ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/428 07.09.09
За позовом Дочірнього підприємства «Хумана піпл ту піпл Україна»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.07 р.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники сторін:
від позивача: Рудь С.В., Щегельська Л.І.
від відповідача: ОСОБА_4
Дочірнє підприємство «Хумана піпл ту піпл України»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання розірваним договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 -з 30 квітня 2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.08.09 р. за участю представників сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з тих підстав, що ані умовами договору, ані чинним законодавством України не передбачено розірвання договору з підстав, викладених позивачем у позовній заяві. Крім того, відповідач зазначає, що договором оренди не передбачено можливості розірвання договору в односторонньому порядку.
Розгляд справи переносився через неналежне виконання сторонами вимог суду та з технічних причин.
У процесі провадження у даній справі позивач подав письмові обґрунтування позовних вимог, у яких зазначає, що приміщення, яке відповідач передав в оренду, не відповідає вимогам Санепідемстанції Святошинського району міста Києва, викладених у листі № 2212 від 19.06.2007 р., в якому зазначено про можливе розташування в приміщенні за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 адміністративно-офісних приміщень, а не магазину, у зв'язку з чим просить розірвати договір оренди від 25.12.2007 р.
Розглянувши заявлену позивачем вимогу про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р., суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.09.09 р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
25.12.2007 р. між Дочірнім підприємством «Хумана піпл ту піпл Україна»та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати, а позивач -прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 270 кв.м., розташоване в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.
Положеннями п. 1.5. договору передбачено, що вищевказане приміщення має бути використовуватись позивачем виключно за призначенням.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.4. договору за оренду приміщення відповідач сплачує орендну плату у розмірі 34 087, 00 грн. та вартість комунальних послуг.
У відповідності до п. 5.1. договору, він набуває чинності з 01.01.2008 р. та діє до 31.12.2010 р.
Факт передачі приміщення загальною площею 270 кв.м., розташованого в будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 підтверджується актом прийому-передачі об'єкта оренди від 01.01.2008 р. (копія у матеріалах справи).
Додатковою угодою № 1 від 01.11.2008 р. сторони доповнили договір та встановили, що позивач, крім щомісячної орендної плати, одноразово сплачує на користь відповідача орендну плату, в сумі, визначеній умовами договору, за останній місяць оренди.
01.02.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 2, якою встановили вартість щомісячної орендної плати за користування орендованим приміщенням загальною площею 270 кв.м. з 01.02.2009 р. у розмірі 43 000, 00 грн.
18.03.2009 р. позивач надіслав відповідачу лист про відмову від орендованих площ за адресою: АДРЕСА_1.
Однак, як стверджує позивач, у 20-тиденний термін, встановлений ст. 188 Господарського кодексу України для повідомлення сторони за договором про наслідки розгляду пропозиції щодо розірвання договору, відповіді від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не надійшло.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу телеграму з пропозицією з'явитись до офісу позивача для укладення угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р. При цьому позивач відзначає, що у відповідь на телеграму він отримав претензію про сплату заборгованості за договором оренди. Таким чином, на думку позивача, залишається неузгодженим питання щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р., укладеного між Дочірнім підприємством «Хумана піпл ту піпл Україна»та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що приміщення, передане йому в оренду за договором від 25.12.2007 р., не підлягає використанню в якості магазину так як працівники позивача працюють в магазині, приміщення якого, зокрема, не обладнано двома евакуаційними виходами, що створює небезпеку і загрозу для їх життя та життя покупців в критичних ситуаціях.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 767 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню, оскільки умовами договору передбачено передачу приміщення виключно для розміщення магазину.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.
Як вбачається з акту прийому-передачі об'єкта оренди від 01.01.2008 р., у позивача не було зауважень щодо стану та комплектності приміщення загальною площею 270 кв.м., розташованого в будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі, наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Порядок розірвання договору встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Крім того, порядок розірвання договорів регулюються і Цивільним кодексом України, статтею 651 якого встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Також цивільним законодавством передбачена можливість розірвання договору за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
У ст. 652 Цивільного кодексу України зазначається, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідно до п. 5.2. договору, він може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
У даному випадку, як на підставу розірвання договору, позивач посилається на неможливість використання орендованого приміщення як магазину.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на лист Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району міста Києва № 2212 від 19.06.2007 р., у якому, зокрема, зазначається про можливість розташування адміністративно-офісних приміщень за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, а не магазину.
Також позивач зазначає, що відповідно до експертного висновку протипожежного стану об'єкту № 232/9/Д від 18.06.2009 р., складеного Відділом з питань наглядово-профілактичної діяльності Святошинського району міста Києва за результатами проведення експертизи протипожежного стану приміщень магазину «Хумана піпл ту піпл Україна»по АДРЕСА_1, вказані приміщення не підлягають використанню в якості магазину.
Тож, враховуючи все вищенаведене та посилаючись ст. 767 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню, позивач просить розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 25.12.2007 р.
Суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки наведені позивачем обставини не є підставами для розірвання договору, що передбачено положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та не передбачено умовами самого договору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що були наведені ним у позовній заяві, а також у наданих письмових поясненнях, позивачем суду не надано.
Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що позивачем не наведено підстав для розірвання договору з підстав, передбачених цивільним та господарським законодавством та умовами договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2007 р. у суду відсутні підстави правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.
Дата підписання: 11.09.2009 р.