімальній пенсії за віком в січні-жовтні 2009 року в сумі 498 грн. 30% підвищення до пенсії в січні -жовтні 2009 року складає 149 грн. 40 коп. щомісячно, при мінімальній пенсії за віком в листопаді-грудні 2009 року в сумі 573 грн. підвищення до пенсії складає 171 грн. 90 коп. щомісячно.
Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі позивачу за період січня-грудня 2009 року виплачене підвищення до пенсії в сумі 597 грн. 60 коп., тобто позивачу за січень-грудень 2009 року слід донарахувати підвищення до пенсії в сумі 1240 грн. 20 коп.
Порушення прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, тривало з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року .
Ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009 рік.
Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.
ОСОБА_2 до п. 1, п. 3, п. 15 положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
ОСОБА_2 до ст.. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.
Позивачем пред'явлено позовні вимоги до управління Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в управлінні Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області, за місцем проживання позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 71, ч. 2, 3 ст. 99, 122, 158 - 163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року до 31.01.2009 року. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченим ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року включно. з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу в цей період.
ОСОБА_2 11 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" апеляційні скарги подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Л.П. Краснопольська