Запорізької області
09.12.09 Справа № 27/361/09
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І”, м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення 2 233 грн. 71 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
Від позивача: Мульченко Є.В., дов. б/н від 23.11.09 р.
Від відповідача: не з'явився
На підставі статті 85 ГПК України -09 грудня 2009 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І”, м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 2 233 грн. 71 коп., в тому числі 1 646 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 376 від 06.08.2007 р., 248 грн. 55 коп. втрат від інфляції, 289 грн. 79 коп. -18 відсотків річних та 49 грн. 38 коп. штрафу.
Ухвалою господарського суду від 16.10.2009 р. порушено провадження у справі № 27/361/09 та призначено судове засідання на 24.11.2009 р.
У зв'язку з неявкою у судові засідання уповноваженого представника відповідача, ухвалою господарського суду від 24.11.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 09.12.09 р.
09.12.2009 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/361/09.
09.12.2009 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні 09.12.2009 р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судові засідання, відкриті 24.11.09 р. та 09.12.09 р. не з'явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Неявка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.
06.08.09 р. між ТОВ “ФАРА-І”, м. Київ (постачальник) та ФОП ОСОБА_1, м. Запоріжжя (покупець) укладено договір № 376 продовгострокові поставки.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти покупцю товари (в тому числі, але не виключно, запасні частини для автомобілів, автохімію. мастила, супутні товари для автотранспорту та інше) окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний приймати товар. оплачувати його на встановлених договором умовах.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору загальний обсяг товару, що поставляється за цим договором, визначається на протязі строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту і номенклатури товару за всіма поставленими відповідно до умов договору окремими партіями товару.
Загальна сума договору складається із сум, зазначених у видаткових накладних.
На виконання договору, позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 1 646 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № ЗП-0829003 від 29 серпня 2008р.
Згідно з п.5.1.1 договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошової суми покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 календарних днів з моменту проведення відвантаження.
Відповідно до п. 5.2 договору, підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкова накладна, які надається постачальником покупцю.
Відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар 03.09.08 р.
У визначені договором строки відповідач за поставлений товар не розрахувався, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 1 646 грн. 00 коп.
24.02.09 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 38 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 1 646 грн. 00 коп. до 25.02.09 р. Претензія була направлена цінним листом з повідомлення про вручення.
Претензія № 38 від 18.02.09 р. залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
У зв'язку з невиконання відповідачем умов договору, а саме не здійснення оплати за поставлений товар, заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ “ФАРА-І” склала 1 646 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 248 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 289 грн. 79 коп. 18 % річних та 49 грн. 38 коп. штрафу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 10.2 договору № 376 сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару покупець приймає на себе зобов'язання разом із сплатою боргу, сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості та 18 % річних від суми простроченого платежу.
Згідно з наданими позивачем розрахунками: розмір інфляційних втрат за період з вересня 2008 р. по липень 2009 р. становить 248 грн. 55 коп., 18 % річних за період з 04.09.08 р. по 31.08.09 р. складають 289 грн. 79 коп., розмір штрафу складає 49 грн. 38 коп. Надані розрахунки є обґрунтованими, таким чином вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат, штрафу та 18 % річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.
Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 -85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69065 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в «Приватбанк», МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І” (02154 м. Київ пр. Возз'єднання, 21, к. 8, ЄДРПОУ 33299396, п/р 26000038592821 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012) 1 646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 00 коп. основного боргу, 49 (сорок дев'ять) грн. 38 коп. штрафу, 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 79 коп. 18 % річних, 248 (двісті сорок вісім) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя С.С. Дроздова
(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 09.12.2009р.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.