Запорізької області
09.12.09 Справа № 17/348/09
Суддя
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України”, 69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, б. 27, к. 88
до відповідача 1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69121, АДРЕСА_1
до відповідача 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 69069, АДРЕСА_2
до відповідача 3: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 69048, АДРЕСА_3
про стягнення заборгованості в розмірі 6 318,25 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Броннікова О.В., довіреність від 22.09.09 б/н
від відповідача 1: ОСОБА_1, паспорт від 04.08.98 серія НОМЕР_4
від відповідача 2: не прибув
від відповідача 3: не прибув
29.10.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (надалі - ТОВ “Фінансова компанія “Надія України”) з позовною заявою до відповідачів: 1 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1); 2 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) та 3 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором кредиту від 20.10.08 № ДК 1267- 481 в сумі 6 318,25 грн., з яких: 4 098,00 грн. - основного боргу, 1 769,00 грн. - відсотків за користування кредитом та пеню в сумі 451,25 грн.
Ухвалою від 29.10.09 судом порушено провадження у справі № 17/348/09, судове засідання призначено на 09.12.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
За заявою представника позивача та відповідача 1 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представники позивача і відповідача 1 не заперечували ті наполягали на можливості та необхідності розгляду справи в судовому засіданні 09.12.09 за наявними матеріалами справи.
У засіданні суду 09.12.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши наступне. 20.10.08 між ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № ДК 1267-481 за умовами якого позивачем надано відповідачу - 1 кредит у сумі 8 000 грн. Відповідач - 1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування у розмірі 3 % на місяць від суми кредиту за весь термін користування кредитом. Згідно з графіком сплати відсотків, загальна сума відсотків складає 2 880 грн. Свої зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків в строк, визначений договором, відповідач 1 виконав частково, внаслідок чого, станом на час звернення з позовом до суду, сума основної заборгованості за договором кредиту становить 4 098,00 грн. та за відсотками - 1 769,00 грн. За порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплати відсотків за користування кредитом позивачем нараховано пеню в сумі 451,25 грн. На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 20.10.08 між ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” і ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 960, відповідно до якого Поручителі зобов'язались відповідати за виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором кредиту від 20.10.08 № ДК 1267-481 у повному обсязі. 21.10.09 позивач надіслав на адресу відповідачів 2, 3 вимоги про сплату суми боргу відповідача 1 за договором кредиту. Однак, відповідачі 2, 3 не виконали свої зобов'язання за договором поруки. Також, після звернення з позовом до суду, відповідачем 1 частково сплачено суму заборгованості в розмірі 400,00 грн. Враховуючи викладене, позивач керуючись ст. ст. 543, 554, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 196, 199, 216, 217, 231 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити. А провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу за договором кредиту в розмірі 400,00 грн. припинити у зв'язку з погашенням вказаної суми.
Відповідач 1 проти позову не заперечив, визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі, про що зазначив у письмовому відзиві. Крім того, зазначив, що відповідачем 1 перераховано на рахунок позивача суму основного боргу за договором кредиту в розмірі 400 грн., що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами.
Відповідачі 2, 3 заявлені позовні вимоги не спростували, представники відповідачів 2, 3 в судове засідання не з'явились, правом надати відзив на позов не скористались. Про час та місце судового засідання відповідачі судом повідомлено належним чином.
Згідно із п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвали про порушення провадження у справі були направлені відповідачам 2 та 3 за адресою, зазначеною в позовній заяві.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.
Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд
20.10.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (Кредитор) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений договір кредиту № ДК 1267-481, за умовами якого (п.2.1) Кредитор зобов'язався надати Позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 8000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 3 % на місяць, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 3.2 цього договору сторони передбачили, що Позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним до 16-00 години 20.10.09 включно.
Статтею 546 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Згідно ст. 553 цього Кодексу, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
20.10.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (Кредитор) і приватними підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 960 відповідно до якого (п.1.1) у порядку та на умовах, визначених цим договором, Поручителі на добровільних засадах зобов'язуються відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 (Позичальник) своїх зобов'язань, що випливають з договору кредиту від 20.10.08 № ДК 1267-481, укладеного між Позичальником та Кредитором.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за спірним договором з боку позивача виконані у повному обсязі. Факт одержання відповідачем 1 кредиту підтверджується видатковим касовим ордером від 20.10.08 № 1451 на суму 8 000 грн.
Однак, свої зобов'язання за договором кредиту ФОП ОСОБА_1 виконала частково, за основною сумою боргу за договором кредиту відповідачем 1 на день звернення з позовом до суду сплачено 3 902,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами (копії долучені до матеріалів справи).
06.11.09, 20.11.09 та 30.11.09, тобто після звернення з позовом до суду, відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 400 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами.
Нормою ч. 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Пунктом 2.2 договору поруки від 20.10.08 № 960 сторонами визначено, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за договором кредиту в сумі 8 000 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому, Кредитор має право вимоги до Поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 Господарського кодексу України, у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідачем 1 після звернення з позовом до суду перераховано на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 400 грн., суд вважає, що позовні вимоги про стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту від 16.10.08 № ДК 1259-483с в сумі основного боргу в розмірі 3 698,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі щодо вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 400 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України внаслідок відсутності предмету спору.
Відповідно до п. 5.1 договору кредиту від 20.10.08 № ДК 1267-481, за користування кредитом у період з дати, зазначеної в п. 3.1 договору, і до дати погашення кредиту Позичальник сплачує Кредиторові відсотки у розмірі 3 % на місяць від суми, вказаної в п. 2.1 договору.
Матеріали справи свідчать, що відповідач 1 зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом виконав частково, сплатив відсотки на суму 1 111,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами за №№ 8189, 9068, 561, 1505, 2340 (копії долучені до матеріалів справи).
Отже, станом на час розгляду справи у суді заборгованість відповідача 1 за відсотками по договору кредиту від 20.10.08 № ДК 1267-481 становить 1 769,00 грн. (1 769,00 грн. = 2 880,00 грн. - 1 111,00 грн.).
Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Пунктом 7.1 договору кредиту встановлено, що у випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплати відсотків за користування кредитом, Кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний оплатити Кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості. (…) Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.
У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Факт прострочення матеріалами справи доведений. Пеня в сумі 451,25 грн., а саме за період з 21.03.09 по 29.10.09 розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 258 ЦК України та підлягає стягненню у повному обсязі.
Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 95,54 грн. державного мита та 221,06 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69069, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (69048, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 6. 27, к. 88, код ЄДРПОУ 35183669, р/р 26508209688100 в Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) заборгованість за договором кредиту в сумі 3 698 (три тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп., 1 769 (одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. відсотків за користування кредитом, 451 (чотириста п'ятдесят одна) грн. 25 коп. пені, 95 (дев'яносто п'ять) грн. 54 коп. державного мита та 221 (двісті двадцять одна) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 400 (чотириста) грн. 00 коп. суми основного боргу провадження у справі припинити.
Суддя В.Л. Корсун
Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 14.12.09