ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
16 грудня 2009 р. Справа № 2/143
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Круглової О.М.
При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, Івано-Франківська область, 77000
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, Івано-Франківська область, 77000
про стягнення 10867,26 грн. заборгованості
за участю представників:
Від позивача: ОСОБА_4 - представник, доручення б/н від 25.05.09р.
2.ОСОБА_5- представник, (довіреність від 15.12.09р.)
Від відповідача: не з"явилися.
Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві .
Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалами суду від 23.10.09, 10.11.09 та 03.12.09 , будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не подав.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи .
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача судом,
встановлено:
позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№4243 від 19.10.09 про стягнення з відповідача 10867,26 грн. заборгованості, в тому числі 7356,26 грн. заборгованості по орендній платі з врахуванням індексу інфляції, 3150 грн. штрафу та плату за комунальні послуги в розмірі 361 грн.
Позовні вимоги слід визнати обгрунтованими частково, враховуючи наступне:
Відповідно до умов Договору оренди нежитлового приміщення №0/1 Л, укладеного між сторонами 01.10.07, позивач передав відповідачу в оренду згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.10.07 (а.с.13) нежитлове приміщення площею 21 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, терміном дії Договору оренди з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року (п.7.1 Договору).
Пунктом 7.3 вказаного Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 10 днів до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим до 31 грудня наступного року, з урахуванням змін на дату продовження цього договору.
Так як жодних заяв до 21.12.08 від відповідача про припинення дії договору не поступало, то відповідно договір діяв до 31.12.2009р.
02.02.2009 року орендар (відповідач) звернувся до орендодавця (позивач) із заявою про розірвання вказаного договору і в той же день передав орендоване приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 02.02.09 (а.с.15).
Пунктом 2.1 Договору передбачено орендну плату в розмірі 1050 грн. в місяць, яка індексується згідно індексу інфляції та підлягає сплаті до 5 числа поточного місяця (п.2.2 Договору).
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за певну плату на певний строк.
Згідно п.п.1,5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З врахуванням умов п.2.1 Договору та індексу інфляції, який діяв на момент нарахування орендної плати, обгрунтований розмір недоплати орендної плати з врахуванням індексу інфляції за період з жовтня 2007 по січень 2009 становитиме 3823,9 грн. виходячи з наведеного розрахунку: за період з жовтня 2007 по січень 2009 загальний розмір орендної плати становив 17126,9 грн., а фактично проведена оплата в сумі 13303 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за безпідставністю вимог.
Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3150 грн. штрафу та плати за комунальні послуги в розмірі 361 грн., враховуючи наступне:
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 2.4 Договору передбачений штраф в розмірі 25 % від загальної суми річної плати у випадку дострокового розірвання договору з вини орендаря, що мало місце в даному випадку. Пунктом 2.4 Договору передбачено внесення орендарем плати за комунальні послуги на підставі рахунків орендодавця.
Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 2000 грн. вират за послуги адвоката.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000 грн. по розгляду даної справи в господарському суді Івано-Франківської області, про що свідчать наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги від 25.10.09, розрахункова квитанція №046463 про оплату наданих послуг на суму 2000 грн. В розгляді справи приймав участь адвокат ОСОБА_4, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю якого наявна в матеріалах справи.
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову суд вважає за правильне понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1349,9 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, до стягнення підлягають 3823,9 грн. заборгованості по орендній платі з врахуванням індексу інфляції, 3150 грн. штрафу та плата за комунальні послуги в розмірі 361 грн.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам .
Керуючись ст.ст. 124,129 Конституції України, ст.ст.12,526,546,549,762,759 Цивільного кодексу України, ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, Івано-Франківська область, 77000 (код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, Івано-Франківська область, 77000 (код НОМЕР_2) - 3823,9 грн. заборгованості по орендній платі, 3150 грн. штрафу, плату за комунальні послуги в розмірі 361 грн., 73,34 грн. державного мита, 159,29 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 1349, 9 грн. витрат на послуги адвоката.
В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Круглова О.М.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.12.09.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________помічник судді Шунтов О.М.
21.12.09