Запорізької області
09.12.09 Справа № 4/372/09
Суддя
За позовом повного товариства Комерційно-фінансової фірми “Економ-Сервіс”, (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27, оф. 612)
До відповідача відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”, (71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Куйбишева, 59)
Про стягнення 8343,00грн. основного боргу, 1501,74грн. витрат від інфляції та 310,11грн. 3% річних.
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників:
Від позивача -не з'явився
Від відповідача -не з'явився
03.11.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося повне товариство Комерційно-фінансової фірми “Економ-Сервіс” з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” про стягнення 8343,00грн. основного боргу, 1501,74грн. витрат від інфляції та 310,11грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2009р. порушено провадження у справі № 4/372/09, судове засідання призначено на 09.12.2009 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.
В судовому засіданні 09.12.2009 р. справу розглянуто та постановлено ріщення.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача в судове засідання 09.12.2009р. не прибув про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду про порушення провадження у справі, про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6434010.
08.12.2009р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в сумі 1501,74грн. та 3% річних в сумі 310,11грн. Наслідки відмови відповідачу відомі.
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення індексу інфляції в сумі 1501,74грн. та 3% річних в сумі 310,11грн., суд дійшов висновку, що заява відповідає вимогам ст. 22, 28 ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, а тому приймається судом до розгляду.
Крім того, позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 8343,00грн. за поставлений товар. Також, просить суд розглянути справу за відсутністю представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання також не прибув. 25.11.2009р. на адресу суду надійшов відзив відповідача № 102/3758 від 23.11.2009р. в якому зазначено, що з позовними вимогами згоден частково в сумі основного боргу, оскільки вважає, що позивачем невірно вказано період нарахування індексу інфляції та 3% річних.
Заявлені позивачем вимоги з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення витрат від інфляції та 3% річних, полягають в тому, що на підставі рахунку -фактури № СФ-743 від 16.07.2008р. позивач відвантажив відповідачу продукцію, а саме дріт ніхромовий ГОСТ 12766,1-90 Х20Н80 d8,0 на підставі довіреності серії НБІ № 208964/148, виданої Козинець С.В. від 16.07.2008р. Згідно з видаткової накладної № РН -0000435 від 16.07.2008р. вартість відвантаженої продукції склала 8343,00грн. Відповідачем оплата за отриманий товар не проведена. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 8343,00грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
16.07.2008р. повним товариством Комерційно-фінансовою фірмою “Економ-Сервіс” (позивачем у справі) за попередньою домовленістю сторін відкритому акціонерному товариству “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (відповідачу у справі) за видатковою накладною № РН - 0000435 від 16.07.2008р. був поставлений товар -дріт ніхромовий ГОСТ 12766,1-90 Х20Н80 d8,0мм на загальну суму 8343,00грн. з ПДВ.
Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності (форми № М-2) серії НБІ № 208964/148 від 16.07.2008р., виданої відкритому акціонерному товариству “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” на ім'я Козинець С.В. на отримання від повного товариства Комерційно-фінансової фірми “Економ-Сервіс” товару -дріт ніхромовий ГОСТ 12766,1-90 Х20Н80 d8,0мм.
Накладна № РН - 0000435 від 16.07.2008р., за якою відповідачу поставлявся товар, узгоджена між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печаткою позивача. Товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначеній накладній.
Відповідачу було виставлено рахунок -фактуру № СФ-743 від 16.07.2008р.
Оплата товару, отриманого за накладною № РН - 0000435 від 16.07.2008р., відповідачем здійснена не була.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
29.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення боргу в сумі 8343,00 грн. за поставлений товар, про свідчить фіскальний чек № 4725 від 29.09.2009р. та опис вкладення.
Відповідачем вимога залишена без відповіді та задоволення.
Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Таким чином, на підставі дій позивача, який передав товар по накладній, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача -право вимагати оплати за товар, а у відповідача -обов'язок сплатити вартість отриманого товару.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та вимоги чинного законодавства, оплату за поставлений йому товар в сумі 8343,00 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед повним товариством Комерційно-фінансовою фірмою “Економ-Сервіс” підтверджується фактичними обставинами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів.
Крім того, судом розглянута заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в сумі 1191,63грн. та 3% річних в сумі 310,11грн.Процесуальні наслідки відмови від позову представнику позивача відомі, як зазначено в його заяві.
Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача відмовитись від позову в будь - який час до прийняття рішення у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в сумі 1501,74грн. та 3% річних в сумі 310,11грн., та припиняє провадження у справі в цій частині, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відмовою позивача.
Відповідач позовні вимоги про стягнення 8343,00грн. заборгованості за поставлений товар визнав, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв'язку з чим прийняти рішення про стягнення з відповідача 8343,00грн. заборгованості за поставлений товар згідно з видаткової накладної № РН -0000435 від 16.07.2008р.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 599 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, ст. 80 ч. 1 п. 4, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”, (71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Куйбишева, 59, р/р 26002020567980 ФБ “Фінанси і кредит” ООО в Запорізькій області, МФО 313731, код ЄДРПОУ 00231584) на користь повного товариства Комерційно-фінансової фірми “Економ-Сервіс”, (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27, оф. 612, р/р 26003352330010 АКБ “Бізнес” м. Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 23560523) 8343(вісім тисяч триста сорок три) грн. 00 коп. основного боргу та 338 (триста тридцять вісім) грн. 00 коп. судових витрат. Видати наказ.
3. В частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції в сумі 1501,74грн. та 3% річних в сумі 310,11грн. провадження у справі припинити.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.12.2009р.