Запорізької області
10.12.09 Справа № 27/358/09
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до Житлово-будівельного кооперативу “Трансформаторщик-23”, м. Запоріжжя
про стягнення 83 067 грн. 81 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники:
Від позивача: Вознюк А.Л., дов. № 5154/27-19 від 11.09.08 р.
Від відповідача: Мартиненко А.В., дов. б/н від 01.10.08 р.
На підставі статті 85 ГПК України - 10 грудня 2009 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Трансформаторщик-23”, м. Запоріжжя заборгованості в розмірі 83 067 грн. 81 коп. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 454 від 01.10.2004 р.
Ухвалою господарського суду від 16.10.2009 р. порушено провадження у справі № 27/358/09 та призначено судове засідання на 25.11.2009 р.
У зв'язку з неявкою у судове засідання уповноважених представників позивача та відповідача, ухвалою господарського суду від 25.11.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 10.12.09 р.
10.12.2009 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/358/09.
10.12.2009 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 10.12.2009 р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача надав письмовий відзив, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі (міститься в матеріалах справи).
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.
Господарським судом встановлено, що 01.10.04 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя та ЖБК “Трансформаторщик-23”, м. Запоріжжя укладений договір № 454 про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Відповідно до п. 1.2 договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію в гарячій воді відповідачу в необхідних йому обсягах, а ЖБК “Трансформаторщик-23” взяв на себе обов'язок оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором.
Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно зі п. 6.6 договору, споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя в період з грудня 2008 р. по серпень 2009 р. включно поставив відповідачу теплову енергію.
Поставка теплової енергії підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії від 31.12.08 р., 31.01.09 р., 28.02.09 р., 31.03.09 р., 30.04.09 р., 31.05.09 р., 31.07.09 р., 31.08.09 р.
Відповідно до п. 6.3 договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладу. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.
Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума боргу за спожиту теплову енергію за період з грудня 2008 р. по серпень 2009 р. складає 83 067 грн. 81 коп.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми боргу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.
Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, пояснення представників позивача, відповідача, наявні матеріали справи та у зв'язку з тим, що відповідач визнав позов у повному обсязі, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Трансформаторщик-23” (69121 м. Запоріжжя вул. Маршала Чуйкова, 28, кв. 72, ЄДРПОУ 20518302, р/р 26000301220051 Лівобережне від. АК ПІБ, МФО 313786) на користь Концерну «»Міські теплові мережі»в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя (69091 м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458 р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»МФО 313849) 83 067 (вісімдесят три тисячі шістдесят сім) грн. 81 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді, 830 (вісімсот тридцять) грн. 67 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 10.12.2009р.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.С. Дроздова